Судове рішення #16374061

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

              17 травня 2011 року                                                         м. Київ

Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Журавель В.І., Карпенко С.О., Кафідової О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_4 про стягнення суми, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства «Місто Банк»  на заочне  рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року

в  с  т  а  н  о  в  и  л а :

У квітні 2009 року ПАТ «Місто Банк» звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просило стягнути з відповідача на свою користь 2 747 334,60 грн. штрафу за невиконання ним зобов’язань за кредитним договором.

Вимоги мотивовані тим, що 22.12.2006 року між  банком та ПП «РАЙС» був укладений кредитний договір №29/Ю, на підставі якого останньому наданий кредит на умовах кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 5 440 500,00 грн. на строк до 21.12.2008 року зі сплатою за користування ним 20% річних , а з 24.06.2008 року – 26% річних. У забезпечення виконання зобов’язань позичальника за цим договором, 22.12.2006 року і 04.12.2007 року  між позивачем та ОСОБА_4 були укладені договори іпотеки, предметом яких були нерухоме майно загальною заставною вартістю 13 736 673,00 грн. Кожен із цих договорів передбачав обов’язок відповідача передати ПАТ «Місто Банк» засвідчені копії відповідних документів про право на земельну ділянку, здійснити  страхування об’єктів іпотеки, а також його відповідальність за невиконання таких обов’язків по відшкодуванню збитків у вигляді сплати на користь позивача штрафу в розмірі 20% ринкової вартості предмету іпотеки. У зв’язку з невиконанням таких зобов’язань відповідачем, позивач  просив задовольнити позов, стягнувши з нього суму штрафу.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2010 року, залишеним без зміни ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення та ухвалу судів першої і апеляційної інстанцій, ухвалити нове про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Також, посилається на неповне з’ясування обставин, які мають значення для вирішення спору.

    Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

    Відповідно до частини другої статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

    Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

    Згідно із частиною першою статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи   касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Предметом позову було невиконання іпотекодавцем пунктів 2.1 та 4.1 договорів іпотеки №29/Ю-3-1 від 22.12.2006 року, №29/Ю-3-2 від  22.12.2006 року, № 29/Ю-3-3 від 22.12.2006 року та №29/Ю-3-8 від 04.12.2007 року ( з доповненнями) та стягнення на підставі п.п.7.1 цих договорів штрафу у розмірі 20% від ринкової вартості предмета іпотеки.

Проте, за змістом п.7.1 зазначених договорів іпотеки відповідальність наступає лише у разі, коли мають місце збитки і коли вони заподіяні через невиконання саме вище перелічених пунктів.

Висновок судів попередніх інстанцій про недоведеність позовних вимог відповідає матеріалам справи.

 

                Керуючись ст. 332 ЦПК України  колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  

у  х  в  а  л  и  л  а :

      Касаційну скаргу   Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства «Місто Банк»  відхилити, заочне рішення Жовтневого районного суду                                         м. Дніпропетровська від 28 вересня 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2010 року залишити без змін.

          Ухвала оскарженню не підлягає.

  Головуючий                                                                                В.І. Журавель

  Судді                                                                                                  

                                                                                                         С.О. Карпенко

                                                                                                                            О.В. Кафідова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація