Справа № 2-575/11

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                    02 червня 2011 року                                                    м. Красноармійськ

                               Красноармійський міськрайонний суд  Донецької області

у складі:          головуючого-судді          Заруцької Г.М.

                    при секретарі             Марченко Т.В.

    за участі:   позивача     ОСОБА_1

                       адвоката позивача ОСОБА_2

                       представника  відповідача ОСОБА_3

                       третіх осіб ОСОБА_4; ОСОБА_5              

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_6 до Відділу державної виконавчої служби Красноармійського МРУЮ   про скасування постанови та звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивачі, ОСОБА_1 і ОСОБА_6, звернулися  до Красноармійського міськрайсуду Донецької області з позовом  до Відділу державної виконавчої  служби  про скасування постанови та звільнення майна з-під арешту.

           В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що У ВДВС Красноармійського МРУЮ знаходиться на примусовому виконанні виконавчий лист № 2-203 від 6.08.2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3550 грн., суми еквівалентної 2593 доларів США, 113409,33 грн., суму еквівалентну 4146,83 доларів США, а також 51 грн. - судовий збір 30 грн. витрат на ІТЗ, витрат на проведення експертизи.

28.01.2011 року головним державним виконавцем Клімовою Р.Д. була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Вважали, що дана постанова винесена з порушенням законодавства, накладено арешт на майно, яке належить особам, які не є боржниками за даним виконавчим провадженням.

Арешт було накладено на наступне майно: автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1   і причеп марки ПА 004, держномер АН 0805 ХР.

Державний виконавець Клімова Р.Д. в оскаржуваній постанові визначила, що вказане майно нібито належить боржникові ОСОБА_5, що не відповідає дійсності. Позивач ОСОБА_1 був власником автомобіля ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Незважаючи не той факт, що автомобіль був поставлений на облік у жовтні 2010 року, тобто під час шлюбу з ОСОБА_5, але він був придбаний на кошти, які належали йому, ОСОБА_1 особисто, тому, в порядку п. 3 ч. І ст. 57 СК України, він був власником цього автомобіля.

28.01.2011 року автомобіль ОРЕL VIVARO був проданий ОСОБА_6. Цього ж дня автомобіль був знятий з реєстрації ОСОБА_1 та поставлений на реєстрацію у ВРЕР м. Красноармійську вже новим власником - ОСОБА_6, видані транзитні номерні знаки, оскільки державні номери до 1.03.2011 року відсутні. Всі ці факти підтверджуються копіями облікової картки приватного АТМ, заяви на реєстрацію ТЗ, довідки - розрахунку, які надаються до позовної заяви.

Що стосується причепу  ПА 004, держномер АН 0805 ХР, то 1.12.2010 року ОСОБА_1 видав довіреність на ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно якої вони мають право користуватися причепом, зняти його з обліку в МРЕВ та продати. З 1.12.2010 року довірені особи користуються та розпоряджуються причепом. Від цих осіб він отримав гроші - вартість причепу.

Відповідно до ст. 73 СК України, за зобов'язаннями одного з подружжя, стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності, яка виділена йому в натурі.

Майно, про яке йдеться в оскаржуваній Постанові, не належало та не належить його дружині ОСОБА_5, частка їй також не була виділена.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Відповідно до ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вартість автомобіля ОРЕL VIVARO визначена у довідці-розрахунку № 195611 у сумі 17083 грн. Вартість причепу позивачем ОСОБА_1 оцінюється в 2000 грн. Таким чином, загальна вартість майна, яке повинно бути звільнено з під арешту -19083 грн.

Виходячи  з наведеного позивачі просять  суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову від 28.01.2011 року головного державного виконавця
ОСОБА_3 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його
відчуження, звільнити з-під арешту - автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1;  причіп марки ПА 004, держномер АН 0805 ХР, стягнути з відповідача ВДВС Красноармійського МРУЮ на користь позивача, ОСОБА_1 судові витрати та ІТЗ, згідно квитанцій.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні  вимоги  змінив вказав, що він просить  ухвалити рішення, яким  скасувати постанову від 28.01.2011 року головного державного виконавця Клімової Р.Д. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, звільнити з-під арешту - автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1;  причіп марки ПА 004, держномер АН 0805 ХР, а частині стягнення судових витрат, він  від цей частині позову відмовляється.

У судове засідання   позивач, ОСОБА_6, надав суду заяву, згідно якої на задоволенні позову наполягає, просить задовольнити позов у повному обсязі  і розглядати  справу в його відсутність, що підтверджується заявою на а.с. 45.

Відповідач просить суд прийняти відповідно до норм законодавства і не заперечує проти задоволення позову, якщо це обґрунтовується нормами законодавства.

Треті особи:

ОСОБА_4  вважає позов не обґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 не бажає сплачувати суми боргу, які  вони зобов’язані сплачувати на підставі  рішень суду, тому необхідно з належної їй частині майна стягнути гроші на сплату боргів.

ОСОБА_5 просить позов ОСОБА_1 і ОСОБА_6  задовольнити, оскільки вона сама знаходиться на утриманні у ОСОБА_1, нею гроші на придбання вказаного майна не надавалися, вказане майно ОСОБА_1 придбав за свої гроші.

Суд,  заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності вважає, що даний позов   підлягає задоволенню  з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5  знаходилися у юридичному шлюбі з  14 вересня 2001 року по 27 серпня 2007 року ( а.с.  56,57).

З 07  лютого 2008 року  ОСОБА_9 перебуває у юридичному шлюбі з позивачем у справі  ОСОБА_1 (а.с. 9).

З постанови Відділу виконавчої службі  від  28 січня 2011 року на а.с. 8,33 вбачається, що  на виконанні в виконавчої службі знаходиться виконавчій лист № 2-203 від 6.08.2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 3550 грн., суми еквівалентної 2593 доларів США, 113409,33 грн., суму еквівалентну 4146,83 доларів США, а також 51 грн. - судовий збір 30 грн. витрат на ІТЗ, витрат на проведення експертизи.

      Згідно ст., ст. 60, 61 Сімейного кодексу  України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві  спільної  сумісної власності незалежно від того,  що один з них мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Також  грошові кошти, інше майно, одержане одним із подружжя за договором, укладеним в інтересах  сім’ї, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

       Крім того, відповідно до  ч. 1 ст. 73 СК України та ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі. У випадках, коли частка боржника в натурі не виділена, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Порядок визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, встановлено ст. 379 ЦПК України.

         У судовому засіданні встановлено, що частка боржника,  ОСОБА_5,  у спірному майні у встановленому законом порядку не визначалася.

            Згідно з ч. 2 ст. 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір було укладено одним з подружжя в інтересах сім'ї, і те, що було одержане за договором, використовується на її потреби.

            На а.с. 58-59 долучається рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 серпня 2009 року з якого вбачається, що борги, частина  яких стягнута з ОСОБА_5,  утворилися  у період юридичного шлюбу ОСОБА_5 з ОСОБА_4, тобто з 2003 року по  2007 рік.

Таким чином, у судовому засіданні з вірогідністю встановлено, що  підстав для  накладення арешту і стягнення вищевказаних сум боргів з майна, яке було придбане позивачами не має, оскільки  автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1  позивач у справі придбав у жовтні 2010 року (а.с.  11,12). Що стосується причепу  ПА 004, держномер АН 0805 ХР, то 1.12.2010 року ОСОБА_1 видав довіреність на ОСОБА_7 та ОСОБА_8, згідно якій вказані особи  мають право користуватися причепом, зняти його з обліку в МРЕВ та продати, тобто з 1.12.2010 року довірені особи користуються та розпоряджуються причепом. Від цих осіб позивач, ОСОБА_1, отримав гроші - вартість причепу (а.с. 14).

28.01.2011 року автомобіль ОРЕL VIVARO був проданий ОСОБА_6. Цього ж дня автомобіль був знятий з реєстрації ОСОБА_1 та поставлений на реєстрацію у ВРЕР м. Красноармійську вже новим власником - ОСОБА_6, видані транзитні номерні знаки, оскільки державні номери до 1.03.2011 року відсутні. Всі ці факти підтверджуються копіями облікової картки приватного АТМ, заяви на реєстрацію ТЗ, довідки – розрахунку на а.с. 12,13, 29-31.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що необхідно скасувати постанову від 28.01.2011 року головного державного виконавця Клімової Р.Д. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, звільнити з-під арешту - автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1;  причіп марки ПА 004, держномер АН 0805 ХР, тобто позовні вимоги задовольнити.

            На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 16,321 ЦК України, ст. 379 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6  від 27.08.76 року «Про судову практику в справах про виключення майна з опису», із змінами, внесеними Постановами ПВС України № 5 від 30.06.78 р., № 3 від 30.03.84 р., № 13 від 25.12.92 р., № 15 від 25.05.98 р.,  ст., ст. 52, 57, 59 Закону України «Про виконавче проводження, ст. 10, 11,  209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_6 задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця Клімової Р.Д.  від 28 січня 2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Звільнити з-під арешту майно:  автомобіль марки ОРЕL VIVARO, державний номер НОМЕР_1;  причіп марки ПА 004, держномер АН 0805 ХР,

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: