Справа№2-581/11

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м    У к р а ї н и

(заочне)

          22.04.2010 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

                                    Головуючий                   - суддя Іванова А.П.,

                                    при секретарі                 - Молчанові К.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Р.В.Ц.», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2011 року позивач звернувся до суду із позовом, яким  просив стягнути з відповідача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16274 грн. 75 коп., та відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000 грн., а також стягнути судові витрати.

Представник позивача, діючий на підставі довіреності, ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що 08 вересня 2010 року водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить відповідачу  в районі дома 113А по вул.. Елеваторній в Калінінському районі м. Донецька, не обрав безпечну дистанцію, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, що належить позивачці, чим порушив п. 13.1 ПДД України та автомобілі отримали механічні пошкодження. 06 грудня 2010 року позивачкою було направлено відповідачу письмову вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, однак вона була залишена без відповіді. З цих підстав позивачка просила стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, спричинені внаслідок ДТП.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу суд ухвалює за-очний розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши документи, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області від  03 листопада 2010 року в діях  ОСОБА_3 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП  в зв’язку з тим, що 08.09.2010 року об 09 год.05 хв. ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не обрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, чим спричинив механічні пошкодження автомобілям. Відповідно до вказаної постанови  ОСОБА_3 визнав себе винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП.

З даної постанови також вбачається, що ОСОБА_3 працював на момент скоєння адміністративного правопорушення експедитором ПП «Р.В.Ц.»

Відповідно до ч.3 ст.61 Цивільного процесуального Кодексу України обставини, встановлені набраним законної сили рішенням суду у адміністративній справі не доказуються при  розгляді інших справ.

Відповідно до Висновку експерта № 1216 від 24.09.2010 року  вартість матеріальної шкоди, спричиненого власнику автомобіля НОМЕР_3 складає 15835 грн. 91 коп,  вартість поновлювального ремонту складає 20608 грн. 65 коп.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 211 від 14.09.2010 року  вартість проведення експертизи складає 400 грн.

Вимога позивача про стягнення вартості телеграми-виклику представника відповідача на проведення експертизи в сумі 38.84 грн. також підлягає задоволенню в зв’язку із підтвердженням понесених позивачем витрат.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до вимог ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка  її заподіяла.

Відповідно до ст.. 1172 Цивільного кодексу України юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, спричинену їх працівником  при виконанні ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно з роз'ясненнями п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду  України «Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6 з наступними змінами і доповненнями   шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з роз'ясненнями п.4 цієї ж Постанови під власником джерела підвищеної небезпеки мається на увазі громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки, у тому числі за дорученням. Судом встановлено, що ОСОБА_3  під час скоєння ДТП керував транспортним засобом, що належить  ПП «Р.В.Ц.»як працівник даного підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 60  ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Відповідачем в судовому засіданні не надано жодного доказу на підтримку його позиції відносно предмету позову.

Обговорюючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд  вважає за можливе задовольнити їх з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення його прав. Моральна шкода складається з фізичного болю та страждань, які фізична особа зазнала в зв’язку з каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я, в душевних страждань, які фізична особа зазнала внаслідок  знищення чи пошкодження його майна.

Згідно  вимог ч.1 ст.1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди здійснює особа, яка заподіяла цю шкоду за наявності її вини, яка в даному випадку встановлена Постановою Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від  03 листопада 2010 року.

          За зазначених встановлених судом обставин, вимог закону та наданих доказів, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 16274 грн.75 коп. та моральної шкоди в розмірі 4000 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України судовий збір у розмірі 362 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи у розмірі 120 грн. підлягають стягненню з відповідача ПП «Р.В.Ц.»на користь позивача.

   На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1187, 1172, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, ч.3 ст. 61, 88,  158, 209, 212, 214-215, 216 Цивільного процесуального Кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги  ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Р.В.Ц.», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Р.В.Ц.»на користь ОСОБА_2   матеріальну шкоду в розмірі 16274 грн.75 коп., моральну шкоду в розмірі 4000 грн.

Стягнути  Приватного підприємства «Р.В.Ц.»на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 362 грн. 75 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

Рішення може  бути оскаржене в апеляційному порядку  до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні на судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання  копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя