Справа №1-206/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 червня 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого                         Закутського В.І.

при секретарі                         Чіковій Т.М.

з участю прокурора                           Ніжнік Л.І.

потерпілого                                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенська, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, працюючого у приватного підприємця ОСОБА_3, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше судимого: 1. 01.04.1999 року Вознесенським міським судом Миколаївської області по ст.ст. 229-6 ч.2, 229-1 ч.1, 140 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 31.08.2001 року умовно-достроково на 1 рік Змісяці 26 днів,

2. 10.04.2002 року Вознесенським міським судом Миколаївської області по ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився згідно постанови Миколаївського районного суду від 14.06.2006 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 2 дні із застосуванням ст. 81 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ

29 квітня 2007 року в місті Вознесенську по вулиці ОСОБА_4, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, що виразилося у безпричинному, тривалому, на протязі 5-10 хвилин, нанесенню ударів руками та ногами громадянину ОСОБА_1 по обличчю та тулубу, внаслідок чого ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, крововиливу віка правого ока, ушибу поясничного відділу, лівої половини грудної клітини, нижньої щелепи зправа та надлому 8-го ребра зліва, які згідно акта СМО №161 відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України визнав повністю і пояснив суду, що дійсно, біля 16-17 години 29 квітня 2007 року він ішов додому, побачив потерпілого, який сидів на лавці біля будинку №3, почав його кликати, але потерпілий не підійшов до нього, тоді він сам підійшов до нього і кілька разів ударив його руками та ногами. У скоєному кається,

вибачився перед потерпілим, відшкодував йому спричинені збитки, просить суворо не карати його.

Крім повного визнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_2 також повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_1, який суду пояснив, що 29 квітня 2007 року біля будинку №3 вул. Матросова м. Вознесенська біля 16 годин 30 хвилин до нього підійшов підсудний ОСОБА_2 і безпричинно став бити його, від чого він упав на землю, а ОСОБА_2 продовжував його бити ногами по різним частинам тіла, спричинивши йому тілесні ушкодження. Підсудний ОСОБА_2 вибачився перед ним, відшкодував йому спричинені збитки, він його простив, просить суд суворо його не карати.

Вина підсудного ОСОБА_2 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи: заявою потерпілого ОСОБА_1 /а.с. 2/, довідкою лікаря від 29 квітня 2007 року про звернення потерпілого ОСОБА_1 в лікарню, у якого встановлений діагноз: садна, ушиби, перелом ребра /а.с. 7/, актом судово-медичного експерта, згідно якого у потерпілого ОСОБА_1 виявлені струс головного мозку, крововилив правого ока, ушиб поясничного відділу, лівої половини грудної клітини, нижньої щелепи зправа, надлом 8-го ребра зліва- які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я /а.с. 9-10/ та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

Оскільки ОСОБА_2 скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, то суд його дії кваліфікує по ч. 1 ст. 296 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного, суд враховує задовільну характеристику з місця проживання та роботи, відшкодування шкоди, прохання потерпілого суворо не карати підсудного.

В якості обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд враховує рецидив злочинів.

Вироком Вознесенського міського суду Миколаївської області від 10.04.2002 року ОСОБА_2 засуджений по ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3, 70,71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився згідно постанови Миколаївського районного суду умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 2 дні.

Новий злочин скоїв в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, який скоїв новий  злочин  в  період  умовно-дострокового  звільнення  від  відбування 

покарання,   суд   не   знаходить   підстав   для   призначення   покарання,   не пов»язаного з позбавленням волі.

Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Вознесенського міського суду від 10.04.2002 року остаточно призначити ОСОБА_2 1 рік і 3 місяці позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області

на протязі 15 діб.