Справа №2 - 733/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2007 року Святошинський районний суд м.Києва
в складі: головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів: П"ятничук І.В.,
Чалої А.П.,
при секретарі Івановій І.О., Поліщук Л.Ф. Бірюк О.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного департаменту морського та річкового транспорту 3-тя особа: ОСОБА_3
про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -
В С Т А Н OB И В:
25 грудня 2006 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача та просила постановити рішення, яким поновити її на роботі на посаді провідного спеціаліста в секторі бухгалтерського обліку Державного департамету морського і річкового транспорту та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 06.11.2006 року, посилаючись на те, що її звільнення з посади відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України за втрату довір"я є незаконним, оскільки за час роботи в департаменті вона зарекомендувала себе з позитивної сторони, неодноразово отримувала заохочення за сумлінне виконання своїх трудових обов'язків, відповідачем було створено нестерпні умови для роботи, не було також створено належних умов для зберігання та обслуговування готівкових коштів, до кімнати, де зберігалися кошти, мали вільний доступ працівники департаменту, було відсутнє місце для зберігання ключів від сейфу; сейф не опломбовувався; звільнення проведене у період її тимчасової непрацездатності без попередньої згоди профспілкової організації, членом якої вона є, а тому на підставі ст.ст.232, 233, 235, 237, 237-1 КЗпП України просила позов задовольнити.
В подальшому позивачка доповнила позовні вимоги та просила стягнути на її користь з відповідача у відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди 25 000,00 грн. та судові витрати, в іншій частині позовні вимоги залишила без змін.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, уточнила їх в частині стягнення сум за час вимушеного прогулу в розмірі 9 000,00 грн., та просила позов задовольнити, посилаючись при цьому на обставини справи, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що 27.10.2006 року в секторі бехгалтерського обліку Державного департаменту морського і річкового транспорту було виявлено факт недбалого ставлення до службових обов'язків матеріально-відповідального працівника - провідного спеціаліста
сектору - ОСОБА_2, який полягав в тому, що остання залишила на робочому місці без нагляду відкритий касовий сейф з ключами та документами суворої звітності та контролю, чим порушила умови договору від 06.05.2003 року про повну матеріальну відповідальність. Після проведеної перевірки було встановлено відсутність готівки у касовому сейфі, про що складено відповідний акт. Надати пояснення щодо місцезнаходження коштів позивачка відмовилась, але погодилась повернути їх до сейфу.
Оскільки таке недбале ставлення до виконання трудових обов"язків мало неодноразовий характер, то відповідно до наказу НОМЕР_1 від 06.11.2006 року позивачка була звільнена з займаної посади на підставі п.2 ст.41 КЗпП України за втрату довір"я. Вказував, що позивачкою пропущено строк зверення до суду з даним позовом. Що стосується обставини звільнення позивачки в період її тимчасової непрацездатності, то вказував на те, що 06.11.2006 року був першим робочим днем позивачки після хвороби, вона з 09 до 18 години знаходилась на робочому місці, про те, що з 06.11.2006 року вона знаходиться на лікарняному остання повідомила керівництво лише при ознайомленні з наказом про звільнення, не надавши при цьому підтверджуючих документів. Враховуючи зазначене просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка з 11.06.2003 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем та працювала на посаді провідного спеціаліста в секторі бухгалтерського обліку Державного департаменту морського та річкового транспорту (а.с.7- наказ) та з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с.64 - договір).
Згідно наказу від 06.11.2006 року НОМЕР_1 (а.с.8-9) позивачка була звільнена з займаної посади відповідно до п.2 ст.41 КЗпП України за втрату довір"я. Підставою звільнення позивачки стала доповідна записка зав.сектору кадрової роботи від 31.10.2006 року НОМЕР_2акт відсутності готівки у касі від 27.10.2006 року, заява позивачки від 27.10.2006 року про повернення готівки, акт про залишення відкритого сейфу від 27.10.2006 року та наказ від 15.02.2006 року №18 „Про догану ОСОБА_2"
Відповідно до ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до ч.3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці.
Як вбачається з листка непрацездатності серія НОМЕР_3 виданого поліклінікою НОМЕР_5Святошинського району м.Києва 06.11.2006 року, лікар ОСОБА_4(а.с.21) позивачка з 06 листопада 2006 року до 16 листопада 2006 року знаходилась на амбулаторному лікуванні в зв"язку з загальним захворюванням.
Твердження представника відповідача про те, що позивачка
протягом 06.11.2006 року знаходилась на робочому місці спростовується поясненнями ОСОБА_2, графіком роботи терапевтичного відділення поліклініки НОМЕР_5Святошинського району м.Києва на листопад 2006 року, з якого вбачається, що у лікаря ОСОБА_4 прийом хворих 06.11.2006 року проводився з 16.00 години до 19.00 години та витягом з журналу прийому хворих, де за НОМЕР_4зазначено ОСОБА_2, 1953 р.н., проживає АДРЕСА_1
Свідок ОСОБА_5. показала суду, що вона працювала у відповідача на посаді головного бухгалтера з 26.11.2002 року і їй відомо, що позивачка відповідально відносилась до виконання своїх трудових обов'язків, будь-яких зауважень з її боку до ОСОБА_2 не було; станом на 27.10.2006 року вона в департаменті вже не працювала, а приїздила в цей день на прохання позивачки та передала тій кошти в сумі 250,00 грн., які вона брала в борг.
З протоколу НОМЕР_5спільного засідання профспілкового комітету та адміністрації Укрморрічфлоту від 03.05.2007 року вбачається, що профспілковим комітетом дана згода на звільнення позивачки за п.2 ст.41 КЗпП України.
Оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що відповідачем при звільненні позивачки не було дотримано вимоги ч.3 ст.40 КЗпП України, а тому в частині вимог про поновлення позивачки на роботі позов підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 9 000,00 грн. то в цій частині позов слід задовольнити частково з таких підстав.
З наданих суду для огляду оригіналів листків непрацездатності вбачається, що позивачка хворіла з 06.11.2006 року по 24.11.2006 року включно та з 28.11.2006 року по 22.12.2006 року (а.с.21-23,29 - копії листків непрацездатності).
Таким чином позивачка має право та можливість пред"явити вказані листки непрацездатності для оплати відповідачем, а тому слід оплатити, як вимушений прогул період 27.11.2006 року та з 25.12.2006 року по 12 червня 2007 року, що становить 6 532,32 грн., виходячи із середньомісячного заробітку позивачки в розмірі 1175,28 грн.\(1112,56 грн.+1238,16 грн.): 2/ за останні два місяці, що передували звільненню(а.с.10).
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно ухвали Святошинського районного суду м.Києва 01.12.2006 року
відкрито провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного департаменту морського та річкового транспорту Міністерства транспорту та зв"язку України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час ивмушеного прогулу.
Ухвалою цього ж суду від 19.12.2006 року провадження по справі було закрито на підставі п.1 ч.І ст.205 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином суд приходить до висновку, що строк звернення до суду позивачкою пропущено з поважних причин, а тому відповідно до ст.234 КЗпП України він підлягає поновленню.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, яке провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до наданих позивачкою доказів, обставин справи, її моральних страждань, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення моральної (немайнової) шкоди частково в розмірі 500,00 грн.
Керуючись ст.ст.40, 147-149, 233-235, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст.ст.17, 69-70, 86, 160-163, 256 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
ОСОБА_2поновити ан посаді провідного спеціаліста сектора бухгалтерського обліку Державного департаменту морського та річкового транспорту з 06.11.2006 року.
Стягнути з Державного департаменту морського та річкового транспорту АДРЕСА_2 ідентифікаційний код ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_2 яка проживає за адресою АДРЕСА_16532,32 грн. за час вимушеного прогулу та 500,00 грн. моральної (немайнової) шкоди, а всього 7 032 (сім тисяч тридцять дві) гривні 32 копійки.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного спеціаліста сектора бухгалтерського обліку Державного департаменту морського та річкового транспорту, стягнення заробітної плати у межах стягнення за один місяць в сумі 1175,28 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва через
районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти
днів, починаючи з 19 червня 2007 року - дня складення постанови у повному
обсязі, та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви
про апеляційне оскарження.