Справа № 2-1129

    2011 року

                                                  РІШЕННЯ          

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 березня 2011 року   Жовтневий районний суд гір. Маріуполя Донецької області

  У складі: головуючого –Помогайбо В.О.

      при секретарі –Булатової-Фоменко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2; 3-я особа: Служба у справах дітей Жовтневої районної адміністрації Маріупольської міської ради –про позбавлення батьківських прав, суд, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач, у вересні 2010 року, звернувся до суду з позовом до відповідача про позбавлення його  батьківських прав, і суду пояснив, що відповідач є його батьком але з моменту припинення з його матір’ю подружніх відносин він припинив спілкуватися і з ним, ніколи не займався його вихованням, не цікавився його здоров'ям, навчанням, етичним і фізичним розвитком, умовами життя, обмежуючись сплатою аліментів на його утримання на користь матери. Інною матеріальній допомозі на його утримання в добровільному порядку  він ніколи не надавав і не надає. У зв'язку з тим, що йому стало відомо про те, що в тому разі коли відповідач стане по яких-небудь причинах непрацездатним (унаслідок хвороби або старості), а він вже буде повнолітнім і дієздатним, то відповідач матиме право вимагати від нього уваги, турботи і матеріальної допомоги, а він цього не бажає, оскільки відповідач байдуже відноситься до його духовного і етичного розвитку, своєю байдужістю і бездіяльністю виражає свою неповагу до нього, як особі, що формується. З моменту його народження і по теперішній час він повністю ухиляється від виконання своїх обов'язків, як батька, що є безперечною підставою для позбавлення його батьківських прав. Не маючи іншої можливості захистити свої права, він вимушений звернутися до суду з позовом, і просить позбавити відповідача батьківських прав відносно нього.       

Позивач і його представник ОСОБА_3, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги і просили задовольнити їх в повному об'ємі.

Відповідач, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав в їх повному об'ємі і просив в позові відмовити, оскільки всі обґрунтування позову позивачем він вважає надуманими і документально не підтвердженими. Він постійно платив аліменти на утримання сина, побачення з яким йому заборонені колишньою дружиною, матір’ю позивача, на його думку це не є підставою для позбавлення його батьківських прав. Крім того, він в даний час за рішенням суду від 26.11.2010 року зобов'язаний до сплати в твердій грошовій сумі аліментів на утримання сина на час його навчання у вищому учбовому закладі.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, по наступних підставах.

Судом встановлено, що відповідач будучи батьком повнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживаючи з сім'єю за рішенням суду з 03.03.1997 року виплачував аліменти на його утримання на користь ОСОБА_3 до його повноліття 01.11.2010 року, а з 26.11.2010 року зобов'язаний виплачувати в його користь аліменти на період навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_1 23-х літнього віку, тобто з п'ятирічного віку сина він брав участь і продовжує брати участь в даний час в його утриманні.  

Позивачем не надано суду об'єктивних даних про те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, а також інших підстав позбавлення батьківських прав, передбачених ст.164 СК України.

Крім того батьківські права тривають до повноліття дитини, позбавлення батьківських прав після його настання закон не допускає. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, виконалося 18 років 01.11.2010 року.

Відповідно до ст.165 СК України –право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має: один з батьків.

Згідно ст.164 СК України –батько може бути позбавлений батьківських прав, якщо він –ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Таким чином, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 15, 30, 62 ЦПК України, 164 СК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про позбавлення батьківських прав - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду  в м. Маріуполі, через Жовтневий районний суд м. Маріуполя в перебігу 10-ти днів після його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення впродовж 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення віддруковане в дорадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя