Справа № 2а-16/11  

ПОСТАНОВА

Іменем України

 22 лютого 2011 року                                                                                                          м. Донецьк  

Суддя Калінінського районного суду м. Донецька Гладка І.А.., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії», -  

ВСТАНОВИВ:

     Позивач звернувся до суду із адміністративною  позовною заявою, якою просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2005  по 31.10.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії по інвалідності у відповідності до ст.ст. 49, 50 , 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок ЧАЕС, із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії  за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2005  по 31.10.2006 року.

           Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він є інвалідом 3 групи, що є підставою для отримання пільг у тому числі і пенсії. Оскільки пенсія основна та додаткова  виплачувалася йому в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  та не повинна бути   нижче 6-ти   пенсій за віком та додаткова  пенсія  для інвалідів  3-ї групи у розмірі 50%  мінімальної пенсії  за віком, він звернувся  до відповідача із заявою про її  перерахунок,  але йому у задоволенні цієї заяви було відмовлено.        

        Представник відповідача у судове засідання не з’явилась,про час,дату та місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала  заяву про розгляд справи  без її  участі. Також представник Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька  надала  до  суду заперечення, в яких просила відмовити у  задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»N 796-ХІІ ( далі ЗУ N 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  Згідно зі ст. 50 ЗУ N 796-ХІІ. особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам 3 групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв' язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. З 01.01.1992 року (з набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») по 01.09.1999 року згідно Постанов Кабінету Міністрів України підвищувався мінімальний розмір пенсії по віку, який застосувався для нарахування трудових пенсій по віку, одночасно з мінімальним розміром пенсій для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищення та інших доплат к пенсіям. Починаючи з 01.09.1999 року згідно  Постанови Кабінету Міністрів України № 1528  від 19.08.1999 року підвищенню підлягали тільки мінімальні трудові пенсії по віку, без врахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги. В подальшому Постановами Кабінету Міністрів України від 23.01.2001 року № 36, від 27.06.2001року № 741, від 19.12.2001року № 1706,  від 13.03.2002 року № 279, від 15.04.2003 року № 544 приймалися рішення про підвищення мінімального розміру пенсії передбаченого для підвищення тільки трудових пенсій. В вищевказаних постановах чітко визначено, що підвищення мінімальних розмірів пенсій, передбачених цими постановами не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат к пенсіям. Розрахунок сум надбавок та підвищень, передбачених законами України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»здійснюються згідно Постанови  Кабінету Міністрів України від 03.01.2002р. за № 1, виходячи з розміру 19 гри 91 коп. Таким чином, позивачу встановлена та в сплачувалася додаткова пенсія в розмірі 50% мінімального розміру пенсії по віку, виходячи з розміру 19 гри. 91 коп., згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01. 2002 року.  На підставі Закону України «Про внесення змін в Закон України "Про статус і а соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 231V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 31.10.2006 року, передбачено, що у разі підвищення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом. підвищується розмір пенсій, визначений згідно зі ст.54 нього Закону. Розмір пенсії інвалідам 3 групи не може бути нижче 6 мінімальних пенсій по віку. Однак, мінімальний розмір пенсії по віку в розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених, згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»1058-1V (ст. 28 даного Закону з врахуванням внесених змін, згідно Закону України № 2505-1V віл 23.05.2005 року) на осіб, які отримують пенсію, згідно зі ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи»не застосовується. Згідно з підпунктом 6 пункту 48 Заключних положень Закон) України «Про внесення змін в Закон України «Про державний бюджет України на 2005 рік»(від 25.03.2005р. №2605-1V) було передбачено, що мінімальний розмір пенсії по віку використовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-1У від 09.07.2003 року.  Таким чином, статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в період введення мінімальної пенсії в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено, що мінімальна пенсія по віку використовується тільки для призначення страхових (трудових) пенсій та для визначення надбавок до підвищених пенсій, а також для призначення за іншими законам не застосовується.  Тобто, ця норма забороняє застосовування мінімального розміру пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій, в тому числі,  і відповідно до ст. ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Враховуючи, що Закони «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мають рівну юридичну силу, відсутні підстави для застосування норм, зазначених в першому, ігноруючи норми іншого. Конституцією України (ст.92) визначено перелік норм, які встановлюються виключно законами України. Так, виключно законами України встановлюються форми і види пенсійного забезпечення. На розміри пенсій Конституція України такий обов'язок не поширює. Відповідно   до   статті    116   Конституції   України    Кабінет   Міністрів          України забезпечує здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України, а також здійснює інші повноваження, визначені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 117 Конституції Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими для виконання. Враховуючи конституційну норму щодо обов'язкового виконання постанов Кабінету Міністрів України, територіальним управлінням Пенсійного фонду при визначенні розміру пенсії позивача було правомірно застосовано вказані вище постанови Кабінету Міністрів України. Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3,  ч. 2 ст. , ст. 8, ч.2 ст.19, ст.ст. 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення не може бути скасоване. звужене. Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Доненька не звужувало права, щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1, у зв’язку з чим адміністративний позов вважає не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

          Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  віднесений до першої категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить Посвідчення серії А  № 409083 і  має 3 групу інвалідності, що також підтверджується посвідченням № 561105.

Із матеріалів справи вбачається, що причина інвалідності- захворювання, пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про, що свідчить  довідка  МСЕК від 27.05.2008 року  (а.с.12)   .

          Позивач звернувся до Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54, 49 т Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом № 707/Г-10-01-04 від 01.10.2010 року    за підписом заступника начальника Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області відмовилено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії з огляду на відсутність підстав такого призначення та правомірності здійснення управлінням розрахунку, з посиланням  при цьому на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та постанову Кабінету Міністрів України від 25.07.01 року № 861.  

