№ 2-а-444/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року                        Володарський районний суд Донецької області у складі судді Подліпенця Є.О., розглянувши  в порядку скороченого провадження в залі суду смт. Володарське справу адміністративного судочинства за позовом:

ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення

Володарської райдержадміністрації Донецької області

про виплату недоотриманої суми  одноразової компенсації, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду за наступними підставами:

Позивач відноситься до 1-категорії, як ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС і знаходиться на обліку у Володарському УПСЗН Донецької області. Крім того, 13.04.2011 року йому встановлена інвалідність 3-ї групи в зв’язку ліквідацією наслідків на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ч.1 ст.48 Закону 796 йому передбачена одноразова компенсація, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється  на час встановлення інвалідності.  Проте Володарське УПСЗН цю виплату не зробило, проте планують зробити виплату у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України. Оскільки дії відповідача носять неправомірний характер, позивач вимушений звертатися до суду з зазначеним позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надав суду письмове заперечення проти позову. В запереченні зазначено, що позивач дійсно є інвалідом ЧАЕС 3-ої групи, перебуває на обліку в УПСЗН Володарської РДА, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії. Відповідно до ст. 48 Закону 796 має право на отримання одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами 3-ої групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Ця виплата йому як учаснику ЛНА на ЧАЕС, буде нарахована відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі ПКМУ № 836) у розмірі 189,60 грн., але ж станом на 04.05.2011 р. не сплачена, у зв’язку з тим, що позивачем не була подана відповідна заява до УПСЗН Володарської РДА. На підставі ст. 62 цього Закону 796, роз’яснення порядку застосування закону проводиться у порядку визначеному КМ України.

Дослідивши матеріали справи та подані заперечення, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача по слідуючим підставам:

У судовому засіданні достовірно встановлено та сторонами не оспорюється і це підтверджується пред’явленими документами, що позивач є інвалідом 3-ої групи, як особа, яка є учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, ці обставини також підтверджуються посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 02.06.1994 року, довідкою Медико-соціальної експертної комісії від 13.04.2011 року та перебуває на обліку в УПСЗН Володарської райдержадміністрації. 22.03.2011 року позивач звертався до УПСЗН Володарської РДА з письмовою заявою з проханням виплати йому одноразову компенсацію відповідно до вимог ст.48 ЗУ 796. Відповідно до письмової відповіді  в.о. начальника УПСЗН від 13.04.2011 року № 01-1011, одноразова компенсація при встановлені 3-ої групи інвалідності нарахована та виплачена в сумі 189,60 грн. Така допомога була нарахована відповідно до Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року.

Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною, соціальною, правовою державою (стаття 1), права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і є найвищою соціальною цінністю(стаття 3), в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй(стаття 8), Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керуються Конституцією і законами України(стаття 113).

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до сутності і змісту рішення цього Конституційного суду України, Конституційним Судом України зазначається, що Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони, т.б прийнятті закони, інші нормативні акти або внесенні до них зміни не повинні допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, і відповідно до принципу верховенства права, нормативні акти уряду повинні відповідати не тільки Конституції, а й Законам України, в противному випадку звуження прав, є неконституційними.

Відповідно до ст. 48 Закону 796 передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується інвалідам 2-ї групи –45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності (ч.3 цього Закону).

Відповідно до Закону «Про держбюджет на 2011 рік»розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.

Постановою КМ України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 р. № 836 із змінами та доповненнями (далі ПКМУ № 836) передбачена одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам 3-ї групи у розмірі 189, 60 грн.

Суд вважає, що моменту втрати чинності Закону України про Державний бюджет України на 2008 рік, відновилася дія статті 48 Закону 796. Тому відповідач повинен був нараховувати та виплатити позивачу зазначену соціальну допомогу у вигляді одноразової компенсації в розмірі сорока п’яти мінімальних заробітних плат. Не зважаючи на таке правове положення, яке є з 22.05.2008 року, відповідач не донараховував та не виплатив позивачу допомогу в зазначеному розмірі. У зв’язку з наведеним, дії відповідача щодо не нарахування та невиплати соціальної допомоги позивачеві необхідно визнати протиправною. Посилання відповідача на виплату допомоги, згідно  Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, не можуть бути прийняті судом, тому що в даній Постанові встановлено конкретні розміри допомоги у визначені сумі, що суперечить вимогам Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, яким встановлено розмір такої допомоги кратною відносно до розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року № 9  “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” - якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, дійшов висновку, що одноразова компенсація повинна бути виплачена в розмірі, передбаченому ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, а дії відповідача по виплаті одноразової компенсації у розмірі, який не відповідає встановленим ст.48 Закону 796 є такими, що порушують конституційні права позивача на здоров’я і належний соціальний захист, а, згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, а тому, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму одноразової компенсації у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2,8, 104, 159-163 КАС України, Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року із змінами і доповненнями, Законом України „Про Державний бюджет на 2011 рік ”, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,–

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області сплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 3-ї групи в наслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат визначеної на час здійснення такої виплати, з урахуванням раніше сплачених сум.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення через Володарський районний суд до Донецького  апеляційного адміністративного суду. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, або у письмовому провадженні то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                    Є.О. Подліпенець