Судове рішення #163960
А-8/129


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2006 р.   

Справа № А-8/129   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі  колегії суддів:

 Cуддя  Шіляк Марина Анатоліївна     

При секретарі   Суканець Юрій Ігорович


за позовом  ДП АФ "Тисмениця" ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат"  вул.Галицька,93, м.Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400

до відповідача  ДПІ в Тисменицькому районі  вул.Площа Ринок,17, м.Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000461500/0 від 21.04.06.


Представники:

Від позивача: Госедло Р. І., (довіреність №б/н від 16.03.06)представник;

Від відповідача: Андрійчук М. І., (довіреність №8739/10-041 від 26.09.06)представник;

Від відповідача:  Бандурак І. Г., (довіреність №5621/10-041 від 04.07.06)представник;

:  


СУТЬ СПРАВИ:  визнання нечинним  податкового повідомлення-рішення  №0000461500/0 від

21.04.06.

       Позовні  вимоги мотивовані тим, що  перевірка проведена з порушенням порядку її проведення,  висновок  про завищення  бюджетного відшкодування  в лютому 2006року  грунтується на самовільному трактуванні посадовими особами ДПІ п.п.7.7.2п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".  Посилається позивач на  положення ст.4 Закону України  «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»щодо  необхідності прийняття рішень на користь платника  податків з зв"язку з неоднозначним трактуванням прав та обов"язків платників податків.

            Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав.

            ДПІ  проти позову заперечила   посилаючись на те, що перевірка  проведена у

вдповідності       до   Законів   України   "Про Державну податкову службу в Україні", "Про

податок на додану  вартість", «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами», сума ПДВ  46249грн. не була сплачена в січні

2006року  постачальникам, отже не підлягає відшкодуванню в лютому.

           Представники  відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримали.

                Розглянувши матеріали справи,  вислухавши представників сторін, суд встановив, що   ДПІ   в Тисменицькому районі   була проведена документальна   невиїзна (камеральна) перевірка  податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006року. Результати перевірки зафіксовані в акті №94-1520/32573828  від 14.04.06.  На підставі висновків акту перевірки податковою інспекцією  винесено та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення  №0000461500/0  від 21.04.06., згідно якого   зменшено суму бюджетного відшкодування   з податку на додану вартість    в сумі 46249,00грн.  за лютий 2006року.

                 Як встановлено під час перевірки  позивачем задеклароавно суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 68469грн.,  в результаті дослідження копій первинних документів   податковим органом така сума визначена 22220грн, що  становить суму фактично сплачену постачальникам товарів в січні 2006року.Крім того, перевіркою встановлені факти  включення до  податкового кредиту в січні 2006року   суми ПДВ 1658грн. по постачальнику МПП "Ветко" та 550грн.  по постачальнику ПСП "Сателіт" .

          Суд вважає позовні вимоги такими, що  задоволенню   не підлягають    виходячи з наступного.

             Відповідно до  п.п.7.7.1  та п.п.7.7.2 п.7.7ст.7 Закону України  "Про податок  на додану вартість" в редакції, що регулювала спірні правовідносини, сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

              При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

              При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.      Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

              а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

              б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому  бюджетним відшкодуванням згідно із п.п.1.8  ст.1 цьогож Закону названа    сума , що підлягає поверненню платників податків з бюджету  у зв"язку з надмірною сплатою податку   у випадках,  визначених цим Законом.    

          Як зазначено вище, таким випадком Закон визначив сплату суми податку в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.

          Позивачем не подано суду доказів щоб свідчили про сплату  в січні 2006року  суми  ПДВ  більшої ніж визначено перевіркою.

          Стосовно доводів позивача  щодо порушення порядку ведення перевірки  суд зазначає, що   можливість проведення   документальної невиїзної (камеральної)  перевірки, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок сум бюджетного відшкодування  було зроблено з порушенням норм податкового законодавства  - позапланової виїзної (документальної) перевірки  з метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування передбачена   п.п.7.7.5 п.7.7ст.7 Закону.  

          Підстав для застосування положень ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо конфлікту інтересів  суд не вбачає.

          Керуючись ст.124   Конституції України,   Законами  України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,   Кодексом адміністративного судочинства України  , суд

ПОСТАНОВИВ:


в позові відмовити.

             

 

Суддя                                                            Шіляк Марина Анатоліївна

                                                            

                                      Постанова складена в повному обсязі  28.09.06.


                                                                                        Виготовлено в діловодстві____________




             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація