УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-23337/11
Справа № 22-ц-23337/11 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія - 27 (ІV) Свистунова О.В.
Доповідач – Михайлів Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.
суддів: Савіної Г.О., Соколан Н.О.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - Бібленко Юлії Григорівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій по підвищенню процентної ставки по договору кредиту незаконними, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») про визнання дій по підвищенню процентної ставки по договору кредиту незаконними, посилаючись на те, що 19.05.2006 року між відповідачем та ним було укладено кредитний договір на суму 69800 грн. зі строком дії договору до 18.05.2021 року та сплатою 12% на рік за користування кредитом.
12.01.2009 року ним було отримано листа від відповідача про підвищення процентної ставки по укладеному кредитному договору з 12% річних до 22,88% річних.
Оскільки згоди на підвищення процентної ставки він не давав, вважає, що відповідач в односторонньому порядку змінив істотні умови укладеного договору, тим самим порушивши його права, а тому, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати незаконними дії відповідача щодо збільшення в односторонньому порядку процентної ставки за користування кредитом та стягнути на його користь судові витрати.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2011 року задоволено позов ОСОБА_2
Визнано незаконним дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо підвищення процентної ставки з 12% до 22,88% річних за договором кредитування № KRK0GK00150522 від 19.05.2006 року.
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 08,50 грн. судового збору та 37,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність, оскільки змінюючи відсоткову ставку, банк діяв у відповідності до умов п. 2.3.1 укладеного кредитного договору на підставі рішення правління банку від 25.12.2008 року та вимог чинного законодавства, повідомивши належним чином про це позичальника.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.05.2006 року між сторонами укладено кредитний договір № KRK0GK00150522 на отримання кредитних коштів у вигляді неповновлюваної кредитної лінії у розмірі 69800 грн. на придбання нерухомості житлового призначення та 10205 грн. на сплату страхових платежів на строк до 18.05.2021 року зі сплатою 12% річних за користування кредитними коштами.
Листом від 25.12.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк», який було отримано ОСОБА_5 12.01.2009 року, повідомлено останнього про зміну відсоткової ставки за кредитним договором з 12% на рік до 22,88% на рік.
Свою незгоду з підвищення процентної ставки позивач виклав в листі від 27.01.2009 року, якого він направив на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що змінюючи відсоткову ставку за укладеним між сторонами кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог діючого законодавства, яке таку зміну забороняє за відсутності згоди на це іншої сторони договору.
Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно підпункту 2.3.1 кредитного договору № KRK0GK00150522 від 19.05.2006 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2.(а.с. 13-14), сторони домовилися, що за умовами договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
При цьому, сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених договором, кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки при дотриманні процедури, а саме: банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки за 20 днів до вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком можливо за згодою позичальника.
У зв’язку зі зміною кон’юнктури грошового ринку України, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент видачі кредиту, 25 грудня 2008 року на оперативній селекторній нараді правлінням ЗАТ КБ «ПриватБанк» прийнято рішення про необхідність підвищення відсоткових ставок за кредитом (а.с. 105-106), а порядок реалізації цього рішення було затверджено банком 31.12.2008 року (а.с. 107).
Про підвищення процентної ставки за кредитним договором № KRK0GK00150522 від 19.05.2006 року до 22,8% на рік відповідачем повідомлено позивача шляхом надіслання на його адресу листа від 25.12.2008 року (а.с. 19), який було отримано останнім 12.01.2009 року.
Визнаючи дії ПАТ КБ «ПриватБанк» незаконними стосовно підвищення процентної ставки за кредитним договором, суд першої інстанції, як на підставу для задоволення позову послався на те, що між сторонами не досягнуто домовленості відносно зміни договору в частині нового розміру процентної ставки, оскільки ОСОБА_2 не погодився сплачувати відсотки за новою ставкою та те, що банкам заборонено в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами (ст. 55 Закону України Про банки та банківську діяльність», ст. 1056-1 ЦК України).
Однак, дійшовши такого висновку, суд першої інстанції не врахував того, що якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями ст.ст. 207, 640 ЦК України та уклали кредитний договір, у якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватися і вважаються такими, що момент досягнення домовленості настав.
Отже, якщо кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року № 661-УІ, яким було внесено зміни до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та доповнено Цивільний кодекс України статтею 1056-1, і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку, то це вже є домовленістю сторін. Якщо ж банком прийнято таке рішення до 10.01.2009 року, в даному випадку таке рішення прийнято 25.12.2008 року, а позичальник отримав повідомлення після цієї дати, то це є лише механізмом виконання цієї домовленості.
При цьому, відмова позичальника сплачувати відсотки за новою процентною ставкою свідчить про відсутність домовленості між сторонами та право банку відповідно до умов укладеного кредитного договору на дії, передбачені п.п. 2.3.3 кредитного договору.
На підставі викладеного, зважаючи на закріплений Конституцією України принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст. 58), колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції положень 1056-1 ЦК України ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» до врегулювання спірних правовідносин є неправильним.
Оскільки відповідач, підвищивши відсоткову ставку, діяв у відповідності до положень п.п. 2.3.1 кредитного договору № KRK0GK00150522 від 19.05.2006 року та положень діючого законодавства, дотримавшись визначеної договором процедури її збільшення, а також враховуючи те, що умовами укладеного кредитного договору не передбачено підписання в разі односторонньої зміни процентної ставки будь-яких додаткових угод або переукладення договору на нових умовах, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання дій відповідача незаконними.
Також колегія суддів звертає увагу й на те, що звернувшись з позовом до суду про визнання дій незаконними, позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, який не входить до переліку, передбаченого ст. 16 ЦК України, й не тягне ніяких правових наслідків у разі його застосування.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню на підставі п.1, п.4 ст. 309 ЦПК України у зв’язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального права
з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1, 4 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 18 квітня 2011 року - скасувати і ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання дій по підвищенню процентної ставки по договору кредиту незаконними – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: