КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-272/11

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24 червня 2011 р.                                                                                                                      м. Макіївка

                         Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі

                              головуючої                                                  Смєлік С.Г.

                              секретарі                                                      Черкашиній О.Є.                                                            за участю:

позивача                                                       ОСОБА_1

відпвідачів                                                    ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування  матеріальної та моральної шкоди, третя особа- товариство з обмеженою відповідальністю  «Ремжилбуд»

                                                       В С Т А Н О В И В

          11 січня 2011 року ОСОБА_1  звернулася  до Кіровського районного суду м. Макіївки із позовом до ОСОБА_3 про стягнення  матеріальної та моральної шкоди,  мотивуючи свої вимоги тим,  що у жовтні 2010 року  квартиру,  у якій вона проживає,  було залито гарячою водою із системи  центрального опалення у зв»язку з чим було завдано матеріальної та моральної шкоди,  яку відповідачка відмовилася  сплатити у добровільному порядку.

          Ухвалою суду  від 23 березня 2011 року,  за згодою позивачки, по справі були залучені у якості співвідповідача –власник квартири  ОСОБА_2  та у якості третьої особи - товариство з обмеженою відповідальністю  «Ремжилбуд».

          В судовому засіданні  ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги на обґрунтування яких послалася  на обставини,  зазначені у позовній заяві,  пояснивши, що у квартирі № 34, розташованій у будинку № 21  кварталу «Сєвєрний»у м. Макіївка вона  проживає і зареєстрована з 1998 року.  Власником  цієї квартири  на підставі договору дарування  є її мати –ОСОБА_4

30 жовтня 2010 року,  близько о 16.00 годині, коли вона повернулася додому, то у квартирі застала «потоп»: ковдра у жилій кімнаті наскрізь  була мокрою, з неї просто стікала вода; вода капала зі стелі у житловій кімнаті, кухні, коридорі. З»ясувалося,  що у квартирі № 42,  власником якої є ОСОБА_2,  а фактично  і ній проживає  його мати - ОСОБА_3,   на кухні з радіатору опалення  зірвало фітинг і тому гарячою водою з системи залило квартиру  відповідачкиАДРЕСА_1 та її квартиру. Через  деякий  час наслідки залиття  вплинули  на стан  стелі, стін, підлогу, двері, а саме: вінілові шпалери  через плями  змінили колір, стали відпадати та провисати над головою і «потягнули»за собою  шпакльовку; від сирісті  підлога  «піднялася», з»явилася  пліснява, дверцята комори  не стали закриватися. Вона попросила відповідачку у добровільному порядку на ремонт  відшкодувати їй хоча б 1300 грн.,  але відповідачка відмовилася. Вона вимушена була звернутися до суду та  оцінити завдану шкоду. Залиттям квартири їй завдана матеріальна шкода вартість якої згідно висновку спеціаліста  становить 11755 грн. і, крім того, завдана моральна шкода,  яку вона оцінює у 8000 грн.. Просила стягнути солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдану їй матеріальну шкоду, компенсацію моральної шкоди  та понесені судові витрати із витратами на проведення товарознавчої  оцінки  вартості відновлюваного ремонту.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що  проживає одна у квартирі № 42,  розташованій у будинку № 21 кварталу «Сєвєрний»у м.Макіївка; квартира є власністю її сина, ОСОБА_2, який проживає окремо.

30 жовтня 2010 року  вона на деякий час вийшла з квартири по справам,  а коли повернулася, то побачила,  що  на кухні, з труби радіатора  виливається гаряча вода через розірваний навпіл фітинг. Вона  негайно подзвонила сину,  ОСОБА_2,  який приїхав та став допомагати усувати наслідки  залиття їх квартири та квартири № 38,  що поверхом нижче.  Завдяки  роботі комунального підприємства аварія була  усунута. Вона не заперечувала, що квартира ОСОБА_1 була залита теж,  але не у тих об»ємах,  що  зазначено у висновку експерта і вартість відновлюваного ремонту, між іншим,  не може стільки коштувати,  оскільки залиття  квартири позивачки було незначним. Між нею та позивачкою дійсно відбувалася розмова щодо  компенсації  завданої шкоди, але вона не погодилася через особисті міркування. Оскільки у її діях немає вини,  через яку була завдана шкода ОСОБА_1,  просила у задоволенні позову позивачці відмовити.

