Справа № 2-1842/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        "15" червня 2011 р. Іллічівський районий суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді  Топчій Т. В.,  при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини на період навчання,

В С Т А Н О В И В:

У червні  2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на її користь на утримання їх повнолітнього  сина ОСОБА_3  ІНФОРМАЦІЯ_1  на період навчання до 30.06.2014 року.

В обґрунтування позову позивачка в позовній заяві вказала, що в період з 1990 р. по     1995 р. вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, в якому народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Після того як сторони припинили проживати однією сім’єю, дитина залишилась жити з позивачкою. З  01.09.2010 р. ОСОБА_3 навчається на першому курсі денного відділення Азовського морського інституту Одеської національної морської академії, навчання в якому є платним, у зв’язку з чим потребує матеріальної допомоги. З відповідача стягувалися  аліменти на користь позивачки на утримання сина ОСОБА_3 до досягнення ним вісімнадцятирічного віку  в середньому в розмірі  250 грн  щомісячно. Вона працює в ПАО ММК «ім. Ілліча», має середній заробіток 1000 грн  щомісячно, іншого доходу не має, повністю утримує свого  сина, сплачує за його навчання, її син ОСОБА_3 самостійного заробітку не має.   Відповідач працює у ВАТ «Азовмаш» водієм, має постійний дохід та має можливість надавати сину матеріальну допомогу на період навчання до 30.06.2014 року згідно довідки  учбового закладу.  

На підставі викладеного позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 на період навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 14.03.2011 р. до 30.06.14 року.

           Відповідач ОСОБА_2  у судовому  засіданні   позовні  вимоги ОСОБА_1  не визнав  та пояснив, що дійсно працює водієм  в ВАТ «Азовмаш», має середній заробіток  1100 грн щомісячно,  інших утриманців не має,  має нормальний стан здоров»я,  вважає, що не має можливості надавати  матеріальну допомогу  своєму повнолітньому синові, оскільки  за вирахуванням комунальних платежів які він сплачує  за проживання, залишку  його заробітку не вистачає на своє утримання, просив суд зменшити розмір  аліментів які підлягають стягненню з нього  на користь позивачки.     

      Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

     Згідно представленої копії свідоцтва про народження, що мається в матеріалах справи, позивачка ОСОБА_1 є матір’ю, відповідач - ОСОБА_2 - батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження ( л/д – 6), на утримання якого позивачка просить суд стягнути на її користь аліменти на період його навчання до 30.06.14 року.          

     Згідно довідки від 07.09.2010 №920, посвідченої зам. начальником ВК Азовського морського інституту м.Маріуполя Одеської національної морської академії, ОСОБА_3 поступив до вказаного інституту на денну форму навчання. Строк навчання до 30.06.14 року ( л/д – 26)

     Згідно з довідкою про навчання від 18.04.2011 №1294, посвідченою зам. начальником ВК Азовського морського інституту м.Маріуполя Одеської національної морської академії, ОСОБА_3 є курсантом 1-го курсу спец. «Судноводіння» денної форми навчання на контрактній основі Азовського морського інституту Одеської національної морської академії. Ймовірний строк навчання до 30.06.2014 р.

     Відповідно до договору про надання освітньої послуги за денною формою навчання №10200 від 12.08.2010 р. ОСОБА_1 було укладено договір з Азовським морським інститутом ОНМА в особі директора АИІ, предметом якого є зобов’язання ОСОБА_1 здійснювати навчання курсанта ОСОБА_3 терміном на 4 роки. ( л/д -8)

     Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачка проживає разом з сином – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою №51 від 09.02.2011 р. КСН  Цетральний І.( л/д – 9)

     Суд, враховуючи обставини справи, та на підставі ст.199 СК України, згідно якої обидва з батьків зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, до досягнення ними 23-х років, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивачки частково  та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 на період його навчання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 14.03.2011 р.  до 30.06.14 року. При визначенні розміру аліментів  суд враховує матеріальне становище платника та отримувача аліментів та дитини, стан здоров»я  кожного з них, наявність у  сторін  інших утриманців, те що аліменти  підлягають стягненню  на утримання повнолітньої особи.     

      У зв’язку з тим, що при зверненні до суду позивач був звільнений від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та його вимоги задоволені, то ці витрати, згідно ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

            Керуючись ст. ст.  10, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 198, 199  Сімейного Кодексу України, суд ,  -

В И Р І Ш И В:

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, працюючого водієм у  ВАТ “Азовзагальмаш”, цех 469, аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, на період його навчання у розмірі  1/6 частини   з   усіх   видів   його    заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 14.03.2011 р. до 30.06.2014 р.

         Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

        Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.
          

 Суддя:                                                            Т.  В.  Топчій