2-2440/11   

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року.                                                                        Центральний районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гречаної С.І. при секретарі Балясній І.С.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позивач зазначав, що 25.10.2008р. він передав ОСОБА_2 3000 доларів США, а той зобов’язувався повернути суму позики до 25.03.2009р., на підтвердження чого надав розписку. 25.03.2009р. ОСОБА_2 дав нову розписку про повернення боргу в сумі 3300 доларів США до 25.04.2009 року, на що позивач погодився.

                  Оскільки відповідач взятих на себе за договором позики зобов’язань не виконав, позивач позовними вимогами просив стягнути з відповідача борг в сумі 3300 доларів США, еквівалентних 26177,91 грн., збитки від інфляції в сумі 4267,00 грн., 3% річних в сумі 1505 грн.18 коп. а також судові витрати.

          У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили про їх задоволення.

          Відповідач у судове засідання не з’явився, викликався належним чином причини неявки суду не відомі.

Ухвалою суду справа розглянута у відсутність відповідача оскільки в матеріалах справи достатньо про права та взаємини сторін.

          Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та письмові докази, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом установлено, що згідно боргової розписки від 25.10.2008р., яку сторони не оспорювали ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_1 3000 доларів США і зобов’язався повернути кошти до 25.03.2009 року. В подальшому за домовленістю сторін відповідач пообіцяв повернути кошти але вже в сумі 3300 доларів США  до 25.04.2009р., про що залишив позивачу розписку. Між тим у зазначений в договорі строк ОСОБА_2 суму позики не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до  норм частини 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порядку ст. 611, 625 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, у зазначений строк ОСОБА_2 не виконав узяті на себе зобов'язання за договором позики, дотепер борг позивачу не повернув, інших доказів на переконання суду не представив, суд керуючись ст. 525, 526, 611, 625  ЦК України, а також перевіривши представлений розрахунок, суд приходить до висновку стягнути з відповідача на користь позивача 3300 доларів США., еквівалентних 26177 грн. 91 коп. по офіційному курсу НБУ (793,27 грн. –100 дол. США), а також 4267 грн.00 коп. збитків від інфляції, та 1505 грн. 18 коп. -3% річних.

Таким чином позов позивача обґрунтований та підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст.ст.81,88 ЦПК УКраїни з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 439 грн. 50 коп. судових витрат.

Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25.10.2008р. та  25.03.2009р. в сумі 3300 доларів США., еквівалентних 26177 грн. 91 коп., а також 4267 грн.00 коп. збитків від інфляції, 1505 грн. 18 коп. - 3% річних та 439,50 грн. судових витрат. Всього 31950 грн. 09 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                                                      С.І. Гречана