Справа № 2-1425/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

 01.07.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді: Хмельницької Л.І.

при секретарі: Богоявленській А.С.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

за участю відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  цивільну справу за позовом  Комунального підприємства  «Керуюча  компанія Ленінського району м. Донецька»до  ОСОБА_2  про визнання особи такою, що втратила право користування житловим  приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову зазначив, що на балансі КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька»знаходиться  житловий будинок № 1(гуртожиток)  по вул. Молодіжній в Ленінському районі м. Донецька. У кімнаті № 11 зазначеного гуртожитку  з 26.04.2000 року зареєстрований ОСОБА_2.  Під час перевірки  паспортного режиму в гуртожитку працівниками КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька»  було встановлено, що з 2003 року  відповідач в кімнаті не  мешкає, та не користується кімнатою про що складений акт. Оскільки відповідач більш ніж 6 місяців без поважної причини не мешкає в гуртожитку, просили визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в кімнаті 11 гуртожитку буд. 1 по вул. Молодіжній  в Ленінському районі м. Донецька.

          В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1  підтримала позовні вимоги, просила визнати відповідача  таким, що втратив право користування житловим приміщенням у кімнаті 11  буд. 1 по вул.  Молодіжній  в Ленінському районі м. Донецька.

          Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що зазначена кімната була виділена його матері під час коли вона працювала в ВАТ «Донецькгірмаш»у 1985 році, він мешкав з нею,  був неповнолітнім. У 2000 році мати стала проживати за іншою адресою, в нього не було місця мешкання, тому він залишився у гуртожитку та кімната була перереєстрована  на його ім*я.  Кімната у гуртожитку є його постійним місцем мешкання, він проживає там, в кімнаті знаходяться  його особисті речі та меблі –ліжко, шафа, постільна білизна, він отримує пошту саме за адресою у гуртожитку. Декілька разів на рік він перебуває в квартирі  своєї матері ОСОБА_3, ночує в неї, приходить купатися,  крім того,  починаючі з травня по вересень він виїжджає  на море, працює там продавцем морозива, оскільки знайти роботу у Донецьку важко. Але при цьому,   кімната в гуртожитку є його єдиним постійним місцем проживання. Він своєчасно сплачує комунальні послуги за користування кімнатою в гуртожитку, за весь час мешкання не мав заборгованості. На цей час має невелику заборгованість по квартирній платі, у з*язку  з важким матеріальним становищем, але  розраховує сплатить  її найближчим  часом. Просив відмовити в задоволенні позову.

          Суд, вислухавши пояснення сторін,  дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають  задоволенню з наступних підстав.

  На підставі ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається право на житлове приміщення в перебігу шести місяців. Позивач в обгрутування  своїх вимог  зазначив, що відповідач  більш нім 6 місяців- з 2003 року не мешкає у кімнаті 11 гуртожитку буд. 1 по вул. Молодіжній Кірова в м. Донецьку, який знаходиться на балансі позивача. Проте, як встановлено в судовому засіданні, відповідач з 2000 року постійно мешкає в кімнаті, але  інколи буває в своєї матері до якої ходить купатися, оскільки в гуртожитку незадовільні побутові умови. Крім того, в період з травня по вересень він  працює в  курортних зонах Азовського моря реалізатором мороженого, тому у вказаний період в гуртожитку тимчасово не мешкає, та ця причина його відсутності у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 71 Житлового Кодексу України є поважною. При цьому, як встановлено в судовому засіданні,  у гуртожитку, у кімнаті відповідача  знаходяться його меблі та особисті речі. Крім того, він в повному обсязі та своєчасно сплачує комунальні  платежі,  що підтверджується   оглянутими в судовому засіданні квитанціями.  Також, в судовому засіданні встановлено, що відповідач отримує пошту на адресу гуртожитку, про цей факт свідчить його явка до судового засідання, оскільки судова   повістка з зазначенням дати та часу судового засідання була надіслана йому на адресу: м. Донецьк, вул. Молодіжна 1/11. Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач не має іншого житла ніж кімната в гуртожитку, та  тимчасово буває відсутнім в кімнаті, внаслідок виїзду на заробітки.

Суд вважає, що  в судовому засіданні  позивачем не доведений факт наявності в відповідача іншого постійного житла, та  не проживання  відповідача у кімнаті в гуртожитку більш ніж 6 місяців без поважних причин, тому  відсутні підстави  для задоволення позову.

          Керуючись ст. ст. 10,  60,  209,  212-215  ЦПК України,  ст. 71 ЖК України суд, -

ВИРІШИВ:

          У задоволенні позову  Комунального  підприємства «Керуюча  компанія Ленінського району м. Донецька»до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що  втратила право  користування житловим приміщенням - відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції  в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                                                                Л. І. Хмельницька