Справа №  2-а-473/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2011 року Суддя Дебальцевського міського суду Акімченко Ю.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов'язання проводити виплату підвищення до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов'язання проводити виплату підвищення до пенсії. В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачка ОСОБА_1, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що вбачається з її паспорту громадянина України, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Дебальцевому Донецької області, отримує пенсію за віком, тому на неї, у відповідності із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», розповсюджується правовий статус дітей війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»(3235-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Протягом 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов'язання проводити виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року до 31.12.2006 року задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст.5-7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ПО Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 159, 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у м. Дебальцеве про визнання неправомірною відмови органу Пенсійного фонду України у виплаті недоотриманої суми підвищення пенсії та зобов*язання проводити виплату підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року –відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного  адміністративного суду через Дебальцевський міський суд протягом десяти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

Суддя Дебальцевського

міського суду                                                                       Ю.П. Акімченко