РІШЕННЯ

       Іменем    України

28 березня 2011 року   Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області

                                          У складі: головуючого - Помогайбо В.О.

                                                     при секретарі –Булатової-Фоменко Н.В.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 (представник за дорученням ОСОБА_2) до ОСОБА_3 трамвайно-тролейбусного управління; 3-я особа: ОСОБА_4 - про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди заподіяного джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної події, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в лютому 2006 року, звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди, заподіяного ДТП і суду пояснив, що 17 листопада 2005 року, приблизно о 22 годині, управляючи на підставі путнього листа, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 ТТУ, і рухаючись по пр. Металургів з боку пр. Леніна у напрямі бул. Шевченко, під'їжджаючи до зупинки громадського транспорту «Кондитерська», проявив неуважність і необережність, здійснюючи маневр направо, не правильно вибрав бічний інтервал з тим, що стоїть уздовж правого краю проїжджої частини, автомобілем «Хюндай Н-200», держномер АТ 98-23 ДН, що належить батькові позивача ОСОБА_2 на праві особистої власності, під управлінням позивача ОСОБА_1 і зробив наїзд на вказаний автомобіль. В результаті зіткнення автомобіль «Хюндай»отримав механічні пошкодження. Згідно звіту, про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові дорожньо-транспортного засобу, сума збитку заподіяного позивачеві ОСОБА_1 в результаті пошкодження автомобіля склала 2159 гривень 70 копійок, проте в судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і збільшив суму матеріального збитку заподіяного в результаті ДТП і просив її стягнути у розмірі 3052 гривни 58 копійок, яку він просить стягнути з відповідача, оскільки в добровільному порядку він її відшкодовувати не бажає. Крім того, він просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з експертною оцінкою у розмірі 267 гривень 65 копійок, держмита у розмірі 59 гривень 50 копійок, довіреність у розмірі 65 гривень, за надання юридичних послуг у розмірі 160 гривень.

Таким чином, він просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 ТТУ матеріальний збиток у розмірі 3604 гривни 73 копійки.

Крім цього, він вважає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 3000 гривень, оскільки в результаті механічних пошкоджень його автомобіль втратив належний товарний вигляд, внаслідок цього він випробовує душевні страждання, змінилися його життєві і виробничі відносини, звичний спосіб життя, для приведення яких в первинне положення йому потрібно було витратити багато зусиль і засобів, оскільки він витратив багато сил і часу на ходіння по різних інстанціях і організаціям, вимушений був займатися збором необхідних документів, для подачі документів в судові інстанції. На що був вимушений витрачати особистий час, який міг витратити на відпочинок і роботу. Тому він просить суд стягнути з відповідача вказану суму.

Представники позивача ОСОБА_2  та  ОСОБА_5, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги, і просили задовольнити їх в повному об'ємі, оскільки ДТП відбулося з вини водія ОСОБА_4, який полягає в трудових відносинах з відповідачем, яким збиток до теперішнього часу не відшкодований.

Представник відповідача ОСОБА_6, в судовому засіданні, позов не визнала в повному об'ємі і просила в його задоволенні відмовити, оскільки судом встановлено, що водій ОСОБА_4 в здійсненні ДТП не винен і провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього припинено, з причини відсутності в його діях складу правопорушення по ст.124 КпАП України.

3-я особа ОСОБА_4, в судове засідання, не з'явився, а надав письмову заяву про те, що позов він не визнає в повному об'ємі і просить справу розглянути в його відсутності.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає в повному об'ємі, по наступних підставах.

Судом встановлено, що факт механічного пошкодження автомобіля «Хюндай», держномер АТ 98-23 АН, під управлінням ОСОБА_1, за дорученням ОСОБА_7, якому він належить на праві особистої власності, автомобілем «ПАЗ-32054,  держномер 039-24 ЕА, що належить відповідачеві, під управлінням водія ОСОБА_4, який управляв автомобілем на підставі путнього листа, оскільки полягає в трудових відносинах з відповідачем, знайшов своє підтвердження.

Проте, постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.09.2009 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 по ст.124 КпАП України припинено, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, яка вступила в законну силу 21.09.2009 року. Апеляційна скарга ОСОБА_7 подана на користь ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 09.09.2009 року, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 01.12.2010 року залишена без розгляду.

Згідно ст.1166 п.2 ЦК України –особа, що заподіяла шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода причинна не по його провині.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна фізичній особі, неправомірними діями, відшкодовується особою, що заподіяла його, за наявності провини.

Особливістю правил відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, згідно ст.1187 ЦК України, полягає у вимозі лише трьох умов для виникнення відповідальності: а/ наявність шкоди; б/ протиправна поведінка причинителя шкоди; в/ наявність причинного зв'язку між протиправною дією і шкодою.

У зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування матеріального збитку і морального шкодячи, задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем при подачі позовної заяви не були сплачені  судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, які суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід держави.

Керуючись статтями 15,30,62 ЦПК України; 79,81,1166-1167,1187 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 трамвайно-тролейбусного управління - про відшкодування матеріального збитку і моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення а сумі 30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана впродовж 10-ти днів з моменту його проголошення до Донецького апеляційного суду в м. Маріуполі,  через Жовтневий районний суд м. Маріуполя. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу впродовж 10-ти днів з моменту отримання цього рішення.  

          Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

          Суддя