ОСОБА_2 не заперечував. що є власником квартири, яка йому належить на підставі договору дарування. У квартирі проживає його мати –ОСОБА_3,  він проживає за іншою адресою.  Заявлений  ОСОБА_1  позов  спочатку не визнав,  посилаючись на відсутність  його вини у зв»язку із залиттям квартири. Під час розгляду справи не заперечував  проти відшкодування шкоди,  але частково.   З причин  аварії пояснив, що  запчастини,  необхідні для заміни системи  опалення  у його квартирі, він купував на  ринку,  але документів щодо їх  гарантії та якості  не має. Ця запчастина,  яку розірвало  навпіл,  простояла не більше  10 років, хоча  термін її використання, наскільки йому відомо,  – 50 років. Вважає,  що висновок про вартість відновлюваного ремонту квартири позивачки завищений.

Третя особа - ТОВ «Ремжилбуд», повідомлений належним чином про місце і час розгляду справи,  не забезпечив  участь  в судовому засіданні свого представника.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних  вимог (ст.11 ЦПК України), суд установив наступне.

Квартира № 34,  що розташована  на другому поверсі  багатоквартирного  будинку № 21 кварталу «Сєвєрний»у м.Макіївка на підставі договору  дарування від 12 травня 1998 року належить ОСОБА_4 –матері позивачки ОСОБА_1., яка є зареєстрованою і проживає у цій квартирі з 1998 року.

Квартира № 42 у цьому ж будинку,   розташована на  4 поверсі  на підставі договору дарування ОСОБА_2,  про що  відповідачі повідомили в судовому засіданні.

З актів обстеження  квартир, складених  комунальною установою- ТОВ «Ремжилбуд», пояснень сторін та свідків, допитаних в судовому засіданні, 30 жовтня 2010 року,  близько о 16.00 у зв»язку із аварією у квартирі № 42,  сталося виливання із системи центрального опалення гарячої води, що стало причиною залиття квартир № 42,  № 38 та № 34, у якій проживає позивачка ОСОБА_1

Причиною аварії,  а відповідно й залиття квартир,  стало розрив фітингу, встановленого на трубі центрального опалення.

З огляду на положення  ст. 322 ЦК України щодо  тягара утримання майна, одним із обов»язків власника є його обов»язок утримувати майно,  що йому належить. Це означає,          що він має нести витрати, необхідні для збереженості майна,  а також мусить вживати усіх заходів, пов»язаних із забеспеченням  стану майна.

З урахуванням того,  що  ОСОБА_2 є власником квартири № 42 у багатоквартирному будинку, який обладнаний   загальною  системою центрального опалення, він є  власником частини технічного обладнання централізованого опалення,  що знаходиться у його квартирі, і відповідно до положень Законів  України  «Про приватизацію державного житлового фонду »,  «Про житлово-комунальні послуги», відповідає за стан  технічного обладнання у своїй квартирі  (будинку ).

Відповідно до положень ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.           

          Відповідачі  не надали доказів про наявність вини інших осіб у залитті квартири позивачки і  не зажадали заявити клопотання про проведення експертизи для встановлення причин розриву фітингу, тому суд відповідно до положень ст.11 ЦПК України розглядає справу на підставі доказів, представлених суду.         

          Позивачка, не отримавши відшкодування шкоди від відповідачів за завдану шкоду її майну,  звернулася до приватного підприємства  «Експерт-оцінка».

Згідно Експертного  дослідження спеціаліста будівельно - технічної спеціалізації № 1/23/01/11 від 4 січня 2010 року ОСОБА_5  встановлено, що при візуальному обстеженні квартири було встановлено: квартира   розташована на другому поверсі п»ятиповерхового житлового будинку, в результаті залиття з квартири, що розташована вище,  було пошкоджене оздоблення  стелі кухні, коридору, житлової кімнати. Частково пошкоджено покриття підлоги з паркету на кухні. Шпалери на стелі та стінах практично  у всіх кімнатах ( короблення, розшарування швів), також у житловій кімнаті часткове обвалення штукатурного  шару. Вартість відновлюваного ремонту складає 11755 грн. з ПДВ.

          Відповідачі,  будучи не згодними із висновком спеціаліста, не заявили клопотання  про проведення  судової будівельної експертизи на предмет оцінки завданої шкоди, не надали доказів, якими б  спростували висновки спеціаліста щодо вартості відновлювального ремонту.

          Відповідно до ст.  60 ЦПК України сторони  в обґрунтування  своїх позовних  вимог чи заперечень мають надати докази.

          Оскільки відповідачами не спростовані висновки експертного дослідження, не були заявлені клопотання про призначення  судової будівельної експертизи, суд приходить до висновку доведеності завданої   майнової шкоди,  зазначеної у  висновку,   а саме у розмірі 11755 грн., який підлягає стягненню на користь позивачки.          

ОСОБА_1  заявлені  вимоги  про відшкодування   в солідарному порядку з  відповідачів завданої моральної шкоди в розмірі 8000 грн. В обґрунтування своїх  вимог щодо відшкодування шкоди   ОСОБА_1 пояснила,  що факт залиття квартири  після недавнього ремонту  в опалювальний період  визвав стрес та  переживання, було пошкоджене житло, у якому вона проживає. На очах після залиття квартири стали деформуватися стеля, стіни та підлога, крім того у квартирі з»явилася пліснява. Наслідки залиття  псували настрій, домашній затишок. Поведінка і відношення відповідачів до залиття вимушувало нервуватися, що порушувало життєвий ритм та уклад.

          За змістом статей  23, 1167 ЦК України та  роз"яснень, даних у абзаці 2 п.5 та пунктах 9 і 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди" ( з відповідними змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 2001 року № 5), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов"язковому з"ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв"язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

          Розмір  відшкодування моральної( немайнової)  шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо ) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із  засад розумності, виваженості та справедливості.

          Суд вважає, що  заявлений позов про відшкодування моральної шкоди підлягає  задоволенню частково,  в сумі 1000 грн.

          В судовому засіданні, у зв»язку із залученням співвідповідача –ОСОБА_2,  позивачка  просила про стягнення у солідарному порядку,  а саме з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завданої  їй

матеріальної та моральної шкоди та  витрат,  понесених у зв»язку із розглядом справи.

          З огляду  на  положення  чинного законодавства  про  обов»язок власника,  зокрема,  житла щодо утримання його у належному стані, суд вважає,  що саме  власник  несе відповідальність  за шкоду, пов»яз ану із завданою шкодою,  пов»язаною із неналежним доглядом за своєю власністю.

З цих підстав ОСОБА_3. з якою ОСОБА_2 як власник, не укладав ніякого договору, не може нести відповідальність  за завдану шкоду  позивачці.

          З цих підстав суд приходить до висновку, що саме  власником квартири- Чулановим Д.В. має бути  відшкодовано ОСОБА_1 завдану майнову   шкоду  та компенсацію моральної шкоди.

          Позивачкою   при подачі позову   понесені витрати у вигляді сплати судового збору 132,  05 грн.,  витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн; витрати у розмірі - 600 грн, пов"язані із експертним дослідженням  спеціаліста приватного підприємства  «Експерт-Оцінка».

          Відповідно ст.88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          До витрат, згідно ст. 79 ЦПК України, пов"язаних з розглядом судової справи належать, зокрема, витрати на інформаційне-технічне забезпечення, судовий збір, проведенням судових експертиз ,  які   у зв»язку із задоволенням  позову,  підлягають стягненню на користь сторони,на користь якої ухвалено рішення.

          Згідно до частини 2 ст.86 ЦПК України кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи.

          З матеріалів справи вбачається, що позивачкою надано експертне дослідження спеціаліста, яке було  заявлено і проведено  позивачкою на власний розсуд до звернення із позовом до суду, а тому не може вважатися  судовою експертизою. Стягнення таких витрат, у разі ухвалення рішення на користь сторони, яка понесла такі витрати. чинним законодавством не передбачено.

          На підставі вищевикладеного, керуючись 10,11,60,79,86.88, 212,213,214,215 Цивільного процесуального кодексу України, статей 23, 1166,1167 Цивільного  кодексу України,суд

                                                                   В И Р І Ш И В:

Позов  ОСОБА_1   задовольнити частково.

Стягнути  з   ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди  в сумі –11755 грн.,  компенсацію моральної шкоди у розмірі -  1000 грн., понесені судові витрати в сумі   246, 05   грн.,  а всього -13001,05 грн.

В решті позовних вимог   відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  Апеляційному  суду  Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи,  які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя