ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25 вересня 2006 р., 11 год. 00 хв. Справа № 8/203
Суддя – В.С. Русняк
Секретар судового засідання –А.А. Кокрева
За позовом Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів
до відповідача Солотвинського сольового рудника, смт. Солотвино Тячівського району
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” – „з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в сумі 31 146,24 грн.
Суддя – В.С. Русняк
Представники:
Від позивача – Тиводар М.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №4539/01 від 04.05.06;
Від відповідача –Цвейкуш С.М. –юрисконсульт, довіреність №36 від 05.05.06
СУТЬ СПОРУ: Управлінням Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області, м. Тячів заявлено позов до Солотвинського сольового рудника, смт. Солотвино Тячівського району про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в сумі 31 146,24 грн.
Представник позивача позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що Солотвинський сольовий рудник не проводив відшкодування виплачених пільгових пенсій, вказаним у позовній заяві пенсіонерам. Просить стягнути заборгованість з відповідача по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Відповідно до відзиву на позовну заяву від 04.09.06 відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Солотвинський сольовий рудник зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області. Відповідно до ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03 (який набрав чинності з 01.01.04) є платником страхових внесків.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100 % від об’єкта оподаткування. Порядок нарахування збору на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в період до 01.01.04, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування інших платежів, а також обліку надходження до Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.01. Ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03, який набрав чинності з 01.01.04 встановлено, що зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Як зазначив позивач, відповідач свої зобов’язання по виплаті громадянам пільгових пенсій та витраті на їх доставку не виконав. Зокрема, повідомляє, що на Солотвинському сольовому руднику працювали громадяни Руснак Є.М., Гінер Г.Г., Ердей Ю.В., Губан І.Ю., Когут Є.П., Шебеші К.Й., Кріс В.П., Богдан К.М., Фегір Г.Д., Франко І.Й., Козич М.І., Она Г.І. та Кіш В.П. в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях (підтверджено копіями довідок про пільговий стаж та копіями трудових книжок). Відповідно до вищезазначених обставин вказані громадяни мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
УПФ в Тячівському районі по даним пенсійним справам за період з 01.12.05 по 31.07.06 проведено виплату громадянам пенсії на суму 31 146,24грн. П. 6.8 ст. 6 Інструкції № 21-1 від 19.12.03 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФ місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, Солотвинським сольовим рудником не здійснено належного відшкодування сум фактично виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку.
Отже, станом на 01.12.2005 р. у Солотвинського сольового рудник перед УПФ в Тячівському районі виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на загальну суму 31 146,24 грн. (підтверджено копіями розрахунків про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", розрахунком боргу по пенсіонерах за 2005 –2006 р.р.).
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково на суму 6 046,76 грн. по відшкодуванню фактичних витрат по сплаті та доставці пільгових пенсій гр. Гінер Г.Г., Когут Є.П., Она Г.І. за період з 01.12.2005 р. по 31.07.2006 р. призначених відповідно до підпунктів „б” –„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”. В частині позовних вимог по відшкодуванню фактичних витрат по сплаті та доставці пільгових пенсій виплачених Руснак Є.М., Ердей Ю.В., Губан І.Ю., Шебеші К.Й., Кріс В.П., Богдан К.М., Фегір Г.Д., Франко І.Й., Козич М.І., Кіш В.П. на загальну суму 25 099,48 грн. слід відмовити, оскільки згідно частини 3 ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” №1788-12 від 05.11.1991 року, порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, визначається ст. 100 цього Закону. Ст. 100 вищезгаданого Закону, передбачає, що особам, які мають на введення в дію цього Закону повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законом.
Вищевказані 10 пенсіонерів, які працювали на Солотвинському сольовому руднику в шкідливих умовах праці повний робочий день до введення в дію Закону №1788-12, тобто до 01.01.1992 року мали повний стаж на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що давав право на пенсію на пільгових умовах, які призначаються відповідно до вимог, встановлених раніше діючим Законом, що підтверджується виписками із трудових книжок та довідками підприємства, тобто вказаним 10 пенсіонерам пенсії повинні були призначенні відповідно до ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, тобто відповідно до вимог, встановлених раніше діючим законодавством (згідно до законодавства, яке діяло до введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення” підприємства не відшкодовували витрати на виплату пільгових пенсій).
Управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі не здійснило переоформлення пенсійних справ 10 пенсіонерам, які працювали на Солотвинському солеруднику відповідно до ст. 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, хоча всі необхідні матеріали для цього є в пенсійних справах.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, п. 4 ст. 94, ст.ст. 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Солотвинського сольового рудника (Закарпатська область, Тячівський район, смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 36, код 00383544) на користь Управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м. Тячів, вул. Робітнича, 18, код ЄДРПОУ 20449713, р/р 25606301697 у ВАТ Закарпатському обласному управлінні державний ощадбанку України, МФО 312356) суму 6 046,76 (шість тисяч сорок шість гривень сімдесят шість копійок) грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
3. В частині позовних вимог про стягнення суми 25 099,48 грн. відмовити.
4. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 28.09.2006 р.
5. Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.
Суддя В.С. Русняк