Код суду 0527                                                                                              №   2-а-9819/11  

                                                                      П О С Т А Н О В А

                                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                 25 червня 2011 року                                             м. Костянтинівка

         Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області  Міросєді  А.  І. ., розглянувши у порядку скороченого провадження в м.Костянтинівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум», -

в с т а н о в и в :

03 червня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є інвалідом 1 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»йому передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але відповідач за 2010 рік нарахував, але не виплатив йому 120 грн. Не нараховуючи та не сплачуючи на оздоровлення суми, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, які передбачені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач порушив його права. Тому просив визнати дії відповідача по недоплаті щорічних сум на оздоровлення неправомірними і зобов’язати відповідача виплатити недоплачену суму на оздоровлення за 2010 рік, як інваліду 1 групи ЧАЕС, у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має 1 категорію, з 21.04.2009 року має 1 групу інвалідності, пов’язану з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 6, 8, 9).

Згідно інформації відповідача, позивачу сплачена щорічна грошова допомога на оздоровлення за 2010 рік нарахована у розмірі 120 грн. у вересні 2010 року, але не виплачена у зв’язку з арештом рахунку (а.с. 4-5).

Абзацами 2, 3 частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі - Закон) передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам 1 та 2 групи в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, інвалідам 3 групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Згідно частин 3, 5, 7 статті 48 вказаного Закону, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Відповідач сплачував позивачу передбачену частиною 4 статті 48 Закону щорічну допомогу на оздоровлення, але у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ст. 8 ОСОБА_2 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_2 України та повинні відповідати їй. ОСОБА_2 - є нормами прямої дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ОСОБА_2 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений ОСОБА_2 та законами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 ОСОБА_2 України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.

Відповідно до принципу верховенства права та законності - суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя»передбачено, що конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя»визначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як ОСОБА_2, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

При розгляді даної категорії спору судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були прийняті всупереч вимог статей 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому посилання представника відповідача на ці постанови судом не приймаються та оцінка правовідносин щодо виплати щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється на підставі пункту 1 частини 1 статті 92 ОСОБА_2 України та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При виплаті позивачеві щорічних сум на оздоровлення, передбачених ст. 48 Закону, відповідачем не були враховані вказані положення ОСОБА_2 України, та вимоги ст. 48 Закону, відповідно до яких сплаті за виниклих правовідносин підлягала щорічна допомога у розмірі 5 мінімальних заробітних плат на момент виплати й будь-який інший розмір щорічної допомоги на оздоровлення Законом не встановлювався.

Відповідно ст. 16 ОСОБА_2 України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. Відповідно ст. 22 ОСОБА_2 України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та об’єму існуючих прав та свобод.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_2 та законами України. Суд вирішує справи на підставі ОСОБА_2 та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені ОСОБА_2 та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта ОСОБА_2 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Підпунктом 11 пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI текст статті 48 був викладений в новій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 у справі N 1-28/2008 щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік були визнанні такими, що не відповідають ОСОБА_2 України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". У вказаному рішенні Конституційного суду України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.   

Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому виплата повинна була здійснюватися в порядку, встановленому статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо недоплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік є неправомірними і відповідача варто зобов’язати здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», довівши її до розміру 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент винесення постанови.

Згідно  ст.  94 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості»задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», довівши її до розміру 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент винесення постанови.

Текст постанови виготовлений 25 червня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

                                                            Суддя