Справа № 2-235/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

08.06.2011  Центрально-Міський  районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Затолочний В.  С

при секретарі                              Морозова  Н.  М.,

за участю:

- позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

- представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -  

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Позов, з врахуванням прийнятих судом уточнень, на задоволенні якого у судовому засіданні наполягали позивач та його представник, обґрунтований тим, що з вини відповідача ОСОБА_3, який керував належним відповідачу ОСОБА_5 автомобілем «ОСОБА_6 320Е» держномер АЕ1517СН, 02.10.2008 року сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було ушкоджено належний позивачу автомобіль НОМЕР_1. Розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, складає на час розгляду справи 88367,78 грн., з яких страховою компанією відшкодовано 57124,73 грн. Невідшкодована сума шкоди складає 31243,05 грн. Крім того, позивач у зв’язку з ДТП вимушено поніс витрати на проведення автотоварознавчих експертиз (1850 грн.), отримання копій висновків експертизи (100 грн.), виклик відповідачів (35,46 грн.), на правову допомогу (1750 грн.). Загальний розмір понесених позивачем та невідшкодованих відповідачами матеріальних збитків складає 34978,51 грн. Також внаслідок ушкодження його майна позивач зазнав моральної шкоди, яку оцінює у 20000 грн. Позивач просить стягнути з відповідачів матеріальні збитки та моральну шкоду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позов визнав частково. Пояснив при цьому, що дійсно з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було ушкоджено автомобіль позивача. На час ушкодження матеріальні збитки були оцінені в 65124,14 грн., з яких страхова компанія відшкодувала 57124,73 грн. ОСОБА_3 погоджується виплатити позивачу різницю між цими сумами, яка складає безумовну франшизу і становить 7999,73 грн. Інші вимоги позивача вважає безпідставними, тому що вартість ушкодженого автомобіля зросла внаслідок інфляції, а позивач, отримавши грошове відшкодування від страхової компанії нічого не зробив для відновлення пошкодженого автомобіля.

Відповідач ОСОБА_3 правом на особисту участь у розгляді справи не скористався.

Відповідач ОСОБА_5 правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, заперечень проти позову не надав.

Третя особа надала суду письмові пояснення, з яких вбачається, що відповідно договору страхування цивільної відповідальності позивачу було виплачено суму страхового відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків за виключенням безумовної франшизи. Пошкоджений автомобіль залишився у власності позивача.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 02.10.2008 року, приблизно о 06:30 годині відповідач ОСОБА_3, керуючи з дозволу власника автомобілем НОМЕР_2, належного на праві власності відповідачу ОСОБА_5, рухався по вул.. Урицького в м. Кривому Розі. Внаслідок порушення ОСОБА_7 Правил дорожнього руху сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було ушкоджено автомобіль НОМЕР_1, належний позивачу ОСОБА_1, яким керував водій ОСОБА_8

Третьою особою Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі гарант» здійснено виплату позивачу страхового відшкодування завданих збитків в розмірі 57124,73 грн.

Зазначені фактичні обставини справи визнавалися присутніми в судовому засіданні учасниками, а також підтверджуються наявними в матеріалах справи вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.06.2010 року, копіями платіжних доручень, копією свідоцтва про право власності на транспортний засіб та інформацією про власника транспортного засобу.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень статті 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Власником транспортного засобу, яким було завдано шкоди позивачу, на час завдання шкоди був відповідач ОСОБА_5

Вироком суду від 08.06.2010 року встановлено, що даним транспортним засобом керував відповідач ОСОБА_3 з дозволу власника, тобто він був володільцем даного транспортного засобу на відповідній правовій підставі, а отже і він має нести відповідальність за завдану позивачу майнову та моральну шкоду.

Згідно статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На початку розгляду справи представник відповідача ОСОБА_3 заперечував розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, а тому судом було призначено автотоварознавчу експертизу.

Згідно висновків авто товарознавчої експертизи від 16.11.2010 року № Д26/11/10 на час розгляду справи розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля складає 88367,78 грн.

Оскільки страховою компанією позивачу відшкодовано 57124,73 грн., відповідач має сплатити різницю між цими сумами, яка становить 31243,05 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача як завдану йому майнову шкоду витрати на проведення двох автотоварознавчих експертиз (900 грн. і 950 грн.), на отримання копії висновків автотоварознавої експертизи в розмірі 100 грн., на виклик відповідачів в розмірі 35,46 грн., а також 1750 грн. за надані юридичні послуги.

Із цих вимог відшкодуванню за рахунок відповідача ОСОБА_3 підлягають 950 грн. витрат на проведення експертизи, яка призначалася судом у зв’язку з даною цивільною справою. Квитанція про сплату їх позивачем є в матеріалах справи. При цьому суд відносить вказану суму не на рахунок майнової шкоди, а на рахунок судових витрат, пов’язаних із розглядом справи.

Інші додаткові витрати позивача відшкодуванню не підлягають, оскільки не є прямою майновою шкодою, завданою позивачу діями відповідачів.

Так, проведення автотоварознавчої експертизи, за яку позивачем сплачено 900 грн. у 2008 році, із розглядом даної цивільної справи, яка надійшла до суду у 2010 році, не пов’язане, виклик відповідачів, на що позивачем були витрачені кошти, також не пов'язаний із даною справою і здійснювався у 2008 році.

Так само відсутній зв'язок із завданою позивачу шкодою та його витратами на отримання копії експертного висновку.

Цивільним процесуальним законодавством (ст.. ст.. 79, 84 ЦПК України) витрати сторін на правову допомогу віднесені до судових витрат у справі.

При цьому витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Отже вимога про відшкодування витрат позивача за надані юридичні послуги може бути задоволена за наявності відповідних документів про те, що така допомога надається адвокатом або іншим фахівцем в галузі права, однак належні докази надання такої допомоги в справі відсутні.

Натомість у справі брав участь представник позивача за звичайною нотаріально посвідченою довіреністю, що не є підставою для відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд вважає, що внаслідок пошкодження майна позивача, неможливості на протязі тривалого часу користуватися цим майном позивач зазнав моральних страждань, які з врахуванням обставин справи, вимог розумності та справедливості суд оцінює в 5000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 має відшкодувати цю шкоду.

Він також має також відшкодувати судові витрати зі сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи пропорційно задоволенню позовних вимог.

Після відшкодування шкоди ушкоджений автомобіль підлягає передачі відповідачу ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.. ст.. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою задовольнити частково.

Стягнути з відповідача, ОСОБА_3 на користь позивача, ОСОБА_1 31243 (тридцять одна тисяча двісті сорок три) грн. 05 коп. матеріальної шкоди, 5000 (п’ять тисяч) грн. грошового відшкодування моральної шкоди, 120 (сто двадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 320 (триста двадцять) грн.. 93 коп. витрат зі сплати судового збору, 950 (дев’ятсот п’ятдесят) грн. витрат на проведення автотоварознавчої експертизи, а всього 37633 (тридцять сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 98 коп.

В інших вимогах відмовити за недоведеністю.

Зобов’язати позивача ОСОБА_1 після відшкодування йому матеріальної шкоди передати ушкоджений автомобіль відповідачу ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області  протягом десяти днів з дня проголошення.

Апеляційна скарга на рішення подається апеляційному суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_9