Справа № 2-а- 25- 2007 р
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Протасової М.В.
при секретарі Ставицької А.П.
позивача ОСОБА_1
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
предст. відповідача ОСОБА_7В.
3-ї особи - ОСОБА_4
предст. 3-ї особи ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Парасковіївської сільської ради Артемівського району, Донецької області ( 3-ї особи - ОСОБА_4, відділ комунального господарства Артемівської райадміністрації), про відміну рішень виконкому сільської ради,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в якому вказала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20.10.1987 р до 25.07.2004 p..
В період шлюбу 16.11.1988 р виконком Парасковіївської сільської ради видав на ім"я її чоловіка ОСОБА_4 дозвіл на будівництво гаража. У 1991 р подружжя закінчило будівництво АДРЕСА_1, яким вони спільно користувалися до розлучення.
В листопаді 2005 р вона звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_4 про розподіл сумісно надбаного майна подружжя і після вручення копії зустрічного позову, їй стало відомо, що рішеннями виконкому Парасковіївської сільської ради № 59 від 26.11.2006 р було надано дозвіл на переоформлення дозволу на будівництво гаража на ім"я матері її чоловіка -ОСОБА_6 і видачу правовстанавлюючого документа на гараж.
Позивачка вважає ці рішення незаконними і просить про їх відміну, оскільки, даючи дозвіл на переоформлення дозволу на будівництво гаража на ім"я ОСОБА_6 виконком не урахував тих обставин, що на день прийняття рішення гараж був збудований і експлутувався подружжям, як сумісно набуте у період шлюбу майно.
Потому цим рішенням були порушені права позивачки, як співвласника, згідно ст. ст.60 СК України на ¼ частину цього майна, оскільки її думка при прийнятті рішення не з"ясовувалось.
Також вважає незаконним і рішення про видачу правовстанавдюючого документа на гараж ОСОБА_6, так як остання не будувала цієї споруди.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала, пояснивши, що про наявність оскаржуємих рішень їй стало відомо у січні 2006 р при вручені копії зустрічного позову ОСОБА_1 про розподіл сумісно набутого майна подружжя при розгляді цивільної справи.
Представник відповідача Парасковіївської сільської ради, діюча за дорученням ОСОБА_7 позов не визнала, пояснивши, що оскаржені рішення є законними, оскільки прийняті в межах компетенції виконкому, відповідно до п.п.9 , п.1 ст. 31 ЗУ " Про місцеве самоврядування" . Підставами для прийняття рішення № 59 від 26.11.2004 р стали заяви ОСОБА_4 і його матері ОСОБА_6 про переоформлення дозволу на будівництво гаража на ім"я останньої. У подальшому 8.12.2004 р було прийнято рішення № 69 про видачу ОСОБА_6 правовстановлюючого документа на збудований гараж.
Позивачка ОСОБА_1 з будь яким заявами до виконкому сільської ради не зверталась.
3-я особа ОСОБА_4 позов не визнав, пояснивши, що забудова гаража відбулась дійсно у період його перебування у зареєстрованому шлюбі з позивачкою,але з матеріалів купованих його матір"ю.
Потому після розлучення з позивачкою він і його мати ОСОБА_1 звернулись до сільської ради з заявами про переоформлення дозволу на будівництво гаража на ім"я останньої і видачу їй правовстановлюючого документа.
Представник 3-ї особи Артемівської рай держадміністрації - начальник відділу міськбудівництва, архітектури і житлового -комунального господарства від 16.11.1988 р ОСОБА_5 пояснила, що рішенням Парасковіївської сільської ради ОСОБА_4 було видано дозвіл на будівництво гаража. З цього часу до 2004 р подружжя ОСОБА_1 не зверталось в районний відділ архітектури за отриманням дозволу на проведення будівельних робіт. Цей гараж в експлуатацію не прийнято і право власності на ОСОБА_4. не оформлювалось. У листопаді 2004 р. на підставі рішенням виконкому Парасковіївської сільради№ 59 ОСОБА_6 було видано дозвіл на будівництво гаража і у подальшому гараж було прийнято в есплуатацію. Вважає, що відміна оскаржуємих рішень призведе до того,що гараж буде мати статус самовольно забудованої споруди.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 перебувили у зареєстрованому шлюбу з 20.10.1987 р. до 25.07.2004 р ( а.с.4).
У період шлюбу протокольним рішенням виконкому Парасковіївської сільради від 16.11.1988р надано дозвіл на забудову гаража на ім"я ОСОБА_4 (ас. 10-12).
Фактично забудова гаража відбулась у 1990-х роках, тобто, у період шлюбу ОСОБА_1 і ОСОБА_4, що не заперечують сторони.
26.11.2004 р виконкомом Парасковіївської сільради було прийнято рішення про переоформлення дозволу на будівництво гаража, який знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 на ім"я ОСОБА_6 згідно заяв ОСОБА_4 і ОСОБА_6, здійснення будівництва гаража згідно плана та розмірів райархітектури (а.с.8 ).
08.12.2004 р тим же виконкомом було прийнято рішення № 64 яким затверджено акт прийому гаража, побудованого ОСОБА_6 в АДРЕСА_1 і клопотання перед райдержадміністрацією про видачу свідоцтва
на право власності на гараж на ім"я ОСОБА_6 ( а.с._______ 9____ ).
Дійсні рішення прийняті органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень наданих ст. 30 п.п.9 п.1 ст.31 ЗУ " Про місцеве самоврядування в України".
Однак, згідно ст. 2 вказанного Закону, одним з основних принципів здійснювання місцевого самоврядування в України є законність.
Згідно ст. 41 ч.4 Констінуції України ніхто не може бути противоправно позбавленний права власності.
Постановою оперуповноваженого ВД БЕЗ Артемівського РВ УМВД від 27.02.2007 р в порушенні кримінальної справи за ст. 196 ч.1 КК України відносно ОСОБА_4 було відмовлено.
В ході проведеної перевірки встановлено , що посадовій особі Парасковіївській сільради ОСОБА_7 при прийомі заяв ОСОБА_4 і його матері ОСОБА_6 було відомо, що гараж збудован подружжям ОСОБА_1 в 1990 -х роках.
Також в ході перевірки ОСОБА_4 надав пояснення, що між ним і колишньою дружиною ОСОБА_1 мала місце домовленність про розподіл майна, згідно якої він мав намір сплатити їй оговорену суму за гараж.( а.с. 50-51).
Таким чином, даючи дозвіл на переоформлення земельної ділянки для будівництва гаража на ОСОБА_6 виконком Парасковієвській сільській ради не прийняв до уваги, що на час винесення цього рішення будівництво гаража вже було закінчено , а
також того , що забудова відбулась в період зареєстрованого шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1думку якої при прийнятті рішення про переоформлення земельної ділянки на іншу особу з"ясовано не було.
Приймаючи рішення про клопотання видачи правовстанавлюючого документа на гараж на ОСОБА_6, посадовими особами виконкому не було з"ясовано чи не будуть при цьому порушені права інших осіб, які вважають себе себе співвласниками майна на яке видавався правовстанавлюючий документ.
Потому оскаржєвані рішення не можуть вважатися законними і підлягають відміні.
Вирішуючи питання щодо строку позовної давності передбаченого ст. 99 ч.2 КАС України,суд виходить з того, що про порушення своїх прав і інтересів позивачці стало відомо у січні 2006 р, коли при розгляді цивільної справи про розподіл сумісно набутого майна подружжя, вона звернулася до Парасковіївської сільської ради і отримала копії рішень виконкому № 59 від 26.11.2004 р, № 64 від 08.12.2004 р що підтверджено секретарем ради ОСОБА_7В. представником відповідача. Адміністративний позов подано нею до суду 01.12.2006 р,тобто, в межах річного строку.
Керуючись ст.94, 159,161,162,163 КАС України, ст. ст.41,ч.4, Констітуції України. ЗУ " Про місцеве самоврядування в України", - суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконкому Парасковіївської сільської ради Артемівського району, Донецької області, про відміну рішень виконкому - задовольнити.
Відмінити рішення виконкому Парасковіївської сільської ради № 54 від 26.11.2004 р " Про переоформлення дозволу на будівництво гаража" і № 64 від 08.12.2004 р " Про видачу правовстанавлюючого документу на гараж" , як незаконні.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку в Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Артемівський міськрайсуд Донецької області протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,яка подається протягом 10-ти днів після винесення постанови ,або в порядку ст. 186 ч. 5 КАС України.