У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 лип ня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
Пшонки М.П., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до акціонерного Східно-Українського банку «Грант» (далі –АСУБ «Грант») про стягнення грошових коштів за договором строкового банківського вкладу, захист прав споживача, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою АСУБ «Грант» на рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 26 жовтня 2007 року між нею та банком укладено договір строкового банківського вкладу на суму 100 тис. грн. зі сплатою 15% річних строком до 2 листопада 2008 року. Сума вкладу за договором 25 березня 2008 року була збільшена до 218 тис. грн., проте у зазначений термін грошові кошти їй не повернуто. У листі від 9 квітня 2009 року банк повідомив про те, що 3 листопада 2008 року вклад у зв’язку зі спливом строку договору їй повернуто, однак ці твердження не відповідають дійсності, сума вкладу їй не повернута, свого підпису про отримання коштів вона не ставила. Вироком Київського районного суду м. Полтави від 18 грудня 2009 року встановлено, що начальник відділення банку Бугайченко О.С. одноособово зняв ці кошти з її депозитного рахунку. Посилаючись на ці обставини, позивачка просила стягнути з відповідача 218 тис. грн. депозитного вкладу за договором від 26 жовтня 2007 року, зобов’язати банк нарахувати та виплатити їй 15% річних згідно з договором, 3% річних, а також 20 тис. грн. моральної шкоди.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 листопада 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2011 року рішення районного суду скасовано, ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4 Стягнуто з АСУБ «Грант» на користь позивачки 218 тис. грн. депозитного вкладу, 3% річних за період з 3 листопада 2009 року до 10 січня 2011 року у сумі 14 292 грн. 18 коп.; у решті позовних вимог відмовлено.
АСУБ «Грант» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального та матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виникли договірні відносини відповідно до ст. 1058 ЦК України. Як встановлено вироком суду ОСОБА_4 грошові кошти за договором від 26 жовтня 2007 року у сумі 218 тис. грн. не отримувала, банк повинен виплатити їй вказану суму. Станом на 10 січня 2011 року банк прострочив виплату грошових коштів за депозитним договором на 798 днів, тому до стягнення підлягає 14 292 грн. 18 коп.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу акціонерного Східно-Українського банку «Грант» відхилити, рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:
Пшонка М.П. Леванчук А.О. Макарчук М.А.