№ 2-1311\2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 квітня 2011 року

          Київський районний суд м. Донецька у складі

головуючої судді Чудопаловой С.В.,

при секретарі Зуєвой В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розлучення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Прудивус, яке вона змінила після реєстрації шлюбу) та ОСОБА_2 одружилися 26 жовтня 1985 року. Від шлюбу сторони двох повнолітніх дітей.

ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогою розірвати шлюб, оскільки вважає, що спільне життя не склалося внаслідок різності поглядів на життя, повністю втрачені почуття любові та взаємної поваги. Спору про поділ майна у подружжя немає. Примирення вважає неможливим.

У судовому засіданні позивачка підтримала вимоги заяви, в обґрунтування яких зазначила, що з 26 жовтня 1985 року вони з Відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі. Спільне життя з Відповідачем не склалося. Спільне господарство не ведуть. Причиною до розірвання шлюбу є те, що між ними відсутні взаємоповага та взаєморозуміння та внаслідок частих сварок та суперечок сторони втратили почуття любові. Неодноразові спроби налагодити стосунки ні до чого не призвели. Вважає, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе.

Посилаючись на наведені обставини, Позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі, проти розлучення не заперечував.

Вислухавши пояснення Позивачки, Відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружилися 26 жовтня 1985 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, що є в матеріалах справи (а.с.6).

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного  них, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.

Як вибачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні  відносини, не ведуть сумісне господарство, подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків. Суд вважає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши наданні сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази у їх сукупності, суд приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних відносин та причини розлучення, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2  і збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам Позивачки, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі жінки, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110 - 113 СК України, ст.ст. 11, 60, 88, 212-215  ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

              Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розлучення –задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 26 жовтня 1985 року у Калінінському районному Відділі реєстрації актів громадянського стану м. Донецька за актовим записом № 1034 між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, - розірвати.

Прізвище позивачки змінити на дошлюбне Прудивус.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: