2-а-1924/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

 01.06.2011   Ленінський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді:                                                                                          Шестопалової Я.В.

при секретарі:                                                                                                               Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач  звернувся  до суду з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову зазначив, що 24.03.2011 року він був зупинений працівником ДАІ, рухаючись на автомобілі НОМЕР_1, що належить ВКПП «Дельта»на 341 км а/ш Одеса – Мелітополь, для перевірки документів, після чого він був повідомлений про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Стверджує, що вказана постанова є незаконною, необґрунтованою, оскільки інспектор не ознайомив позивача з правами, передбаченими Конституцією України та законами України. При проведенні перевірки документів він надав інспектору усі необхідні документи, відсутність печатки лікаря у шляховому листі, на яку звернув увагу інспектор, обумовлена тим, що у ВКПП «Дельта»відсутній лікар для проведення огляду водіїв і тому така печатка відсутня. Позивач стверджує, що вимога щодо оформлення дорожнього листа розповсюджується тільки на професійних перевізників пасажирів та/або пасажирів. Оскільки позивач в період з 22.03.-2011р. по 24.03.2011р. перебував у відрядженні у м. Миколаїв, що підтверджується копією посвідчення про відрядження, витягу наказу, автомобіль повертався до місця своєї реєстрації і був порожнім, тому шляховий лист з відміткою лікаря йому не потрібно було одержувати. Також інспектор порушив загальні правила накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.ст.33,34,35 КУпАП, чим порушив ст.280 КУпАП. Таким чином, він вважає, що вказаний протокол та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності винесенні незаконно та безпідставно. Просив суд  скасувати постанову про адміністративне  правопорушення № ВТ 044583 від 24.03.2011 року про накладення на  нього  адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу у розмірі 425 гривень у доход держави.

У судове  засідання позивач  не з»явився, надав заяву відповідно до якої просив розглядати справу у його відсутність, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та дату слухання  справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.  

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що  позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

           Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.

           Відповідно до  положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 01.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень,  (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

           Відповідно до ст. 18 КАСУ  місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.

           Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності  з 18.11.2008 року,  постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті,  міський  чи міськрайонний суд, в порядку  визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ)  з особливостями, встановленими цим Кодексом.                  

           Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови.

У судовому засіданні встановлено, що позивач 24.03.2011 року о 12.05 год. по а/ш Одеса –Мелітополь на 341 км керував автомобілем НОМЕР_1, що належить ВКПП «Дельта», був зупинений працівниками ДАІ та був складений  протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення п.2.1г та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень, оскільки був неналежно оформлений подорожній лист, а саме відсутня печатка лікаря.

Позивач посилається на те, що вимоги п.2.1г ПДР він не порушував, адміністративного правопорушення не вчиняв, оскільки позивач в період з 22.03.-2011р. по 24.03.2011р. перебував у відрядженні у м. Миколаїв, що підтверджується копією посвідчення про відрядження, витягу наказу, автомобіль повертався до місця своєї реєстрації і був порожнім, тому шляховий лист з відміткою лікаря йому не потрібно було одержувати.

Суд приймає до уваги той факт, що відповідачем а ні під час складання протоколу та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а ні у судовому засіданні не було надано жодних доказів порушення правил ПДР за яке на нього накладено адміністративне стягнення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Суд приходить до висновку, що  у діях водія відсутня винність дії, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.  

Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв’язку з вищевикладеним  суд вважає необхідним  позов позивача задовольнити  та скасувати постанову про адміністративне  правопорушення ВТ №  від 24.03.2011 року про накладення на позивача ОСОБА_1 адміністративного стягнення  у вигляді  штрафу у розмірі 425 гривень  на користь держави.

На підставі  ст. ст. 247,  287, 288 КпАП України, та керуючись ст.  ст. 17, 19, 159-163 Кодексу про адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України у Херсонській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -  задовольнити  у повному обсязі.

Постанову інспектора ДПС БДПС м. Донецька при ВДАІ Херсонської області ОСОБА_2 № ВТ 044583 від 24.03.2011 року у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу –скасувати.

            Рішення  місцевого  загального  суду  як адміністративного суду у справах з приводу рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єктів владних   повноважень   щодо притягнення   до   адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                Я. В. Шестопалова