Згідно ст. 71 Кодексу Адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

31 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-4, преамбула якого визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.  

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Ч. З ст. 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаться виключно законами про пенсійне забезпечення.  Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Розділ 8 вищевказаного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах (особам віднесеним до 1-ї категорії встановлюється щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі інвалідам 3-ї групи - 50% мінімальної пенсії за віком). Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 цього Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.  

              Частиною 3 статті 54 вказаного Закону (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17.11.2005 року) передбачено, що обчислення та призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).  

Частина четверта статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим - по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Положення зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з настанням інвалідності або втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523 (із змінами та доповненнями).  

Зазначеною нормою визначений для даної категорії нижчий розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами статті 49 спеціального закону передбачений максимальний розмір, то частиною 4 ст. 54 даного Закону встановлений нижчий розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень дає Закон України «Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-14. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум       використовується для визначення, у  цьому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 і діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.  

Відповідно до ст.. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004  № 2285-IV розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становили  332 грн.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року №3235 - IV, розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність становили: з січня - 350 гр., з квітня -359, з жовтня - 366 грн.  

Таким чином, для позивача, як інваліда 3-ї групи,  як особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинний розраховуватись, виходячи із наведених розмірів.    

Суд враховує положення ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше, ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.  

Тому, суд вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом визнання неправомірною відмови відповідача у перерахунку пенсії позивачу та зобов'язати  управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2005 року по 01.10.2006 року.  

          Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2, 11, 17. 18, 87, 94, 99, 100, 102, 122, 158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законом України «Про прожитковий мінімум», Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», -

ПОСТАНОВИВ:

             Адміністративний позов ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька «Про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії»–задовольнити.  

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області щодо відмови ОСОБА_1  у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до вимог ст.  49, 50, ч.4 ст. 54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2005 року  по 31.10.2006 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».- протиправними.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька Донецької області здійснити ОСОБА_1,  як інваліду 3 групи 1 категорії, перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст. ст. 49, 50 , 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі  постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії із розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування»з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2005 року  по 31.10.2006 року.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд міста ОСОБА_2.   

    Суддя                                                                                                      І.А.Гладка

Справа № 2а-5086/10

УХВАЛА

Іменем України

16.11.2010 Суддя Калінінського районного суду міста Донецька Гладка І.А. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, «Про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії», -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, яким просив здійснити перерахунок пенсії, який згідно вимог ст. 19 Кодексу Адміністративного судочинства України підсудний Калінінському районному суду м. Донецька, відповідає вимогам ст. 105-106 Кодексу Адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим необхідно відкрити провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  105 - 107,  122 Кодексу Адміністративного судочинства України,

УХ В А Л И В

Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, «Про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії».

Справу   призначити   до   розгляду   у   відкритому   судовому   засіданні   у   приміщенні Калінінського районного суду м. Донецька на 31 лютого 2011 року о 15 год. 00 хв.

Про час та місце розгляду справи повідомити сторони та їх представників, направивши їм копії ухвали.

Викликати в судове засідання на 15 годин 00 хвилин 16 лютого 2011 року позивача та представника відповідача для розгляду справи по суті.

Пропонувати відповідачу терміново подати до суду письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.

Надіслати: позивачу - копію цієї ухвали, відповідачу - копію цієї ухвали та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

СУДДЯ

ОСОБА_3

КАЛІНІНСЬКИЙ РАОННИЙ СУД ОСОБА_2

Код ЗКПО 02895455, Україна, 83052, м. Донецьк, пр. Мира, 50, т. 941124,3060156

ОСОБА_4

м. Донецьк, вул..Черкасова,3/2

УПФУ в Калінінському районі м. Донецька 83052, м. Донецьк, вул. Овнатаняна, 50

Надсилаю Вам копію ухвали по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, про перерахунок пенсії.

Повідомляю, що розгляд справи у відкритому судовому засіданні призначено на 16 лютого 2010 року о 15 годин 00 хвилин в приміщенні суду.

Пропонуємо  відповідачу терміново подати до суду,  письмові заперечення  проти  позову, з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються

Додаток: копія ухвали на 1 арк. - першому адресату, 2-му адресату - копія ухвали, позовна заява з додатками.

Суддя Калінінського районного

суду м. Донецька                                                                               ОСОБА_3

Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які й^уть участь у справі.

ОСОБА_5, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2.Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухиль но виконувати процесуальні обов'язки. 1. ОСОБА_5, які беруть участь у справі, мають право:

1)          знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2)          знайомитися з матеріалами справи;

3)          заявляти клопотання і відводи;

4)          давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5)          подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

6)          висловлювати свою думку і питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7)          подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8)          знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них;

9)          робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10)          оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

4. ОСОБА_5, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії доку ментів і витяги з них.

Стаття 51. Права та обов'язки сторін

1. Крім прав та обов'язків, визначених у с «тті 49 цього Кодексу, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

2  Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

3.          Сторони  можуть досягнути  примирення  на будь-якій  стадії адміністративного процесу, що с підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

4.          Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї- не будь права, свободи чи інтереси.

3.          

Справа № 2а-922/11

УХВАЛА

Іменем України

16.02.2011 року суддя Калінінського районного суду м. Донецька Донецької області ОСОБА_3, розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, про перерахунок пенсії,-

     ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про перерахунок пенсії.

Позивач звернувся до суду із письмовою заявою в якій просив суд розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав до суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька правомірними і справу розглянути у відсутність представника відповідача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право
заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи,
які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, за
наявними у справі матеріалами.          

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160, 165 КАС України,

           УХВАЛИВ

Судовий розгляд по адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Калінінському районі м. Донецька, про перерахунок пенсії здійснити в порядку письмового провадження.

СУДДЯ                                                  ГЛАДКА І.А.

                                                                                                    22.02.2011