Справа № 2-119/2008 року.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 січня 2008 року.  Рахівський районний суд Закарпатської області в складі :                                                      

                                         головуючого судді - Ємчук В.Е.

                                         при секретарі - Орос С.Ю.

                                         з участю позивачки ОСОБА_1

                                         представника відповідача Ціпле М.В.

                                         представника третьої особи КП „БТІ” Тулик Д.І.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рахів справу за позовом

ОСОБА_1

 до

Білоцерківської сільської ради Рахівського району

третя особа: КП „Бюро технічної інвентаризації” Рахівської районної ради

   про визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Білоцерківської сільської ради Рахівського району, третя особа: КП „Бюро технічної інвентаризації” Рахівської районної ради про визнання права власності. Позов мотивує тим, що її дідусеві - ОСОБА_2 належав житловий будинокАДРЕСА_1. При житті дідусь зробив заповітне розпорядження, згідно якого  Ѕ частину вказаного житлового будинку  заповів їй -ОСОБА_1.  Після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що виконкомом Білоцерківської сільської ради Рахівського району 07 березня 2003 року зроблено запис у Книзі реєстрації смертей за № 07. Вона, як спадкоємець фактично прийняла спадщину, оскільки проживає в даному будинку, обслуговує та утримує його, майнових та будь-яких інших спорів з цього приводу не існує. Відповідно до довідки від 28 листопада 2007 року виданої КП „БТІ” Рахівської районної ради, вартість  даного житлового будинку разом з надвірними спорудами становить 12442 гривні. У листопаді 2007 року вона звернулася із заявою до КП „БТІ” Рахівської районної ради про видачу необхідних документів для реєстрації спадщини, однак виявилося, що спадковий будинок належним чином зареєстрований в БТІ не був. Основним доказом, як підставою своїх вимог пред'явила копію інвентарної справи, довідку Білоцерківської сільської ради та заповіт. 

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги змінила та пояснила, що її дідусь ОСОБА_2 зробив заповітне розпорядження, за яким Ѕ частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в с. Біла Церква  заповів їй. Дідусь помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Інша половина житлового будинку належить бабусі - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає у вказаному будинку разом з нею та її сім”єю. Коли звернулася в КП „БТІ” з метою реєстрації спадщини за собою, отримала відмову, тому просить  в позові задовольнити, визнавши  в судовому порядку за нею право власності.                     

 Представник відповідача виконкому Білоцерківської сільської ради Рахівського району Ціпле М.В. в судовому засіданні змінені позовні вимоги  визнала, при цьому  стверджує, що житловий будинок, що знаходиться в с. Біла Церква АДРЕСА_1 дійсно належав громадянам  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, остання й надалі проживає у будинку разом з внучкою ОСОБА_1. У січні 1989 року на користь ОСОБА_1. ОСОБА_2 зробив заповіт, який ніким не змінено і не скасовано. Тому, вважає змінені позовні вимоги підставними.

Представник  КП „ Бюро технічної інвентаризації” Тулик Д.І., пояснив, що дійсно позивачці було відмовлено у реєстрації права власності на житловий будинок, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на  житловий будинок. Проти  задоволення зміненої позовної заяви не заперечує.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовну заяву слід задоволити.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна  особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, в тому числі і власності.

Технічною документацією стверджено, що житловий будинок  АДРЕСА_1 в с. Біла Церква Рахівського району належав громадянину ОСОБА_2.

Заповітом  нотаріально посвідченим секретарем виконкому  Білоцерківської сільської ради народних депутатів 18 січня 1989 року стверджується, що ОСОБА_2, на випадок його смерті робить таке заповітне розпорядження належну йому на праві власності 1/2  частину житлового будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1 в с. Біла Церква, Рахівського району Закарпатської області та все інше належне йому майно заповідає громадянці ОСОБА_1. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з ОСОБА_4  на ОСОБА_1 (свідоцтво про одруження НОМЕР_1).  В заповіті  міститься відмітка про те, що він ніким не змінений і не скасований. 

Довідкою виданою відділом реєстрації актів цивільного стану  Рахівського районного управління юстиції підтверджується, що  ОСОБА_2 - помер  ІНФОРМАЦІЯ_1.

В  судовому засіданні показами сторін об'єктивно встановлено, що Ѕ частина житлового будинку, розташованого  АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2, позивачкаОСОБА_1 являється його онукою, тому суд приходить до висновку про підставність зміненого позову.

Керуючись ст.ст. 10,58,60,130,212,213,223 ЦПК України,  ст. ст. 328, 331 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

           В зміненому позові.

           Визнати  за  ОСОБА_1, мешканкою  АДРЕСА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинкку АДРЕСА_1.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Суддя:                                                                                         В.Е. Ємчук