Справа № 2а-326/11

    П О С Т А Н О В А

     І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

17 лютого  2011  року                                                                                                                                    м. Маріуполь

            Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Чмель О.Л., розглянувши  в порядку письмового провадження у судовому засіданні  в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до відділу ДАІ ГУМВСУ в Донецькій області в м. Маріуполі про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

  В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відділу ДАІ ГУМВС України в Донецькій області в м. Маріуполі про скасування постанови від 20.03.2009 року № АН 229326  про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за перевищення швидкості в межах міста більш ніж на 20 км/г. В заяві вказав, що не згоден з даною постановою, оскільки з неї  не можна встановити,  хто саме керував автомобілем, також правопорушення було зафіксоване за допомогою приладу «Візир»№ 0807181, який не є автоматичним засобом, крім того, постанову йому було надіслано з порушенням строків. Просив поновити строк для звернення до суду.

Позивач надав до суду заяву про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача УДАІ ГУМВСУ в  Донецької області м. Маріуполя в судове засідання не з’явився просив розглянути справу за його відсутності, про що надав письмову заяву, в який просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що постановою від 20.03.2009 року № АН 229326 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300  гривень за те, що 17.03.2009 року о 09 годині 53 хвилин рухаючись по пр. Карпова у місті Маріуполі, що в Іллічівському районі, водій автомобіля KIA CEE’D., державний  номерний знак  НОМЕР_1, який належить позивачу, рухався зі швидкістю 83 км/г в межах міста, чим перевищив швидкість  руху більш ніж на 20 км/г. Фіксування порушення проводилось приладом Візир № 0807181, у зв’язку з чим протокол про адміністративне правопорушення не складався і постанову про притягнення до адміністративної відповідальності винесено у відсутності позивача.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена постанова винесена у відповідності до ст. 14-1 КпАП без складення адміністративного протоколу, але суд вважає, що вона не відповідає вимогам закону за наступними підставами.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники ) співвласники) транспортних засобів.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДАІ, керувався ним безпосередньо при фіксації порушення, а також в подальшому через комп’ютер при роздруківці фотографій (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Згідно інструкції до приладу «Візир»останній може працювати в двох режимах –«стаціонарний»або «патрульний», але ніяк не автоматичний. Відповідачем не надано суду доказів, що прилад „Візир” № 0807181, яким проводилось фіксування, працює в автоматичному режимі.

Суд вважає, що при фіксації порушень засобами, які працюють не в автоматичному режимі, складення протоколу про адміністративне правопорушення та участь особи у розгляді справи є обов’язковими, оскільки згідно ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

При всіх інших обставинах відповідно ст. 251 КУпАП показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є лише одним із можливих видів доказів наряду зокрема і з протоколом про адміністративне правопорушення.

До того ж згідно ст. 283 КУпАП невід’ємною складовою постанови є опис обставин, установлених при розгляді справи, в тому числі й місце скоєння правопорушення. З технічних засобів чи приладів, які не працюють в автоматичному режимі таке місце без зупинки транспортного засобу і складення протоколу про адміністративне правопорушення безпосередньо після вчинення правопорушення встановити неможливо.

Крім того, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим відповідно до п. 13.3.4 Інструкції з діяльності  підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 27.03.2009 N 111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Відповідачем суду не надано доказів того, хто саме з працівників ДАІ (і чи взагалі працівник ДАІ) проводив фотофіксацію порушення і чи допущений цей працівник до її застосування.

Відповідно до п. 13 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Відповідачем не надано суду даних, з якого автомобіля велося фіксування порушення, що також перешкоджає застосуванню його результатів для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Доказів про наявність таких документів щодо приладу «Візир», яким проводилась фіксація порушення, відповідачем суду надано не було.

При таких обставинах суд вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимогам діючого законодавства, а справа –закриттю у зв’язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України питання пропуску позивачем строку звернення до суду не розглядалось, оскільки відповідач на відмові в позові з цих мотивів не наполягав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8-11, 71, 88, ч. 3 ст. 122, ст. 159, 160, 162, 163, 167 КАС України, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 288, ст. 293 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області м. Маріуполя  задовольнити.

Постанову від 20.03.2009 року  АН № 229326 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 300 гривень скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

 Суддя