Судове рішення #16407120

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  


05 липня 2011 р.   Справа № 5010/1065/2011-28/48   


Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:        Товариства з обмеженою відповідальністю  «ТРК Станіслав»

                            вул. Донцова, 13, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Крона»

                            вул. Макуха, 2, м. Івано-Франківськ, 76000

про                      стягнення заборгованості в сумі 41654 грн. 37 коп.

За участю представників сторін:

від позивача:     ОСОБА_1 - юрист, (довіреність №б/н від 01.06.11 )

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №05/11 від 05.06.11)     

                                

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю  «ТРК Станіслав» звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крона»про стягнення заборгованості в сумі 41654 грн. 37 коп.

          Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору на постачання продукції № СР-007 від 01.02.09 в частині оплати товару, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 41654 грн. 37 коп.

          Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.11 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 07.06.11.

          07.06.11 за участі представників сторін в судовому засіданні оголошено перерву до 05.07.11.

          25.06.11 через загальний відділ господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 5399/2011-с вх); позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 37104 грн. 62 коп.

          Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача про зменшення позовних вимог (вх. № 5399/2011-с вх) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог.          

          При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.          

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, відповідно до заяви   про зменшення позовних вимог  та просить суд позов задовольнити.

          Представник відповідача заборгованість в розмірі 37104 грн. 62 коп. визнає, заперечень по суті позовних вимог не навів.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.02.09 між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір на постачання продукції № СР-007 (а.с. 19,20).

          Пунктом 1.1 договору сторони погодили, що постачальник зобов»язується поставити та передати для реалізації продукти харчування надалі товар, а покупець зобов»язується прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

          У відповідності до умов договору, позивач - ТзОВ  «ТРК Станіслав» відпустило відповідачеві – ВАТ «Крона»товар  на суму  37104 грн. 62 коп., що підтверджується дослідженими в судовому засіданні накладними, підписаними та скріпленими печатками сторін.           

          Пунктом 4.4. договору встановлено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 7 днів після реалізації продукції, виходячи з різниці між кредиторською заборгованістю покупця та залишком продукції в магазинах.

          Всупереч договірних умов, покупець прийняті на себе зобов»язання не виконав, вартість товару не оплатив.           

          Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

          Згідно з ч.ч.1,7 ст.193  Господарського кодексу  України,  суб’єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських  договорів  застосовуються  відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України,  зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.                    

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК  України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).          

          Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

          Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          Факт порушення відповідачем зобов»язань судом встановлено та визнано відповідачем.          

          Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 37104 грн. 62 коп. за отриманий відповідачем на підставі  накладних товар, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Приймаючи до уваги вчинення відповідачем дій, що свідчать про визнання ним боргу, а саме, підписання акту звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.11 (а.с. 32), визнання заборгованості представником відповідача в судовому засіданні,  у суду достатньо підстав вважати, що вимога  про стягнення з ВАТ «Крона» заборгованості в сумі  37104 грн. 62 коп. підлягає задоволенню.

             Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.          

          На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України,                            ст.ст. 174, 193 ГК України,  ст.ст. 509,  525, 526, 610, 629, 712 ЦК України, керуючись               ст.ст. 4-3, 22, 33, 49,    ст. 82,    ст.ст. 83-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов  Товариства з обмеженою відповідальністю  «ТРК Станіслав» до Відкритого акціонерного товариства «Крона»про стягнення заборгованості в сумі 37104 грн. 62 коп. задовольнити.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Крона»( вул. Макуха, 2, м. Івано-Франківськ, 76000; код 25070361) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю  «ТРК Станіслав»(вул. Донцова, 13, м. Івано-Франківськ, 76018; код 30474880) –37104 (тридцять сім тисяч сто чотири)грн. 62 коп. заборгованості, 371(триста сімдесят одну) грн.         05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після   закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.



Суддя                                                                              І.П. Кавлак      




Повне рішення складено 07.07.11

 











Виготовлено в КП "Документообіг  госп. судів"

________________ Кавлак І. П.   07.07.11  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація