РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1582/11

16.06.2011             року                                                                                м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

 ВСТАНОВИВ:

       Позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Українська страхова компанія»  звернулось до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 18116,57 грн. Вимоги мотивовані тим, що 30.04.2010 року на автодорозі Ялта-Сімферополь сталася дорожньо-транспортна пригода, винним у якої визнано ОСОБА_3 На момент ДТП у відповідача була застрахована цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів за договором обов’язкового  страхування цивільно-правової відповідальності. У відповідності з вказаним договором учасники дорожньо-транспортної пригоди  зобов’язані вжити заходи для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів повідомлення страховика, з яким було укладено договір, про дорожньо-транспортну пригоду. Оскільки відповідач не повідомив своєчасно  про настання ДТП, то до ПАТ ««Українська страхова компанія»  перейшло право вимоги сплачених збитків у розмірі 18116,57 грн.

        Представник позивача до судового засідання не з’явився, звернувся до суду з клопотанням про  розгляд справи у його відсутності.

        Відповідач та його представник  в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали та пояснили, що одразу після зіткнення автомобілів з мобільного телефону ОСОБА_1 повідомив страхову компанію про пригоду за номером, який вказано у полісі.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

        01.03.2010 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Українська страхова компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що видано поліс № ВА/9528150 /а.с.7/.   

30.04.2010р. о 12.40 годин, відповідач ОСОБА_1 на автодорозі Ялта-Севастополь, рухаючись та керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 2109»  реєстраційний номер  НОМЕР_1, порушив встановлені правила дорожнього руху (п. 1.4), у результаті чого припустив зіткнення з транспортним засобом марки «Део» реєстраційний номер НОМЕР_2, що спричинило останньому механічні пошкодження /а.с.11/.

Вина ОСОБА_1 в даному ДТП встановлена Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2010р. і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України,  доказуванню  при розгляді цієї справи не підлягає /а.с.29/.

        29.10.2010 року було складено страховий акт №503/1-10-UA, згідно до якого ДТП визнано страховим випадком та страхове відшкодування  в розмірі 18116,57 грн. було перераховано ПАТ ««Українська страхова компанія»  на рахунок ОСОБА_4 до відділення №663 АТ «Укрсиббанка», що підтверджується платіжним дорученням №4628 від 03.11.2010р. /а.с.8/.

         Згідно відповіді ВАТ «Укртелеком» з мобільного номера НОМЕР_3 30.04.2010 року було зафіксовано телефонний дзвінок на телефонний номер НОМЕР_4, що значиться у страховому полісі/а.с.77 /.

         Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_5, який є другим учасником ДТП, пояснив, що після зіткнення з автомобілем ОСОБА_6 вони обидва поставили знак аварійної зупинки, викликали ДАІ та невідкладно повідомили свої страхові компанії про подію, зробивши телефонні дзвінки.

         Допитаний у судовому засідання свідок ОСОБА_7 пояснив, що перебував у машині ОСОБА_6 під час ДТП, після зіткнення автомобілів знайшов поліс та особисто продиктував телефонний номер страхової компанії відповідачу, який невідкладно повідомив ПАТ «Українську страхову компанію» про подію.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача та його представника, свідків, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

         Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

         У відповідності до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

         У відповідності ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

          Відповідно до статті 33 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України; вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих  днів,  повідомлення  страховика,  з  яким  було  укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.   

        Згідно зі ст.38 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховик  після  виплати  страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, якщо він не повідомив  страховика  у  строки  і  за  умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.   

Відповідно до частини 4 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

        З матеріалів справи вбачається, що про дорожньо-транспортну пригоду були повідомлені відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України, а саме управління ВДАІ ГУМВС України в м. Севастополі АР Крим в день настання ДТП 30.04.2010 року /а.с.28/. Також, в той самий день відповідач зателефонував до ПАТ «Українська страхова компанія», про що свідчить повідомлення ВАТ «Укртелеком»  №489/13/93-13 та пояснення свідків ОСОБА_5Ю, ОСОБА_7

         Законом України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”  не передбачена саме письмова форма повідомлення страховика про ДТП застрахованою особою.

         Таким чином, суд вважає, що відповідач виконав свої обов’язки за договором страхування у повному обсязі, у встановлений законом строк повідомив страхову компанію про ДТП, тому приходить до висновку, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.   

          У зв’язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати відшкодуванню не підлягають.

          З урахуванням викладеного, керуючись статтями  10, 11, 60, 61, 88, 212, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

           У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу – відмовити.

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим  через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя