Справа № 2-2708/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 року Луцький міськрайонний суд
у складі головуючого-судді Кихтюка Р.М
при секретарі Мелих Л.В.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визначення часток та визнання права власності на спадкове майно.
встановив:
Позивачі звернулись в суд з позовом до відповідача про визнання за ними права власності на квартиру. Свій позов мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4.3а життя ОСОБА_4 був членом ЖБК № 32 і йому була надана квартира АДРЕСА_1. Пайовий внесок за вказану квартиру виплачений повністю. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі, а тому зазначена квартира являється спільною сумісною власністю. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну йому частку у вказаній квартирі. Спадкоємцями першої черги являються позивачі. Інших спадкоємців немає. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом проживання разом з спадкодавцем на момент відкриття спадщини та поданням заяв в нотаріальну контору.
Враховуючи вищенаведене позивачі просять визнати право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_5 - на 3\4 частини спірної квартири, за ОСОБА_2 - на 1\4 частину.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги просила, встановити, що їй та померлому ОСОБА_4 належить по 1\2 частині спірної квартири та визнати за нею та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, а саме за кожною по 1\4 частині зазначеної квартири після смерті ОСОБА_4. А всього визнати за нею право власності на 3\4 частини спірної квартири. Відмовилась від відшкодування понесених нею судових витрат по справі.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Відмовилась від відшкодування судових витрат по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала, не заперечувала відносно його задоволення.
Заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача дослідивши представлені по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер (а.с. 9), являвся членом ЖБК і отримав ордер на зазначену квартиру (а.с. 8).
Кошти за вказане житло сплачені повністю, про що свідчить довідка ЖБК №32 (а.с. 7). Відповідно до ч.3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. .
2
Згідно ч. З ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 2 ст. 370 ЦК України зазначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Таким чином, фактично, кожному із співвласників, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_1 належить по 1\2 частці вказаної квартири.
Після смерті ОСОБА_4. (а.с.9) відкрилась спадщина на належну йому частку в спірній квартирі.
У відповідності до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями першої черги на вищевказану частку є ОСОБА_1, як його дружина, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с.10) та ОСОБА_2, як дочка спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (а.с.11), свідоцтвом про одруження (а.с.12). Інших спадкоємців першої черги немає.
Позивачі вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Вказана обставина підтверджується довідкою ЖБК (а.с.6) та поясненнями сторін.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що за позивачами, за кожним зокрема, слід визнати право власності на спадкове майно - по 1\4 частині квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_5 з врахуванням 1\4 частки - на 3\4 частини вказаного майна.
Оскільки, позивачі відмовились від відшкодування понесених ними судових витрат, то не слід проводити стягнення цих коштів з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 328, 355, 368, 370, 384 1222, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.. 15 ЗУ «Про власність», суд
вирішив:
Позов задовольнити. Встановити, що ОСОБА_1 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4, кожному зокрема, належить по 1\2 частині квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. її чоловіка ОСОБА_4 право власності на спадкове майно - 1\4 частину квартири АДРЕСА_1. А всього ОСОБА_1 належить 3\4 частини квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 р. її батька ОСОБА_4 право власності на спадкове майно -1\4 частину квартири АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М.Кихтюк