Справа № 2-728/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

 22.06.2011 Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                          Шестопалової Я.В.

при секретарі:                                                                                                         Білоус А.С.

за участю представника позивача:                                                                    ОСОБА_1

за участю представника відповідача:                                                                   ОСОБА_2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 Юрієвича до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство», третя особа –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»до ОСОБА_3 Юрієвича про визнання недійсним договору поставки обладнання та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство», третя особа –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначив, що він замовив виготовлення та доставку КТП ГС 100/6/0.4 згідно технічних умов та договору поставки обладнання №5/10/2010 від 05.10.2010 на суму 33 000 гривень. Зі сторони виконавця договір підписав директор Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»ОСОБА_4 Спочатку позивач сплатив часткову оплату у розмірі 15000 гривень, виконати 70% у безготівковій формі не дозволяє відсутність МФО у договорі,  і йому було видано ПКО від ПП ОСОБА_4 05.11.2010 на ділянку ОСОБА_3 у місті Донецьк було доставлено КТПГС указана в договорі, після чого позивач передав виконавцю 18000 гривень та 4000 гривень за доставку. При цьому виконавець видав: акт приймання-передачі №74 від ПП ОСОБА_4, видаткову накладну №109 від 03.11.2010 від ПП ОСОБА_4, приходний касовий ордер №9 від 03.11.2010 на суму 33000 гривень від ПП ОСОБА_4 Завдяки цим маніпуляціям станом на 12.11.2010 року ПП ОСОБА_4 заборгувало позивачу 15000, виходячи із ПКО позивач оплатив 48000 гривень, а отримав товару тільки на 33000 гривень.  ПП ЗЕП абсолютно не виконало зобов’язань щодо поставки за  договором і станом на 05.11.2010 ОСОБА_4 як директору ПП «ЗЕП»було сплачено 100% суми замовлення позивача, а жодного документа від ПП «ЗЕП»видано не було. Таким чином позивач залишився без жодних гарантій на товар, прописаний в договорі. Позивач двічі направляв претензії ОСОБА_4, але отримував неправомірну відмову. Таким чином станом на 31.01.11. поставка не була виконана, оскільки ані акту, а ні видаткової накладної не було направлено для підписання з боку ПП ЗЕП. Отже станом на 31.01.11 пеня складає: 3% Ч95 днів (термін просрочки) = 285%, що дорівнює 33000 Ч 285%= 94050 гривень. У зв’язку з чим позивач звернувся до суду та просить суд зобов’язати ПП «ЗЕП»видати належним чином оформлені документи про оплату, зобов’язати відповідача направити  для підписання акт приймання-передачі, накласти штраф у розмірі 100% від суми замовлення, зобов’язати відповідача виплатити пеню у розмірі 94050 гривень, наложити штраф у розмірі 100% оплат, а також стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 120 гривень.

Позивач надав до суду уточнення до позовних вимог згідно яких просив суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 233 640,00 гривень, зобов’язати ПП «ЗЕП»видати квитанції про оплати ОСОБА_3, направити ОСОБА_3 для підписання акт приймання –передачі обладнання, стягнути з відповідача ПП «ЗЕП»на користь позивача у розмірі 120,00 гривень.  

          Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та подала до суду зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору обладнання та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.10.2010 року ОСОБА_3 звернувся до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»з метою придбання електротехнічного обладнання КТПГС 100/6/0.4. після попередніх домовленостей про істотні умови договору ПП «ЗЕП»було підготовлено договір поставки обладнання №05/10/2010, який було підписано генеральним директором ОСОБА_4 та запропоновано до підпису замовнику ОСОБА_3 В момент підписання зі своєї сторони ОСОБА_3 вирішив уточнити форму оплати авансового платежу. Представник підприємства відповів, що готівковий розрахунок не можливий і це не влаштувало замовника і він вирішив не підписувати зазначений договір. Замовник наполягав на необхідності придбання саме цього обладнання та саме за цією ціною. Тому йому було запропоновано варіант співробітництва з фізичною-особою підприємцем  ОСОБА_4, бо в цьому випадку прийняття авансового платежу не суперечило б чинному законодавству. Приватним підприємцем було виписано рахунок-фактуру №198 від 05.10.2010 на суму 33000 на ім’я ОСОБА_3, прийнято від замовника авансовий платіж в сумі 15000 грн., та всі подальші відносини відбувалися між ОСОБА_3 та ПП ОСОБА_4 Ніяких фінансових надходжень на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»не надходило. Різні суб’єкти підприємницької діяльності юридична особа та фізична особа-підприємиць не можуть відповідати за обов’язками один одного. Також позивач за зустрічним позовом повідомив, що після отримання замовленого обладнання ОСОБА_3 почав вимагати від Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»гроші в розмірі 15000 грн. Також він направляв листи з вимогами та претензіями до ПП «ЗЕП», а також до контролюючих органів, таких як: податкова інспекція, Управління по захисту прав споживачів, Державну службу технічного регулювання України, Держспоживстандарт. Необґрунтовані перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства  блокували роботу, унеможливлювали своєчасне виконання умов по договорам з клієнтами підприємства. Це відображалось і на зниженні вартості обслуговування, і на іміджі підприємства, його честі, гідності, престижу, ділової репутації. Відносно  Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»з боку контролюючих органів претензій не було. Вважає, що ніяких зобов’язань ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»перед ОСОБА_3 не має. Позивач просив суд визнати недійсним договір поставки обладнання №05/10/2010 від 05.10.2010 року між ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»та ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судові витрати в розмірі 620 грн. і витрати за юридичне обслуговування у розмірі 5000 грн., а також відмовити ОСОБА_3 в його позовних вимогах.

          Ухвалою Ленінського районного суду м. Донецька від  25.03.2011 зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору та стягнення моральної шкоди була об’єднана з первісним позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів.

          Позивач надав до суду письмові пояснення на зустрічну позовну заяву в якій зазначив що, він вважає неможливим визнання договору поставки недійсним оскільки він сплатив 100% суми  готівкою по цьому договору  з ПП ЗЕП, а також на його ділянку було доставлено товар вказаний у специфікації договору з ПП ЗЕП, але жодного документа на підпис від ПП ЗЕП так і не отримав. Також позивач зазначає, що податковою перевіркою було встановлено, що а ні ПП ЗЕП, а ні ОСОБА_4 не відобразили у фінансовій звітності за жовтень 2010 р. отримані від позивача гроші, а саме 15000 гривень авансового готівкового платежу. Також позивач просить відмовити в проханні стягнути витрати на юридичне обслуговування тому, що воно зводилось до фальсифікації даних та спробу ввести в оману суд. А саме лист від ПП ЗЕП, показання ОСОБА_5 у міліції, перевірка органами захисту прав споживачів та податкової інспекції констатують наявність у ПП ЗЕП договору поставки обладнання з підписом позивача. А весь зустрічний позов опирається на третьому екземплярі договору в якому немає підпису позивача. Також позивач обґрунтовує свої  вимоги тим що представник ПП ЗЕП заперечував отримання готівки, хоча розписка його ж є. А коли позивач почав наполягати на те щоб видали касовий ордер, йому без його згоди видали ПКО від ПП ОСОБА_4 і обманули з печатками і тим самим порушили законодавство про обіг готівки. І у відповіді на зустрічний позов позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі і притягнути ОСОБА_4 до відповідальності за подання до суду завідома неправдивих свідчень та штучно створених доказів.

           У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, та зазначив, що ОСОБА_3 не отримав підтвердження оплати за товар, відповідач не надав квитанцію про оплату, акт прийому –передачі обладнання не був направлений позивачу. Просив суд позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

          У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2  за первісним позовом позовні вимоги не визнала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві та зазначила, що ОСОБА_3 з ПП «ЗЕП»не укладав договір, оскільки коли ОСОБА_3 прибув до ПП «ЗЕП», то вони не мали права приймати оплату від фізичної особи, тому ОСОБА_3 уклав усний договір поставки обладнання з ПП «ОСОБА_4С.», договір сторонами був виконаний у повному обсязі, ОСОБА_3 сплатив за надані послуги та йому поставили налжений товар, при прийманні вказаного товару будь –яких претензій з боку ОСОБА_3 не було. Щодо посилання позивача на укладений договір обладнання з ПП «ЗЕП», то йому було надано типовий договір поставки, ОСОБА_3 оплату не проводив та на рахунки підприємства кошти не поступали. У зв’язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

          У судове засідання позивач за первісним позовом ОСОБА_3 не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судове засідання третя особа по справі ОСОБА_4 не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, а також надав суду пояснення по справі, згідно яких він 05.10.2010 року за усною попередньою домовленістю з ОСОБА_3 через представника ОСОБА_6 прийняв у ОСОБА_3 замовлення на виробництво трансформаторної підстанції КТС ГС та прийняв від нього передоплату у розмірі 15000,00 гривень, виконання було передано ПП «Пріоритет-1», які займаються виробництвом трансформаторів, сплатив їм за це 15000 гривень в якості передплати. Після доставки ОСОБА_3 обладнання ним було сплачено 18000 гривень, 15000 з яких було передано ПП «Пріоритет-1»в якості кінцевого платежу. ОСОБА_3 підписано акт виконаних робіт, що свідчить про відсутність претензій. В цьому замовленні він виступив посередником між ОСОБА_3 та ПП «Пріоритет-1».

          Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_6 суду пояснив, що в теперішній час він працює менеджером по продажам у ПП «ЗЕП», позивач ОСОБА_3 подзвонив та просив виготовити КТП ГС, він зазначив, що це можливо при наявності технічних умов та специфікації та домовились про ціну у 33000 гривень, оговорили строки приблизно 2-2,5 тижня на поставку. 05.10.2010 р. позивачем була здійснена передоплата у розмірі 15000,00 гривень, йому був наданий прибутковий ордер від підприємства. 2 тижні спливли, були проблеми з транспортом оскільки вантаж був негабаритний. 05.11.2010р. вантаж був доставлений позивачу з документами, ОСОБА_3 сказав, що все гаразд проте відмовився від оплати до надання всіх сертифікатів, потім надав гроші та був виданий акт. Через 2 тижні ОСОБА_3 знову звернувся до ПП «ЗЕП»з вимогою надати траверси для шнурів, проте йому було відмовлено. Через 2 тижні надійшла претензія, проте на час поставки скарг не було оскільки товар був виготовлений вчасно.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Юрієвича до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство», третя особа –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів слід відмовити, у задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»до ОСОБА_3 Юрієвича про визнання недійсним договору поставки обладнання та стягнення моральної шкоди слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Між позивачем ОСОБА_3 та ПП «ОСОБА_4С.», що здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця, укладений усний договір поставки КТПГС 100/6/0,4 у кількості 1 штука за ціною 33 000,00 гривень.

Згідно із ст. 206 ЦК України юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру від 05.10.2010р. ОСОБА_3 заплатив ПП «ОСОБА_4С.»за товар згідно рахунку №198 від 05.10.2010 року у якості передплати згідно усного договору 15000,00 гривень.

03.11.2010р. ОСОБА_3 сплатив ПП «ОСОБА_4С.»вартість за товар у розмірі 18000,00 гривень, проте ОСОБА_3 попросив оформити вартість за товар однією квитанцією на суму 33000,00 гривень, що також підтверджується відповідним прибутковим касовим ордером, квитанцією до прибуткового касового ордеру №9 та постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 23.12.2010р. Шевченківського РВ ЗДУ ГУМВС України у Запорізькій області.

Згідно акту приймання –передачі  №74 від 05.11.2010р. ОСОБА_3 прийняв від ПП «ОСОБА_4С.»майно згідно з договором поставки, що підтверджується відповідними підписами позивача, будь – яких претензій з боку ОСОБА_3 щодо неналежного виконання зобов’язання за договором поставки не  було. (а.с.17)

У зв’язку з чим суд приходить до висновку що сторонами належним чином виконані умови зобов’язання відповідно до умов  договору  та  вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Посилання позивача щодо неналежного виконання відповідачем ПП «ЗЕП»умов договору поставки обладнання №5/10/2010 від 05.10.2010 року судом не приймаються, оскільки згідно з поясненнями представника відповідача вказаний договір був виданий як типовий з печаткою підприємства ОСОБА_3 для ознайомлення, що також підтверджується висновками перевірки Управління у справах захисту прав споживачів у Запорізькій області, згідно з якими у договорі між ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»в особі ОСОБА_4 відсутні дані споживача ОСОБА_3: паспорті дані, адреса, відсутній особистий підпис ОСОБА_3, а також не вказано місце, адреса куди саме товар доставляється, оплата авансового внеску у сумі 15000 гривень надійшла по прибутковому касовому ордеру №7 від 05.10.2010р. на ПП Кващук ОСОБА_7, в акті приймання –передачі майна №74 за договором 5/10/2010 від 05.10.2010 року підписаний замовником ОСОБА_3 у м. Донецьку 05.11.2010 року, тобто не додержані обов’язкові умови договору згідно чинного законодавства.

За таких підстав судом встановлено, що між ОСОБА_3 та відповідачем ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»не укладений договір поставки обладнання №5/10/2010 від 05.10.2010р.

У зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство», третя особа –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом надав до суду зустрічний позов до ОСОБА_3 та просить суд визнати недійсним договір поставки обладнання №05/10/2010 від 05.10.2010 року між ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»та ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судові витрати в розмірі 620 грн. і витрати за юридичне обслуговування у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

Оскільки судом встановлено, що між позивачем за первісним позовом ОСОБА_3 та ПП «Запорізьке електротехнічне підприємство»договір поставки обладнання №05/10/2010 від 05.10.2010 року не укладений, а тому немає потреби у визнанні його недійсним, тому задоволенні зустрічних позовних вимог ПП «ЗЕП»про слід відмовити у повному обсязі.

  Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:    

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншими ушкодженням здоров’я;    

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої або членів її сім’ї;    

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;    

- у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної особи.    

Суд вважає, що позивач за зустрічним позовом не навів будь-яких переконливих доказів того, що діями ОСОБА_3, юридичній особі було спричинено моральну шкоду, яка вплинула на їх ділову репутацію, тому вважає, що у цих позовних вимогах слід відмовити

На підставі викладено та керуючись ст. 23, 203, 206, 215, 526 ЦК України, п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та ст.ст. 10, 60, 88, 172, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Юрієвича до Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство», третя особа –ОСОБА_4 про зобов’язання вчинити дії та стягнення пені, захист прав споживачів –відмовити у повному обсязі.

          У задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства «Запорізьке електротехнічне підприємство»до ОСОБА_3 Юрієвича про визнання недійсним договору поставки обладнання та стягнення моральної шкоди –відмовити у повному обсязі.

           Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                Я. В. Шестопалова