№ 2 а–797/2011

                                                            ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року                                                                                                      м. Донецьк

              Калінінській районний суд м. Донецька Донецької області у складі судді Гладкої І.А. при секретарі Кумській Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради   про  перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення,

                                                              ВСТАНОВИВ:

            Позивач звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради   про  визнання дій неправомірними та зобов’язання  провести  перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення за 2003-2005 роки 2007-2010 року.

              В обґрунтуванні своїх позовних вимог  позивача зазначив, що він приймав участь у підготовці та проведенні підземних випробувань ядерного озброєння на Семипалатинському полігоні ядерних досліджень в період з 1978 по 1985 рік. За час перебування на полігоні він одержав травму є учасником ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи, має статус інваліда війни, перебуває на обліку   в Управлінні праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради. В адміністративному позові також зазначено, що позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради із письмовою заявою про перерахунок та доплату за 2003-2005 роки 2007-2010 роки соціальної  допомоги  як потерпілому в результаті Чернобильської  катастрофи виходячи з розміру  4 мінімальних заробітних плат, однак  відповідач відмовив у проведенні перерахунку соціальної допомоги. Позивач вважає,що дії Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради неправомірні. Таким чином відповідачем  порушувалось на протязі  в 2002-2010 років право на соціальний захист як інваліда, потерпілого в результаті Чернобильської катастрофи, у зв’язку  з чим не доотримав суму допомоги.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, до суду надав заяву, в якій просив справу розглянути у відсутність представника Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради, також надав заперечення  в яких  просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1  та зазначив, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід 3 групи. Згідно до  ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-XII мав  право на  щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. На підставі ст.62 цього Закону,  роз`яснення  порядку застосування закону  провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого  є  обов`язковими  для виконання місцевими органами влади .Фінансування витрат, пов`язаних з  реалізацією цього закону  здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 Закону).  Згідно до п.25 Постанови Кабінету Міністрів України № 987 від 20.06.2000р. «Про затвердження  Порядку використання  коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації  наслідків Чорнобильської  катастрофи та соціального захисту населення» виплата громадянам компенсацій, допомоги провадяться  від дня  набуття права на них, але не раніше  дня одержання посвідчення встановленого  зразка або інших документів, що підтверджують  статус постраждалих, та з дня подання  письмової заяви. Пунктом 4 Порядку виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого наказом Мінпраці №1 від 4 січня 2000 року (який втратив чинність 29 грудня 2006 року, згідно наказу Мінпраці №473 від 12 грудня 2006 року), передбачено, що підставою для призначення допомоги є копія посвідчення встановленого зразка або інший документ, що підтверджує статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; паспорт або інший документ, який засвідчує місце проживання; письмова заява особи, якій провадиться виплата допомоги, та довідка з місця роботи або органу, що виплачує пенсію, із зазначенням терміну останньої виплати допомоги. Відповідно до ст.95  ОСОБА_2 України  виключно  законом  про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір  і цільове спрямування цих видатків.  Відповідно до ст. 116 ОСОБА_2 України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України а також,  забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення,  а відповідно до ст.117 ОСОБА_2 України, постанови  і розпорядження  Кабінету Міністрів України  є обов`язковими для виконання.Згідно п.5 ч.1 ст.4 Бюджетного Кодексу України до нормативно-правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні належать  нормативно-правові  акти  Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання Бюджетного кодексу та інших  законів України. Згідно із Законом України від 10.02.2000р. № 1445 «Про формування, порядок  надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення»перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про Державний бюджет на  відповідний рік. Кошти Фонду  витрачаються у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядком використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого ПКМУ №987 від 20.06.2000р. визначено, що  перелік видатків на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, що фінансуються з Фонду у відповідному році, затверджується Законом України про Державний бюджет на  відповідний рік. Протягом бюджетного року кошти Фонду витрачаються виключно за бюджетними призначеннями та затвердженими кошторисами  доходів і видатків за функціональною та економічною класифікацією видатків бюджету (п.п. 2,3 Порядку). Статтею  33 Закону України “Про Державний бюджет України на 2003р.”, визначено, що  Кабінетом Міністрів України за погодженням  з Комітетом Верховної Ради  України з питань бюджету  затверджено  розподіл коштів на погашення заборгованості по соціальним виплатам, передбаченим програмою  по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, чим підтверджена  наявність  заборгованості  державним бюджетом.Ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005р.”   затверджені бюджетні призначення на 2005р. на централізовані заходи в  розрізі адміністративно - територіальних одиниць, згідно з додатком. Порядок використання  цих коштів визначається Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У додатку до цього закону визначені суми для бюджетної програми  “2501250 –Компенсації за шкоду, заподіяну здоров`ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”. У  Паспортах бюджетних програм  на відповідні роки визначено, що за кодом  2501250  законодавчою підставою для виконання  даної бюджетної програми є Постанова Кабінету Міністрів України  № 836 від 26.07.1996р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а згодом, на 2005р.  -  Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи здійснення соціальних виплат громадянам” від 05.05.2004р. № 506/2004 та Постанова Кабінету Міністрів № 562 від 12.07.2005р.  “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з указівкою розміру цієї компенсації. Виходячи з існуючих фінансових  можливостей, держава  гарантує  виплату зазначеної допомоги в розмірі,  встановленому в Постанові Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Виплати, передбачені Законом України № 796-XII, які базуються на розмірі мінімальної  заробітної плати  виплачуються в розмірах, встановлених ПКМУ № 836. В зазначеній постанові розмір  щорічної допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідам 3 групи   складав   21 грн. 50коп. Згiдно з п.30 ст.71 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рiк" з метою приведення деяких норм законiв у вiдповiднiсть до зазначеного вище Закону на 2007 р. призупинено чиннiсть статтей Закону України "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати компенсацiй i допомог у розмiрах вiдповiдно до мiнiмальної заробiтної плати. Крiм того, ст.101 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рiк" Кабiнету Мiнiстрiв України в 2007 р. надано право встановлювати розмiри соцiальних виплат, якi за законодавством визначаються залежно вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за вiдповiдними бюджетними програмами. Ураховуючи наведене, в 2007 р. застосовуються розмiри компенсацiйних виплат особам, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, визначенi постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 15.07.2005 р. № 562.Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», надано право Кабiнету Мiнiстрiв України у 2009 роцi встановлювати розмiри соцiальних виплат, якi вiдповiдно до законодавства визначаються залежно вiд розмiру мiнiмальної заробiтної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за вiдповiдними бюджетними програмами. Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005р.  “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановлено розмір  щорічної допомоги інвалідам ІІI гр. - 90 грн. Згідно із змінами, внесеними до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України (згідно із внесеними змінами Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р.).Управління є розпорядником коштів нижчого рівня (одержувачем коштів). Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації отримує бюджетні призначення, доводить до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює контроль за повнотою надходжень та витрачанням бюджетних коштів.Бюджетні асигнування надходили  на рахунок управління, з урахуванням розмірів компенсацій, визначених  в ПКМУ № 836 та ПКМУ № 562.Згідно роз’яснень Міністерства фінансів України від 15.01.2009р. № 31-19010-3-8/187 витрати, пов’язані з задоволенням судами позовних заяв отримувачів  пільг, компенсацій та гарантій, не враховані в Законі України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». Тому, взяття зобов’язань щодо проведення соціальних виплат, надання пільг та компенсацій згідно з цим Рішенням  можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачати збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки.

              Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

               Судом встановлено, що позивач –ОСОБА_1, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 144482 (а. с. 10),  а також являється інвалідом війни  3 групи, що підтверджується висновком медико-соціальної комісії (а. с.12).

       Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 звернувся до управління Управління праці та соціального захисту Калінінської районної в м. Донецьку ради із письмовою заявою, в якій просив провести перерахунок виплачених сум за  2002-2010 виходячі з розміру сум на оздоровлення , а саме 4 мінімальних пенсій за віком . Відповідач відмовив в перерахунку пенсії, мотивуючи тим, суми на оздоровлення виплачувались згідно діючого законодавства. (а.с.16).

                  Відповідно до ст. 8 ОСОБА_2 України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 має вищу юридичну силу, Закони та інші правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_2 є нормами прямої дії.

                 Статтею 19 ОСОБА_2 України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як ОСОБА_2, так і законами України.

                 Відповідно до ст. 22 ОСОБА_2 України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін в діючі закони не припускається звуження змісту та об’єму існуючих прав і свобод.

                Стаття 24 ОСОБА_2 України закріплює, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та рівні перед законом.

               Згідно з ч. 1 ст. 46 ОСОБА_2 України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

                 Згідно до ст. 58 ОСОБА_2 України, закони та інші нормативно-правові  акти  не  мають зворотної дії в часі, крім випадків,  коли  вони  пом'якшують  або скасовують відповідальність особи.

               Відповідно до ст. 95 ОСОБА_2 України бюджетна  система  України  будується  на  засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 836, постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. № 562 всупереч ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі. Між тим, з моменту прийняття вказаних постанов, встановлені  розміри щорічної допомоги залишалася незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя»судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_2, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Згідно з положеннями ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_2 України гарантується.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи  державної  влади,  органи  місцевого  самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України. Суд вирішує справи на підставі ОСОБА_2 та законів України, а також міжнародних договорів, згода  на обов’язковість  яких  надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акту ОСОБА_2 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Таким чином, оскільки правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосування ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та  ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р., ЗУ«Про Державний бюджет України на 2009 р  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно зі ст. 71 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Однак, п. 30 с. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 р. дію абз. 2-7 ч. 4 ст. 48 Закон 796-ХИ в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Поряд з цим, 09.07.2007 р. Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 30 ст. 71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.».

Крім того, п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»зазначено: у ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» текст статті 48 викласти в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».

Поряд з цим, 22.05.2008 р. Конституційним Судом України у справі № 1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний  бюджет  України)  ухвалено  Рішення № 10-рп/2008, відповідно до якого визнані такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів   загальної   юрисдикції  при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Конституційний Суд України відзначив, що зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 ОСОБА_2 України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин.

Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 ОСОБА_2 України) та порушується гарантоване у статті 48 ОСОБА_2 України право кожного на достатній життєвий рівень.

Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 ОСОБА_2 України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.

Крім того, питання складення, розгляду, затвердження, звіту та контролю за використанням коштів Державного бюджету України регламентовані положеннями статей 95, 96, 97, 98 ОСОБА_2 України та Бюджетним кодексом України.

Вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 ОСОБА_2 України, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного Кодексу.

Встановлений частиною другою статті 95 ОСОБА_2 України, частиною другою статті 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.

Зі змісту наведених положень ОСОБА_2 України та Бюджетного Кодексу  вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України –він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове   регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Бюджетного Кодексу.

Згідно ст..99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин  процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк , встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням  особи,яка бере участь у справі.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що  поважних причин пропуску строку або клопотання про поновлення процесуального строку позивач суду не надав, у зв’язку з чим строк на звернення до адміністративного суду для стягнення допомоги на оздоровлення за  2003-2005  роки, 2007-2009  роки відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачем пропущено.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем всупереч діючого законодавства дійсно була недоплачена позивачу допомога на оздоровлення за 2010, що обмежує його права як громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та є підставою для  часткового задоволення заявлених  позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ОСОБА_2 України,  5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 р. «Про застосування ОСОБА_2 України  при  здійсненні  правосуддя», ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 р.», ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст.ст. 99,100, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                   ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управлінням праці та соціального захисту населення  Калінінської районної у м. Донецьку ради   про визнання дій неправомірними , перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення –задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення  Калінінської районної у м. Донецьку ради  щодо відмови  в перерахунку і виплаті   ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік  в розмірі мінімальної  заробітної плати відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними.

 Зобов'язати   Управління праці та соціального захисту населення  Калінінської районної у м. Донецьку ради   за рахунок коштів Державного бюджету України виплатити на користь  ОСОБА_1 недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд міста Донецька.           

СУДДЯ                                                                                                  І.А. Гладка

                                                                                                    21.04.2011