Справа № 1-04-25/2008 р.

В И Р О К

Іменем України

Миколаївський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Стрєльнікова Д.В.

при секретарі                            Хритченко А.О.,

за участю прокурора                Резниченко Ю.М.,

потерпілого                              ОСОБА_1,

розглянувши 29 січня 2008 року в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні  кримінальну справу за обвинуваченням:

·        ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, холостого, проживаючого АДРЕСА_1, судимого: 05.11.2007 р. Миколаївським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 185 ч. 2, 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік,

 ?  у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в :

28 липня 2007 року, біля 00.35 год., ОСОБА_2 і потерпілий ОСОБА_1 знаходились за приміщенням бару, розташованого АДРЕСА_2. Під час знаходження в зазначеному місці  ОСОБА_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків з потерпілим, які виникли не задовго до цього, затіяв з ОСОБА_1 сварку, яка переросла в бійку.

В процесі бійки ОСОБА_2 поваливОСОБА_1 на землю, після чого, з метою заподіяння тілесних ушкоджень останньому, коліном натиснув в області грудей потерпілого, а руками з зусиллям натисну в області лівої ключиці. Внаслідок цих протиправних дій ОСОБА_2, ОСОБА_1отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці зі зміщенням відламків, яке за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав частково і пояснив, що в ніч на 28.07.2007 р., будучи нетверезим, він зайшов до бару в с. Ковалівка і підійшов до барної стойки, де знаходився ОСОБА_1 і розмовляв з продавцем. Він попросив продавця відпустити йому цигарки, але ОСОБА_1 почав до нього чіплятися і говорити що він заважає йому розмовляти з продавцем. Через це між ними сталася сварка, в процесі якої їх стали рознімати присутні в барі громадяни. Під час сварки вони перемістилися на вулицю, де вони продовжили штовхатися. Там їх розборонили. Після цього ОСОБА_1запропонував йому розібратися на вулиці. Вони зайшли за бар де почали боротися. Під час боротьби вони впали на землю, зчепилися руками і стали перекачуватися. Боротьба між ними тривала хвилин 10. Після цього ОСОБА_1 сказав йому, що в нього болить рука і він його відпустив. Потім він пішов до дому, а через 2 дні від жителів села дізнався, що у ОСОБА_1 була зламана рука. Свою вину він визнає частково, оскільки ОСОБА_1 отримав тілесне ушкодження сам від падіння і умислу заподіювати тілесні ушкодження потерпілому він не мав. 

Не зважаючи на часткове визнання своєї вини, вина підсудного повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 28.07.2007 року біля 00.00 год. він зайшов до бару в с. Ковалівка і підійшов до барної стойки, щоб зробити заказ. В цей же момент до бару зайшов п'яний ОСОБА_2, який також підійшов до стойки бару і штовхнув його. Між ними виникла сварка, яка переросла в штовханину і бійку. Після цього оточуючі вивели ОСОБА_2 з бару. Коли він також вийшов з бару, то бійка між ним і ОСОБА_2 продовжилась, але її припинили інші громадяни. При цьому ОСОБА_2 заявив йому, що “порве” його. Після цього він повернувся до бару і деякий час знаходився в середині. Коли він знов вийшов з бару, то на вулиці його зустрів ОСОБА_2 і сказав, що треба поговорити. Вони зайшли за бар і там ОСОБА_2 накинувся на нього. Від цього вони впали на землю і стали боротися. В процесі боротьби, яка тривала приблизно 10 хвилин, він опинився на спині, а ОСОБА_2, знаходячись зверху натиснув йому коліном на нижню частину грудей, а рукою на ключицю. Саме в цей момент він відчув гострий біль і сказав ОСОБА_2, що той зламав йому ключицю. 

Свідок ОСОБА_3 показала, що потерпілий є її сином. 28.07.2007 р. приблизно о 01.30 год. сина привели до дому зі зламаною ключицею. У зв'язку з цим її син знаходився на лікуванні.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 28.07.2007 року вона працювала продавцем в барі в с. Ковалівка. Біля 00.30 год. до бару прийшов ОСОБА_1, підійшов до стойки бару і зробив заказ. В цей момент до бару зайшов нетверезий ОСОБА_2 і штовхнув ОСОБА_1. ОСОБА_1 зробив ОСОБА_2 зауваження і між ними почалася бійка. Потім ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вийшли на вулицю і з приміщення бару вона бачила, що між ними там також була бійка. Через деякий час до бару зайшов наглядно знайомий їй чоловік і попросив склянку води, пояснивши, що ОСОБА_1 зламали ключицю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2448/1811-07 від 09.10.2007 р. уОСОБА_1 мале місце тілесне ушкодження у вигляді перелому лівої ключиці зі зміщенням відламків, яке могло виникнути від дії тупих твердих предметів. За ступенем тяжкості дане тілесне ушкодження відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я.  (а.с. 42)

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, які повністю узгоджуються між собою, суд вважає вину ОСОБА_2 повністю доведеною і кваліфікує його дії за ст. 122 ч. 1 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_2 в тій частині, що він не мав наміру заподіювати ОСОБА_1 тілесні ушкодження і той зламав ключицю випадково при падінні. Як вбачається з пояснень потерпілого ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_4 саме ОСОБА_2 став ініціатором конфлікту і бійки з потерпілим, намагаючись довести останньому свою перевагу, що свідчить про намір заподіяння тілесних ушкоджень. Як пояснив ОСОБА_1 і це підтвердив ОСОБА_2 в момент боротьби за приміщенням бару вони впали на землю. Хоча у висновку судово-медичного експерта і не виключається можливість утворення перелому ключиці потерпілого при падінні з висоти власного зрісту, але, як потерпілий так і підсудний пояснили, що після падіння вони боролися на землі біля 10 хвилин. Лише по витоку цього часу і після того, як ОСОБА_2 натиснув ОСОБА_1 на ключицю руками, останній відчув різкий біль, зрозумівши, що ключиця зламана і втратив можливість чинити опір ОСОБА_2. Тому, можливість перелому ключиці потерпілого від падіння, при зазначених обставинах, виключається, а вище вказані твердження ОСОБА_2 суд вважає неспроможними і розцінює як спосіб захисту і спробу пом'якшення своєї відповідальності.

При призначенні підсудному покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, а також його особу.

Підсудний ОСОБА_2 характеризується негативно, раніше судимий.

Обставин які пом'якшують покарання підсудного не вбачається.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є вчинення ним злочину в стані  сп'яніння.

Виходячи з викладеного суд вважає, що виправлення ОСОБА_2 можливе без повної ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду і з обов'язковим залученням його до праці.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог майнового характеру заявлених потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_2, суд дійшов наступного. В судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням ОСОБА_1 неодноразово перебував на лікуванні в лікувальних закладах. У зв'язку з цим ним було витрачено 1420 грн. 10 коп. на придбання ліків і медичних матеріалів, що знайшло своє документальне підтвердження в судовому засіданні. Виходячи з викладеного та на підставі ст. 1166 ЦК України суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 1420 грн. 10 коп.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

П р и с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і призначити йому покарання - 1 (один) рік обмеження волі.

Вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від від 05 листопада 2007 року, яким ОСОБА_2 засуджено за ст. 185 ч. 2 КК України з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі з іспитовим строком 1 рік - підлягає самостійному виконанню.

Запобіжний захід ОСОБА_2. до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Строк покарання ОСОБА_2. рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 1420 грн. 10 коп.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                                                                                   Д.В. Стрєльніков