Справа № 2-а-52/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31.05.2011року  суддя   Артемівського міськрайонного суду  Донецької області Воробйова І.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Артемівську адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1 до ПФУ в  м. Артемівську про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок  пенсії,-

                                                                   В С Т А Н О В И В:

   Позивачка звернулась до суду з позовом до УПФ  в м. Артемівську  про визнання дій неправомірними  та  зобов’язання здійснити  перерахунок пенсії за втратою годувальника.  В обґрунтування своїх вимог  зазначила, що  вона є вдовою  ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи,  ОСОБА_2 Чоловік помер в квітні 2010 року і на час смерті чоловіка вона перебувала на утриманні у  нього. При житті пенсія її чоловіку  виплачувалась  у відповідності до вимог ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб та додаткова пенсія із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2008 року. З вересня 2010 року вона отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника.  Відповідно до вимог   ст. 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»пенсія у зв’язку з втратою годувальника встановлюється у розмірі не менше 50% пенсії за віком померлого годувальника.   Однак розмір пенсії, що виплачується їй відповідачем,  не відповідає розміру пенсії, встановленому законом. 05.10.2010 р. вона  звернулась до відповідача  з заявою про  перерахунок та виплату їй  пенсії у зв’язку із втратою годувальника в розмірі 50%  мінімальної пенсії  за віком померлого годувальника та щомісячної компенсації за втрату годувальника  в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, але отримала відмову. Вважає, що дії відповідача є протиправними та такими, що   порушили її Конституційні права.  Оскільки  позивачка вважає, що порушені її законні, передбачені та гарантовані Конституцією України права, вона вимушена була звернутись до суду за захистом своїх прав. Просить суд визнати неправомірними дії УПФУ в м. Артемівську щодо відмови їй у проведенні перерахунку пенсії за втратою годувальника та зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії   у зв’язку із втратою годувальника із розрахунку 50% пенсії,  встановленої законом для ліквідатора  наслідків  аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи, а саме державної пенсії не менше 6 мінімальних   пенсій за віком  - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також з врахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком  з   15.09.2010 р.  

       В судове засідання  позивач , яка була належним чином повідомлена про час розгляду справи , не з’явилась,  надала суду  заяву, зазначивши, що наполягає на  своїх вимогах та просить розглянути справу у її  відсутність.

       Відповідач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , в судове засідання не з’явився,  надав суду  заяву, зазначивши, що позов не визнає та просить розглянути справу у його відсутність.

        Відповідно до положень  ч.3 ст. 122 КАС України розгляд справи здійснюється  в порядку письмового провадження.

       У письмових запереченнях  відповідача проти позову зазначено, що  пенсії у випадку втрати годувальника, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи призначаються згідно ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок  Чорнобильської катастрофи», частина 1 якого передбачає, що така пенсія  призначається  за бажанням громадян з заробітку, отриманого за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 р. Частиною 4 даного закону встановлені мінімальні розміри  пенсій  з інвалідності, однак, мінімальні пенсії у разі втрати годувальника  цією частиною статті не передбачено. Положення  відносно  мінімальних пенсій у разі втрати годувальника  стаття 54 передбачала   тільки в період з 01.01.2008 р. по 22.05.2008 р. З 01.01.2008 р. відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р та про внесення змін до деяких законодавчих актів»в статтю 54 закону  були внесені зміни , відповідно до яких  пенсія у разі втрати годувальника  на одного непрацездатного члена сім‘ї призначається в розмірі  50% пенсії по інвалідності  померлого годувальника, ухваленого відповідно до вказаної статті.  Одночасно, даним законом  були змінені мінімальні розміри  пенсій по інвалідності з 01.01.2008 р. залежно від періоду  участі  в ліквідації аварії на ЧАЕС  (мешкання на забрудненні території) та групи інвалідності. Для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р. та які мають 3 групу інвалідності внаслідок ліквідації наслідків на ЧАЕС, яким був годувальник позивачки, мінімальний розмір пенсії встановлюється  в розмірі 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  З 22.05.2008 р.  рішенням Конституційного суду  зміни, внесені  до ст. 54 вище зазначеного закону, законом України «Про державний бюджет України на 2008 р та про внесення змін до деяких законодавчих актів»визнанні неконституційними.  Одночасно, згідно ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок  Чорнобильської катастрофи»конкретні  розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються  КМУ відповідно до змін індексу  вартості життя  та збільшення мінімальної зарплати.  Тобто, визначати розміри пенсій, доплат та компенсацій, нарахованих відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок  Чорнобильської катастрофи»надано КМУ та це прописано в ст..67 цього закону. Відповідно до ст.ст.116, 117 Конституції України КМУ видає постанови та розпорядження  в рамках своєї компетенції, в тому числі в області соціального захисту населення, які обов’язкові для виконання.  Враховуючи вищевикладене  та згідно постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 з 22.05.2008 р. та постанови КМУ від 16.07.2008 р. з 01.07.2008 р. мінімальний розмір пенсії для  учасників ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р.  та які мають 3 групу  інвалідності , внаслідок ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС встановлено відповідно з 01.07.2008 р. –980 грн.  Також, постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 визначено порядок нарахування пенсій у разі втрати годувальника, а саме 50% пенсії з інвалідності померлого годувальника.  Статтею  52 Закону України  «Про статус та соціальний захист осіб, постраждалих внаслідок  Чорнобильської катастрофи»передбачено призначення щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, розмір якої, згідно вищезазначеної статті, складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили  працездатність. В такому розмірі  вищевказана компенсація згідно ст.52 даного закону  виплачується позивачу.  Законом України «Про держбюджет на 2010 р.»встановлені нові розміри прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність на 2010 р., згідно яких встановлюються мінімальні розміри пенсій , а також вираховуються надбавки, підвищення, компенсації, передбачені  законодавством (з 0101.2010 р. –965 грн.,  01.04.2010 р. –706 грн., з 01.07.2010 р. –709 грн., з 01.10.2010 р. –723 грн., з 01.12.2011 р. 734 грн.). Згідно особистої заяви  позивача від 15.09.2010 р.  та наданих документів  з 15.09.2010 р.   позивачці була призначена пенсія по втраті годувальника  за померлого чоловіка, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліда 3 групи, внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно з вищеназваними постановами КМУ, розмір якої склав 709 грн., в тому числі  490 грн. –розмір пенсії по втраті годувальника  (980 грн. –мінімальний розмір пенсії по інвалідності для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р.  та які мають 3 групу інвалідності, внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС х 50%); 70,90 грн. -  щомісячна компенсація у разі  втрати годувальника, внаслідок ЧАЕС (ст..52) –709,00 х 10%; 49,80 грн. –надбавка дітям війни; 98,30 грн. –доплата до мінімального розміру пенсії. Таким чином,  на підставі вище викладеного просить суд відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

          Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню  з наступних підстав.

        Згідно копії посвідчення № 516142 від 14.06.2010 р.  ОСОБА_1 має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів аварії на ЧАЕС 1 категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Позивачка перебувала в законному шлюбі з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10.11.1978 р., актовий запис № 862, зареєстрований  відділом ЗАГС виконкому ОСОБА_3 міськради, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія 1-НО № 471410  від 16.04.2010 р., ОСОБА_2 помер 13.04.2010 р.

     Відповідно до довідки УПФУ в м. Артемівську ОСОБА_1 знаходиться на обліку в УПФУ в м. Артемівську і з 15.09.2010 р. отримує пенсію у зв’язку з втратою годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 Розмір її пенсії  з 01.01.2011 р. складає 750 грн.

    Згідно довідки  УПФУ в м. Артемівську ОСОБА_2 знаходився на обліку в управлінні і отримував пенсію по третій групі інвалідності внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, яка була призначена з 26.07.1994 р. З 22.05.2008 року  розмір пенсії ОСОБА_2 було встановлено відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2008 року із розрахунку: - 6 мінімальних пенсій по віку и додаткової пенсії з розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком. На час смерті розмір пенсії ОСОБА_2 складав 4638 грн. 80 коп.

    Як вбачається з тексту Постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.12.2008 р. за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в ОСОБА_3,   дії УПФУ м. Артемівська щодо  відмови  ОСОБА_2  в перерахуванні пенсії по інвалідності визнані протиправними та  ПФУ в  м. Артемівську  було зобов’язано здійснити  перерахунок  ОСОБА_2 пенсії по інвалідності  відповідно до ст.ст.50, 54 ч.4, 67 ч.3, 71 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»з 22.05.2008 р.  із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімум для непрацездатних осіб та додаткової пенсії із розрахунку  50% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили  працездатність.

       Позивач, не погодившись із розміром виплачуваємої їй пенсії,  5 жовтня 2010 року звернулась  до відповідача із заявою про проведення перерахунку її державної пенсії у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком померлого годувальника та щомісячної компенсації за втрату годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак 27.10.2010 р. отримала  відмову  у проведенні перерахунку. Вказана відповідь стала підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів.

      Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

        Частиною третьою статті 54 Закону України  «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

      Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України  «Про загальнообов‘язкове    державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім‘ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника.

       Розділ 8 Закону «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»передбачає правила призначення  та виплати пенсій  і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1-4.

      Стаття 49 цього розділу   визначає пенсії особам, віднесених до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,   яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

        Згідно до вимог  частини 3, 4 статті 54 вказаного закону  в усіх випадках розмір пенсії по інвалідності, що настала внаслідок  каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою  годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути нижчим 6 мінімальних  пенсій за віком для інвалідів 3 групи .

      Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

       Згідно з ч.3 ст.67 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір  пенсії,  визначений відповідно до статті 54 цього Закону. Перерахунок пенсії здійснюється  з дня встановлення  нового розміру прожиткового  мінімуму.

     Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку  пенсії  є встановлення нового розміру  прожиткового мінімуму , і цей перерахунок  здійснюється з дня встановлення  цього  мінімуму.

      Згідно із ч.1 ст.52 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати  годувальника призначається  на кожного непрацездатного члена сім‘ї, який був на його утриманні в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.  

     За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за  правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

       За таких обставин позивачка,  як особа,  померлий чоловік якої був визнаний інвалідом 3 групи внаслідок ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії  і як особа, що втратила годувальника, має право на отримання  50% його пенсії та щомісячну компенсацію, розмір яких повинен розраховуватися , виходячи з положень ст.ст.50, 52, ч.1 ст.54 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи». Отже, вона має право на отримання  50% від пенсії, визначеної з розрахунку, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної компенсації  в разі втрати годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком  незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

     Наявність такого права у позивачки  є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46).

    Зазначені вище розміри пенсії , що визначені у кратному та процентному відношенні до мінімальної  пенсії за віком мають обчислюватись  з врахуванням того, що розмір мінімальної пенсії за віком  відповідає прожитковому мінімуму , встановленому для осіб, що втратили працездатність.

      Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про те, що  при визначенні розміру пенсій  позивачці  застосуванню підлягають частина 1 статті 50 та частина 4 статті 54  Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» у редакції, яка була чинною  до внесення змін, внесених Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» та визнаних неконституційними рішенням Коституційного суду   України від 22.05.2008 р., а не постанова КМУ № 530 від 22.05.2008 р.  «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

    Оскільки позивачка має право на отримання пенсії, виходячи з мінімальної пенсії  за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії повинен проводитись, виходячи з нового  розміру мінімальної пенсії за віком.

     Тому слід визнати  дії відповідача  щодо відмови позивачці у перерахунку розмірі пенсії для осіб, що втратили  годувальника, в розмірі, визначеному законом,   неправомірними.

   Відповідно до ст. 2 ч.1 Закону України «Про прожитковий мінімум»від 15.07.1999 р. № 966-14,  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Таким чином для позивачки як особи, що втратила  годувальника внаслідок  Чорнобильської катастрофи 1 категорії, нижчий розмір державної пенсії повинен  розраховуватись, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

     Враховуючи викладене суд вважає за необхідне зобов’язати  УПФУ в м. Артемівську провести позивачу перерахунок пенсії  у зв’язку з  втратою годувальника із розрахунку 50% пенсії, встановленої законом для ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліда 3 групи: державної пенсії - не менш 6 мінімальних пенсій за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також з врахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 15.09.2010 р.

    Відповідно до чинного законодавства   позивач і  відповідач  звільнені від сплати  судового збору на користь держави.

  Керуючись  Конституцією  України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -  

П О С Т А Н О В И В:       

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Артемівську  Донецькій області  щодо відмови   у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 неправомірними.

   Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду в м. Артемівську Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1  у зв’язку із втратою годувальника  із розрахунку 50% пенсії, встановленої законом для ліквідатора  наслідків  аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 3 групи:  державної пенсії не менше 6 мінімальних   пенсій за віком,  при цьому мінімальну пенсію за віком  обчислювати у розмірі  прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також з урахуванням щомісячної компенсації за втрату годувальника із розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність  з  15.09.2010 р.  відповідно до ст.ст. 52,54,67,71 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду  через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня  отримання копії постанови.

Головуючий суддя                                                  І. В.Воробйова