Справа № 2-1470/2011

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          01 червня  2011 року                                                                            м. Донецьк

          Суддя Калінінського районного суду м. Донецька Гладка І.А. розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар»до ОСОБА_1 –Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»про визнання незаконною нотаріальної дії нотаріусу, визнання незаконною заборону на відчуження предмета іпотеки за недійсним за законом іпотечним договором №1 від 08 лютого 2008 року, скасування заборони та виключення запису про заборону із реєстру, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 –Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу про визнання незаконною нотаріальної дії нотаріусу, визнання незаконною заборону на відчуження предмета іпотеки за недійсним за законом іпотечним договором №1 від 08 лютого 2008 року, скасування заборони та виключення запису про заборону із реєстру.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 119 Цивільно-процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити ім'я  (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх  місце  проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс,  номери  засобів  зв'язку,  якщо  такі  відомі.

Як вбачається із поданої позовної заяви, всупереч наведеної норми закону, позивачем  представлено суду копію довідки із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (єдрпоу) СТАНОМ НА 22 ТРАВНЯ 2006 року,  а не станом на день звернення до суду. Інших документів, що підтверджують правовий статус Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар»суду також не представлено.

П.5 ч.2 ст.119 Цивільно-процесуального кодексу України передбачає викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Порушені, невизнані  або оспорюванні суб’єктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у вимогливій частині позову, повинні бути обґрунтованими обставинами, які є юридичними фактами, що складають зміст позову.  Хоча стаття 119 не вимагає від позивача обов’язкового зазначення правової підстави позову, тобто вказівки на норму права, яка регулює спірні правовідносини, тем не менш позивач або інша особа, яка звертається до суду за захистом прав, законних інтересів повинні в обґрунтування своїх вимог посилатися на те право, захисту якого вони вимагають. Під підставами позову судова практика розуміє обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на правовідносини.

Як вбачається із поданої до суду позовної заяви, позивач посилається на наступні обставини: Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк»було підготовлено письмову форму іпотечного договору № 1, який у незаконний спосіб, на думку позивача, був посвідчений  ОСОБА_1 –Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, у зв’язку з чим, позивач звертається до суду із позовними вимогами захистити права Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар»та визнати незаконними нотаріальні дії нотаріусу ОСОБА_1, що призвели до порушення її присяги; незаконними нотаріальні дії  нотаріусу ОСОБА_1, щодо нотаріального посвідчення недійсного за законом іпотечного договору №1 від 08 лютого 2008 року; крім того, позивач просить суд застосувати наслідки недійсності до нікчемного іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року, скасувати заборону на відчуження нерухомого майна та виключити запис із Державного реєстру іпотек. В обґрунтування заявлених вимог позивачем долучена до позовної заяви копія іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року.

Стаття 15 Цивільного кодексу України  закріплює право на захист цивільних прав та інтересів. Кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення;      8) відшкодування  збитків  та  інші   способи   відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади,  органу  влади  Автономної  Республіки  Крим  або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, із поданої до суду позовної заяви  вбачається, що позивачем визначено два предмету позову –позов про визнання незаконною нотаріальної дії нотаріусу; позов про застосувати наслідки недійсності до нікчемного іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року, скасувати заборону на відчуження нерухомого майна та виключити запис із Державного реєстру іпотек, тоді як, відповідно до частини 2  статті 118 Цивільно-процесуального кодексу України,  позивач має право об'єднати в одній позовній  заяві кілька вимог, пов’язаних між собою. Оскільки заявлені позовні вимоги не пов’язані між собою, позивачу необхідно сформулювати заявлені позовні вимоги  відповідно до вимог Цивільного законодавства України, оскільки застосувати наслідки недійсності до нікчемного іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року, скасувати заборону на відчуження нерухомого майна та виключити запис із Державного реєстру іпотек можна тільки внаслідок визнання незаконним іпотечного договору №1 від 08 лютого 2008 року, але  не внаслідок визнання незаконною нотаріальної дії нотаріусу.

Однак, із копії іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року вбачається, що відповідно до пункту 5.2 статті 5 врегулювання спорів передбачено, що у випадках неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або ОСОБА_2 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

Тобто, сторони передбачили в договорі третейський порядок врегулювання спорів.

Згідно п.6 ч. 2 ст.119 Цивільно-процесуального кодексу України, у заяві треба зазначити  докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування. До таких обставин віднесені такі: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, загальновідомі обставини, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній,  адміністративній або вироком суду у кримінальній справі. Таких обставин в позовній заяві позивачем не зазначено.   

Відповідно до ч.3 ст.119 Цивільно-процесуального кодексу України, позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням доти її подання.

Із поданої до суду позовної заяви вбачається, що позовна заява підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар»ОСОБА_3, однак, її повноваження ніякими документами не підтверджені, окрім копією довідки із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (єдрпоу) СТАНОМ НА 22 ТРАВНЯ 2006 року, про яку мова вже йшла раніше.

Згідно до п.7 ч.2 ст.119 Цивільно-процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, а не їх копій, як  долучено позивачем до поданої позовної заяви.

Враховуючи викладене, а також статтю 60 Цивільно-процесуального кодексу України, яка передбачає, що кожна сторона  зобов'язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх  вимог і заперечень, позивачу необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків, а саме: представити суду документи, що підтверджують правовий статус позивача станом на день звернення до суду; на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, додати оригінали документальних доказів, які долучити до поданої  позовної заяви та зазначити їх у відповідному переліку; викласти свої позовні вимоги відповідно до вимог цивільного законодавства, зокрема статті 16 Цивільного кодексу України, частини 2  статті 118 Цивільно-процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги пункту 5.2 статті 5 врегулювання спорів іпотечного договору № 1 від 08 лютого 2008 року, яким передбачено, що у випадках неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст.5 Закону України «Про третейські суди»домовляються про те, що спір розглядається третейським суддею.

Відповідно до ч.1 ст. 121 Цивільно-процесуального кодексу України суддя, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,  викладених у статтях 119  і  120  цього  Кодексу,  або  не сплачено судовий збір    чи    не    оплачено   витрати   на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що  повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який  не  може  перевищувати  п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків. Разом з цим роз’яснюю, що, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 119 Цивільно-процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача з нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 120, 121 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Отрар»до ОСОБА_1 –Приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу, третя особа Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»про визнання незаконною нотаріальної дії нотаріусу, визнання незаконною заборону на відчуження предмета іпотеки за недійсним за законом іпотечним договором №1 від 08 лютого 2008 року, скасування заборони та виключення запису про заборону із реєстру - залишити без руху, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

С          УДДЯ                                                      ОСОБА_4

                                                                                                                                       01.06.2011