Справа №1-15/08

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

08 лютого 2008 року  Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді                                    Загнійко А.В.,

при секретарі -                                             Момот Г.І.,

з участю прокурора -                                   Тертичного С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальну справу про обвинувачення        

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Новий Лад Прилуцького району Чернігівської області, жителя  АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 Краснопільського району Сумської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, на утриманні  неповнолітніх дітей немає, не працюючого, раніше судимого:

- 19.05.1998 р. Краснопільським районним судом Сумської області за ч.3 ст.81, ст.46-1 КК України (в ред.1960 р.) до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;

- 19.01.2000 р. Лебединським районним судом Сумської області за ст.17, ч.2 ст.140, ст.43 КК України (в ред. 1960 р.) до 3-х років 1 місяця позбавлення волі;

- 22.02.2000 р. Краснопільським районним судом Сумської області за ч.3 ст.81, ч.3 ст.42 КК України (в ред.1960 р.) до 3-х років 4 місяців позбавлення волі, звільненого 08.03.2003 р. по відбуттю строку покарання,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ :

            ОСОБА_1. 15 грудня 2007 року близько 20.00 год., поблизу АЗС приватного підприємця ОСОБА_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, смт Котельва Полтавської області, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, умисно, з корисливих мотивів, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, викрав у неповнолітнього ОСОБА_3. мобільний телефон „Нокіа 1600”, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи 342,00 грн., та сім-карткою мобільного оператора „Джинс”, вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 0,07 грн., чим спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_3. матеріальну шкоду на загальну суму 367,07 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1. вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та пояснив, що 15 грудня 2007 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння близько 20.00 год. поблизу автозаправної станції в смт Котельва вдарив потерпілого ОСОБА_3 в обличчя і забрав у нього мобільний телефон. Наступного дня телефон був вилучений у нього працівниками міліції. Про незаконність своїх дій знає, в скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання підсудним своєї вини суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1. повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності.

Так, допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_3. пояснив, що              15 грудня 2007 року близько 20.00 год. він погодився на пропозицію підсудного, з яким не був раніше знайомий, проїхати з ним в магазин, щоб придбати поповнення на рахунок мобільного телефону ОСОБА_3., щоб за це він надав підсудному можливість зателефонувати його дівчині. Однак підсудний повіз його моторолером на автозаправну станцію по вул. Жовтнева, після заправлення бензином моторолера, відвіз метрів за п'ятдесят від заправної станції і запропонував відіслати з мобільного телефону безкоштовне повідомлення, яке на набраний номер не відсилалось, про що ОСОБА_3 і повідомив підсудного. Після цього ОСОБА_1 вдарив його в обличчя. Від отриманого удару ОСОБА_3 упав на землю, після чого ОСОБА_1 забрав у нього телефон і поїхав. Телефон йому повернули працівники міліції для зберігання до закінчення розгляду кримінальної справи у суді. Будь-яких претензій до підсудного не має, всі матеріальні та моральні збитки йому відшкодовані, про що він написав відповідну розписку (а.с.26).

Законний представник потерпілого ОСОБА_4. повідомив, що будь-яких претензій до підсудного не має, оскільки всі збитки ним відшкодовані.

Допитані в ході судового розгляду свідки ОСОБА_5. та ОСОБА_6. пояснили, що в середині грудня 2007 року потерпілий ОСОБА_3. увечері їздив з підсудним         ОСОБА_1. з метою придбати поповнення на рахунок мобільного телефону           ОСОБА_3., щоб за це він надав підсудному можливість зателефонувати його дівчині. Пізніше, в той же вечір, ОСОБА_3. зателефонував та повідомив, що ОСОБА_1 вкрав у нього телефон.

Допитаний свідок ОСОБА_7. пояснив, що його брат, який є потерпілим по справі, наступного дня як у нього вкрали телефон, повідомив йому про обставини викрадення. Слідів побоїв на ОСОБА_3. він не помітив.

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_8, яке є співмешканкою підсудного, пояснила, що в середині грудня 2007 року працівники міліції вилучили у ОСОБА_1. мобільний телефон, який йому не належав.

16 грудня 2008 року ОСОБА_1. подав до Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області письмову заяву про явку з повинною, в якій повідомив, що 15 грудня 2007 року штовхнув незнайомого йому громадянина і забрав його мобільний телефон (а.с.5).

Відповідно до протоколу особистого обшуку адмінарештованого та огляду речей, які знаходяться при ньому від 17 грудня 2007 року, у ОСОБА_1. було вилучено телефон „Нокіа 1600” (а.с.7).

Згідно з актом судово-медичного обстеження №3390 від 17 грудня 2007 року та висновком судово-медичної експертизи №120 від 16.01.2008 р. будь-яких тілесних ушкоджень у ОСОБА_3. не виявлено (а.с.14, 48).

Згідно з висновком спеціаліста від 27 грудня 2007 р. залишкова вартість мобільного  телефону „Нокіа 1600”, викраденого у ОСОБА_3., станом на 15.12.2007 р. з врахуванням його зносу становила 342,00 грн. (а.с.43).

Під час проведення 26 грудня 2007 року очної ставки між ОСОБА_1. й    ОСОБА_3 та відтворення обстановки та обставин події злочину 27 грудня 2007 року, підсудний ОСОБА_1. та потерпілий ОСОБА_3. підтвердили обставини вчинення ОСОБА_1. злочину, викладені ними у своїх показах (а.с.50-53; 54-57).

Крім того, вина підсудного у вчиненні даного злочину підтверджується і речовими доказами по справі - мобільним телефоном „Нокіа 1600” та сім-карткою мобільного оператора „Джинс” (а.с.12-13).

Дії підсудного ОСОБА_1. кваліфікуються за ч. 2 ст. 186 КК України, бо він повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне визнати щире каяття підсудного, з'явлення зі зізнанням, повне відшкодування завданого збитку, відсутність будь-яких претензій до підсудного у потерпілого та його законного представника.

Обставиною, яка обтяжує покарання, передбачена ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно з медичним висновком від 18.12.2007 року ОСОБА_1. здоровий, працездатний, протиалкогольного лікування та лікування від наркоманії не потребує (а.с.92).

За місцем проживання підсудний ОСОБА_1. характеризується негативно, був раніше судимий за вчинення корисливих злочинів (а.с.78-79; 80-81; 86).

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття підсудного, з'явлення зі зізнанням, повне відшкодування завданого збитку, відсутність будь-яких претензій до підсудного у потерпілого та його законного представника, з урахуванням особи винного, суд приходить до переконання про можливість призначення підсудному покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст. 186 КК України.

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, наведені вище,  відсутність будь-яких претензій до підсудного у потерпілого та його законного представника, а також прохання потерпілого ОСОБА_3. та його законного представника ОСОБА_4. про обрання підсудному найменш суворої міри покарання, суд приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_1. без відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити підсудного від відбування покарання з випробуванням.

По справі цивільний позов не заявлявся.

Речові докази по справі - мобільний телефон „Нокіа 1600”, сім-картка мобільного оператора „Джинс”, які знаходяться на зберіганні у потерпілого, слід передати ОСОБА_3. (а.с.12-13).

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном два роки не вчинить нового злочину та покласти на нього обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконачої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі - мобільний телефон „Нокіа 1600”, сім-картку мобільного оператора „Джинс”, які знаходиться на зберіганні у потерпілого - передати потерпілому ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя