№2-382/11

       Р І Ш Е Н Н Я                    

   І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И          

25 травня 2011  року                                                                                                                   м. Донецьк

          Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуюча суддя                              - Гладка І.А.

при секретарі                               - Кумській Л.І.

за участю сторін:

позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічною позовною заявою  - ОСОБА_1,

відповідача за первісним позовом, позивача за  зустрічною позовною заявою - ОСОБА_2,

представників ОСОБА_2                                                –ОСОБА_3, ОСОБА_4,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про зменшення розміру аліментів, за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2  про зменшення розміру аліментів на утримання матері ОСОБА_2 з 300 гривень на 50 гривень щомісячно; залучити ОСОБА_5. до виплати аліментів на утримання матері ОСОБА_2.

Подану позовну заяву позивач обґрунтував наступними обставинами. Відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року з позивача стягуються на користь  ОСОБА_2 аліменти у розмірі 300 гривень щомісячно на утримання  матері, починаючи з 14 лютого 2007 року.  Позивач також зазначив, що його життєві обставини змінились, а на момент подання позовної заяви його мати - ОСОБА_2 є особою, якій не потрібні аліменти на утримання, які сплачує їй син. ОСОБА_2, зазначено в позовній заяві, отримує пенсію у розмірі 1000 гривень, що складає більше прожиткового мінімуму, встановленого законом, крім того, вона отримує допомогу як категорія громадян «дитина війни». Отже, позивач вважає, що його мати не є особою, яка потребує матеріальної допомоги. Крім того, позивачем зазначено, що ОСОБА_2 має повнолітню дочку –ОСОБА_5, якій була передана в дар квартира, а також, яка працює. Позивачем також в обґрунтування позовної заяви зазначено, що він має захворювання, на лікування якого необхідні матеріальні затрати, однак, його заробітна плата становить 3 918 гривень 09 копійок, у зв’язку з чим, він змушений постійно брати банківські кредити. Позивачем також зазначено, що він має на утриманні повнолітнього сина – ОСОБА_6.  

До суду із зустрічною позовною заявою звернулась ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання матері.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 обґрунтувала наступними обставинами. Відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року з ОСОБА_1 стягуються на користь  ОСОБА_2 аліменти у розмірі 300 гривень щомісячно на утримання  матері, починаючи з 14 лютого 2007 року. Однак, за сплинувши 3 роки, обставини особистого життя  ОСОБА_1 не змінилися: він перебуває в зареєстрованому шлюбі, має дорослого сина - студента, якому в травні виповниться 18 років; його дружина працює, має достатній рівень заробітної плати. Більш того, зазначено позивачем за зустрічною позовною заявою, матеріальне становище ОСОБА_1 суттєво поліпшилось, оскільки більш 20 років він працює електромеханіком в спеціалізованому ліфтовому управлінні за №2 Закритого акціонерного товариства «ОТІС», а також працює за сумісництвом в аварійній службі ліфтів. Його середньомісячна заробітна плата, зазначено в зустрічній позовній заяві, перевищує 4 000, 00 гривень, тоді як матеріальне становище  позивача - ОСОБА_2 погіршилось, оскільки вона похилого віку – 78 років, часто хворіє, у зв’язку з чим, багато витрачає на ліки, однак, в силу віку та стану здоров’я, позбавлена можливості мати додаткових доход, крім пенсії, а соціальні допомоги, про які веде мову ОСОБА_1 в первісному позові, виплачуються не регулярно, оскільки вони стягуються у судовому порядку. Позивачем за зустрічною позовною заявою також зазначено, що її дочка –ОСОБА_5., 1957 року народження, являється пенсіонеркою за вислугою років, отримує пенсію як вчитель молодших класів у розмірі 740 гривень, тому вона позбавлена можливості надавати суттєву матеріальну допомогу, оскільки сама має дохід на рівні прожиткового мінімуму, крім того, вона має на своєму утриманні дитину ОСОБА_7, 1995 року народження, ученицю Донецького ліцею №12.  Позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_2 пояснює особистими неприязненими стосунками, які склалися між ними, так як, на протязі декілька років ОСОБА_1 перебуває у судових спорах з матір’ю, сестрою, її чоловіком та дитиною.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 10 січня 2011 року зустрічна позовна заява прийнята до розгляду та об’єднана  в одне провадження із  первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про зменшення розміру аліментів,.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_1, у судовому засіданні свої заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 просив суд відмовити у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_2, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 заперечувала, наполягала на відмові у їх задоволенні, одночасно просила суд задовольнити її позовні вимоги за зустрічною позовною заявою, надав при цьому пояснення аналогічні, викладеним у зустрічній позовній заяві.

Представники відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічною позовною заявою - ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.  у судовому засіданні повністю підтримали позицію ОСОБА_2, просили суд задовольнити її зустрічну позовну заяву, відмовив у задоволенні первісного позову ОСОБА_1.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення позивача, відповідача та її представників, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги необґрунтовані у зв’язку з чим, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 1 Цивільно-процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 1 статті 11 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 202 Сімейного кодексу України передбачає підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки,                  сина утримувати батьків.1. Повнолітні дочка,  син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. 2. Якщо мати,  батько були позбавлені батьківських прав і  ці права  не  були  поновлені,  обов'язок утримувати матір,  батька у дочки,  сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Обов'язок дочки,  сина брати участь у додаткових витратах на батьків, визначений статтею 203 Сімейного кодексу України.  Дочка,  син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у  додаткових  витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Згідно статті 204 Сімейного кодексу України,  дочка,  син  можуть  бути  звільнені  судом  від обов'язку
утримувати матір,  батька та обов'язку брати участь  у  додаткових витратах,  якщо  буде встановлено,  що мати,  батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків. У виняткових  випадках  суд  може  присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Визначення розміру аліментів на батьків врегульовано статтею 205 Сімейного кодексу України. Суд   визначає  розмір  аліментів  на  батьків  у  твердій грошовій  сумі  і  (або)  у  частці  від заробітку (доходу) з
урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При  визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших  дітей,  до яких  не  пред'явлено  позову  про  стягнення аліментів,  дружини, чоловіка та своїх батьків.

Згідно зі статтею 206 Сімейного кодексу України,  у виняткових випадках,  якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами,  а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток),  суд  може  постановити  рішення  про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття  витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Відповідно до ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про стягнення  аліментів на утримання матері, стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно аліменти на її утримання у розмірі 300 гривень,  починаючи з 14 лютого 2007 року (а.с.9-10).

У судовому засіданні позивач за первісним позовом суду пояснив, що з моменту винесення рішення Калінінським районним судом м. Донецька від 17 грудня 2007 року його життєві обставини змінились, а в даний момент його мати - ОСОБА_2 не є особою, якій потрібні аліменти на її утримання, які він сплачує. В обґрунтування надав суду відповідні докази, а саме: копію довідки про середньомісячну заробітну плату за березень –серпень 2010 року (а.с.6); копію виписки із амбулаторної карти про перебування під наглядом в ЦМКЛ №3 м. Донецька з 2009 року з приводу неспецифічного коліту  (а.с.8); виписку з рахунку Акціонерного Товариства «Укрсиббанк»приватного клієнта –ОСОБА_1, з 01 листопада 2009 року по 15 жовтня 2010 року  (а.с.8);  копію рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 01.09.2010 року, з якого вбачається гарантування оплати вартості судово –технічної  експертизи ОСОБА_5. –сестри ОСОБА_1 (а.с.11-12); копію договору дарування частини квартири від 16 грудня 2006 року, згідно з яким ОСОБА_2 передає у безоплатну власність, а  ОСОБА_5 приймає у дарунок 3/10 частини квартири АДРЕСА_2  (а.с.14); копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 –сина ОСОБА_1, який є студентом Державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет»з 01 вересня 2010 року по 01 липня 2014 року (а.с.43); копію листа Начальника поштампа –ЦПС №1 від 07 листопада 2007 року адресату ОСОБА_1, згідно з яким, прості перекази за № 0211 від 26.04.2007 року на суму 60 грн., за № 0100 від 15.06.2007 року на суму 100 грн., за № 0027 від 05.09.2007 року  на суму 100 грн., адресовані на АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_2, повернуті відповідно 30.04.2007 року, 09.07.2007 року, 18.09.2007 року з відміткою «відмова від отримання»(а.с.70); відомості з центральної бази даних Державного реєстру  фізичних осіб Державної податкової адміністрації України про суми виплачених доходів ОСОБА_5 за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2010 року (а.с.151); довідку про виплачену заробітну плату ОСОБА_1, який працює в СЛУ № 2 ПрАТ «ОТІС»за 2007 –2010 роки (а.с.155); довідку житлової –експлуатаційної контори Калінінського району №: 6 м. Донецька  про те, що ОСОБА_2 користується пільгою «дитина війни»з 01 січня 2008 року за вивіз ТБВ –25% (а.с.157); довідку Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про те, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком при повному стажі (а.с.158-159);  довідку Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про те, що ОСОБА_5 знаходиться на обліку та отримує пенсію за вислугу років працівникам освіти (а.с.160);  довідку Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька щодо нарахування підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»ОСОБА_2 (а.с.162); індивідуальні відомості Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про застраховану особу ОСОБА_1 станом на 01.02.2011 року (а.с.163); індивідуальні відомості Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про застраховану особу ОСОБА_5 станом на 01.02.2011 року (а.с.164-165).

Крім того, позивачем за первісною позовною заявою - ОСОБА_1 надані суду письмові заперечення з додатком (а.с.184-211), якими він підтверджує той факт,  що його мати - ОСОБА_2 не є особою, яка потребує матеріальної допомоги, у зв’язку з чим, наполягав на відмові у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів за необґрунтованістю.

У судовому засіданні представники ОСОБА_2 надали наступні пояснення. Обставини особистого життя  ОСОБА_1 з моменту прийняття рішення Калінінським районним судом м. Донецька від 17 грудня 2007 року про стягнення аліментів на утримання матері, не змінилися:  він перебуває в зареєстрованому шлюбі, має дорослого сина - студента, якому в травні виповниться 18 років; його дружина працює, має достатній рівень заробітної плати; більш того, матеріальне становище ОСОБА_1 суттєво поліпшилось, оскільки більш 20 років він працює електромеханіком в спеціалізованому ліфтовому управлінні за №2 Закритого акціонерного товариства «ОТІС», а також, працює за сумісництвом в аварійній службі ліфтів, у зв’язку з чим, його середньомісячна заробітна плата, перевищує 4 000, 00 гривень, тоді як, матеріальне становище  позивача - ОСОБА_2 погіршилось, оскільки вона похилого віку –78 років, часто хворіє, тому багато витрачає грошових коштів на ліки, а в силу віку та стану здоров’я, позбавлена можливості мати додаткових доход, крім пенсії, а щодо соціальних виплат, про які веде мову ОСОБА_1 в первісному позові, то вона отримує їх не регулярно, оскільки підвищення до пенсії як категорії «дитина війни»сплачується тільки у судовому порядку.

Позивач за зустрічною позовною заявою - ОСОБА_2 суду пояснила, що її дочка –ОСОБА_5., 1957 року народження, являється пенсіонеркою за вислугою років, отримує пенсію як вчитель молодших класів у розмірі 740 гривень, тому, вона позбавлена можливості надавати суттєву матеріальну допомогу, оскільки сама має дохід на рівні прожиткового мінімуму, крім того, вона має на своєму утриманні дитину ОСОБА_7, 1995 року народження, ученицю Донецького ліцею №12.  Крім того, ОСОБА_2 вважає позовну заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, як наслідок особистих неприязнених стосунків, які склалися в родині, оскільки, на протязі декілька років ОСОБА_1 перебуває у судових спорах зі своєю матір’ю, сестрою, її чоловіком, а також дитиною. Наявність факту неприязне них стосунків в родині на протязі останніх декілька років позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_1 не спростовано.

В обґрунтування зустрічної позовної заяви  ОСОБА_2 надала суду наступні докази: копію довідки Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про те, що ОСОБА_5 знаходиться на обліку та отримує пенсію за вислугу років працівникам освіти (а.с.76); копію довідки Управління  пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про те, що ОСОБА_2 знаходиться на обліку та отримує пенсію за віком при повному стажі (а.с.77);  копію довідки, що ОСОБА_5 дійсно працює в Приватному акціонерному товаристві  на підставі трудової угоди прибиральницею та має заробітну плату а розмірі 220, 00 гривень щомісячно за липень –грудень 2010 року  (а.с.78);  копії медичних довідок ОСОБА_5.,  ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про стан їх здоров’я (а.с.78-81); копії документів, що підтверджують особи, сімейний  стан та соціальний статус ОСОБА_5 та  ОСОБА_2 (а.с.82-98); копії товарних чеків (а.с.99-105); копії квитанцій про сплату комунальних послуг квартири АДРЕСА_2  за 5 осіб  (а.с.106-127); а також інші письмові докази, які, на думку, позивача за зустрічною позовною заявою спростовуєть доводи, викладені ОСОБА_1 в його первісній позовній заяві (а.с.128-130).

Главою 17 Сімейного кодексу України передбачений обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання, а саме: повнолітні дочка,  син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги; обов'язок дочки,  сина брати участь у додаткових витратах на батьків; дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір,  батька та обов'язку брати участь  у  додаткових витратах,  якщо  буде встановлено,  що мати,  батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків; суд  визначає  розмір  аліментів  на  батьків  у  твердій грошовій  сумі  і  (або)  у  частці  від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін; у виняткових випадках,  якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами,  а дитина має достатній дохід (заробіток),  суд  може  постановити  рішення  про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття  витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Із матеріалів даної цивільної справи вбачається, що  позивач за первісним позовом –ОСОБА_1 просить суд задовольнити заявлені вимоги про зменшення розміру аліментів, керуючись статтями 202, 205 Сімейного кодексу України, відповідно до яких повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги; суд  визначає  розмір  аліментів  на  батьків  у  твердій грошовій  сумі  і  (або)  у  частці  від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Оскільки рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про стягнення  аліментів на утримання матері, вже визначений розмір аліментів на  утримання ОСОБА_2, а норми закону, відповідно до якої цей розмір підлягає зменшенню позивачем –ОСОБА_1 не наведено, тому, суд вважає його позовну вимогу такою, що не ґрунтується на законі, у зв’язку з чим, в її задоволенні необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1  про залучення ОСОБА_5. до виплати аліментів на утримання матері ОСОБА_2, суд також вважає її необґрунтованою, оскільки відповідно до статті 36 Цивільного процесуального кодексу України позивач був  зобов’язаний подати до суду заяву про залучення ОСОБА_5. третьою особою, із зазначенням ім’я, місця її проживання або місцезнаходження та підстави, з яких вона має бути залучена до участі у справі, однак, такої заяви суду не було представлено на протязі всього розгляду справи по суті.

Позивач за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_2 просить суд задовольнити свої заявлені вимоги, керуючись статтями 192, 200, 201 Сімейного кодексу України, які містяться у Главі 15 Сімейного кодексу України –Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_2, невірно посилається на  норму матеріального права, яка регулює спірні правовідносини, оскільки в даному випадку необхідно керуватися Главою  17 Сімейного кодексу України - Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання.

Враховуючи те, що рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про стягнення  аліментів на утримання матері, стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, на користь ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно аліменти на її утримання у розмірі 300 гривень,  починаючи з 14 лютого 2007 року; а також приймаючи до уваги те, що обов’язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено Главою 17 Сімейного кодексу України, а не Главою 15 Сімейного кодексу України –Обов’язок матері, батька утримувати дитину та його виконання, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом –ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, та позивача за зустрічною позовною заявою –ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач за зустрічною позовною заявою просила суд стягнути судові витрати на правову допомогу адвоката, надала суду договір про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2010 року (а.с.168) та довідку адвоката ОСОБА_4, згідно з якою ОСОБА_2 внесла в рахунок оплати адвокату за участь в цивільній справі в Калінінському районному суді м. Донецька про стягнення на її утримання аліментів, 500 (шістсот) гривень (а.с.167).

Статтею 84 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що витрати,  пов'язані з оплатою правової  допомоги  адвоката або іншого фахівця в галузі права,  несуть сторони,  крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Однак, позивачем за зустрічною позовною заявою - ОСОБА_2, не підтверджена конкретна сума витрат, пов'язаних з оплатою правової  допомоги  адвоката ОСОБА_4, а саме: 500 (п’ятсот) або 600 (шістсот) гривень, тому, суд вважає цю вимогу не обґрунтованою, у зв’язку з чим, вона не підлягає задоволенню, оскільки суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи до уваги положення ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати, пов’язані з розглядом справи не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202 - 206 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 158, 209, 212,-216, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про зменшення розміру аліментів, а також за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                                                                                                  Гладка І.А.

                                                                                                                  25.05.2011