19.05.2011

Справа №4-361\11          

ПОСТАНОВА

19 травня 2011 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Турченка О.В., при секретарі Лапоног Т.Г., з участю прокурора Ковтуненка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Маріуполі скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ:

10.05.2011 р. до суду звернувся захисник ОСОБА_1, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, зі скаргою на постанову в.о.прокурора Жовтневого району м. Маріуполя від 18.03.2011 р. про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ст.164 ч.1 КК України.

У скарзі заявник вказує, що він не згодний із вищезазначеною постановою прокурора, тому що у діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст.164 ч.1 КК України, а контроль за правильним та своєчасним перерахуванням аліментів з доходів повинен був здійснювати державний виконавець, у зв’язку з чим його підзахисний навіть не здогадувався про наявність заборгованості по сплаті аліментів.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 підтримав свою скаргу у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав скаргу свого захисника та просив суд скасувати постанову прокурора про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи стосовно нього за злісне ухилення від сплати аліментів, оскільки він залишив своїй доньці в рахунок аліментів усе майно.

Потерпіла ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення скарги, тому що її колишній чоловік дійсно має велику заборгованість зі сплати аліментів, які не виплачує вже дуже тривалий час.

Прокурор Ковтуненко О.О. заперечував проти задоволення скарги, оскільки кримінальна справа була порушена на законних підставах з урахуванням зібраних матеріалів, у зв’язку з чим просив залишити оскаржувану постанови в силі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, суд вважає за необхідне залишити скаргу без задоволення за таких підстав.

При порушені справи були додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, оскільки мається заява ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, яка зареєстрована у встановленому законом порядку правоохоронним органом (привід до порушення кримінальної справи), а також пояснення потерпілої, її матері, державного виконавця, копії судових рішень, виконавчого листа, довідки та інші документи, які вказують на наявність ознак злочину (підстави до порушення кримінальної справи).

Згідно із ч.4 ст.100 КПК України у разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу.

У відповідності із ч.14 ст.2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Тобто у разі необхідності та наявності підстав захисник ОСОБА_1 може звернутися до органу досудового слідства чи прокурора з клопотанням про припинення провадження у кримінальній справі за відсутністю в діях його підзахисного складу злочину.

Керуючись ст.2368 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_1, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, на постанову в.о.прокурора Жовтневого району м.Маріуполя від 18.03.2011 р. про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 за ст.164 ч.1 КК України залишити без задоволення.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя.

Суддя                                                                                                                             О.В. Турченко