Справа № 2-313/2011                                                           

                              РІШЕННЯ

                            Іменем України

17.06.2011 року                                           м.Бар

Барський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої   судді   Єрмічової В.В.,

з участю секретаря   Лебедевіч Н.А.,

з участю представника позивачки адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Барського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Барського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4  про розірвання договору довічного утримання (догляду),-

                                               ВСТАНОВИВ:

     Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи слідуючим. 16.05.2006 року між сторонами було укладено договір довічного утримання (догляду) за яким позивачка передала відповідачці у власність квартиру АДРЕСА_1, замість чого остання зобов’язувалась її утримувати довічно. Однак, відповідачка не виконує своїх обов’язків , які вказані в договорі. В грудні 2010 року відповідачка погодилась в добровільному порядку розірвати вказаний договір у нотаріуса, однак в останній момент відмовилась від його розірвання. За таких підстав позивачка вимушена звертатись до суду , просить позов задовольнити у повному обсязі.

     Позивачка ОСОБА_2 суду пояснила, що 16.05.2006 року між нею та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання (догляду) за яким вона передала відповідачці у власність квартиру АДРЕСА_1, замість чого остання зобов’язувалась її утримувати довічно. Однак, з часу укладення договору відповідачка жодним чином не виконує взятих на себе зобов’язань. Оплату за квартиру протягом усього часу вона здійснює за свої кошти. Так, відповідачка не забезпечувала її триразовим харчуванням , крім того взагалі ніколи не готувала для неї їжу, не надавала будь-яких побутових послуг, не забезпечувала лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, ніколи ненадавала щомісячно 200 гривень на її утримання, як передбачено договором. Продукти харчування та ліки їй допомагають купувати сусіди та знайомі. Крім того, вона важко хворіє, а тому двічі на рік потребує лікування в лікарській установі, а саме в кардіологічному відділенні. Відповідачка, яка є медичним працівником, жодного разу не поцікавилась її самопочуттям, не відвідувала її під час перебування на лікуванні. В грудні 2010 року вона з відповідачкою звернулись до нотаріуса , щоб в добровільному порядку розірвати оспорюваний договір. Однак, з невідомих їй причин в останній момент відповідачка відмовилась від його розірвання. Раніше не зверталась з даним позовом, оскільки завжди перебувала в добрих відносинах із батьками відповідачки, яких просила вплинути на доньку і вважала , що з часом остання буде виконувати взяті на себе зобов’язання.

    Представник позивачки адвокат ОСОБА_1 , який діє згідно ордеру від 04.03.2011 року (а.с.16) позовні вимоги своєї довірительки підтримав та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

    Відповідачка та її представник ОСОБА_5 , який діє згідно довіреності від 18.04.2011 року (а.с.29)  , повідомлені належним чином , про що свідчить розписка про виклик у суд на 17.06.2011 року (а.с.61) в судове засідання не з`явились. Однак до суду надійшла заява від представника відповідачки про розгляд справи у  відсутність відповідачки з урахуванням поданого до суду заперечення (а.с.63,64).

    Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Барського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4 , повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про виклик у суд на 17.06.2011 року (а.с.61) в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи є заява про те, що пояснення під час провадження справи дані ним в повному обсязі , при ухвалені рішення покладається на розсуд суду, просить справу розглянути у його відсутність (а.с.54).

    Заслухавши пояснення позивачки, її представника, ураховуючи пояснення відповідачки , її представника, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, свідків, дані ними під час провадження справи , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю зі слідуючих підстав.

    Згідно ст.744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

    Відповідно до ст.748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

    Згідно п.1.ч.1 ст.755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений , у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

    Відповідно до ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв’язку з невиконанням ао неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.

    Так, 16.05.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір довічного утримання (догляду) , відповідно до якого ОСОБА_2 передала у власність  ОСОБА_3 квартиру під АДРЕСА_1 , взамін чого ОСОБА_3 зобов’язалась забезпечити ОСОБА_2 13.06.2006 року даний договір зареєстрований в Барському бюро технічної інвентаризації. Так, згідно п.3 договору відповідачка зобов’язувалась забезпечити позивачку щоденним триразовим харчуванням, одягом, надавати побутові послуги, забезпечити лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, надавати щомісячно 200 гривень на утримання, тощо, що підтверджується копією даного договору посвідченого приватним нотаріусом Барського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4 (а.с.8).

    Згідно копії витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Барське районне бюро технічної інвентаризації»власником вищевказаної квартири є відповідачка ОСОБА_3 на підставі договору довічного утримання /1816/ від 16.05.2006 року (а.с.9).

    Як вбачається власником спірної квартири є відповідачка, однак позивачка протягом усього часу сплачує за комунальні послуги з власних коштів , що підтверджується квитанціями (а.с.19-22), проти чого в судовому засіданні не заперечувала відповідачка.

    Згідно записів із амбулаторної карти ОСОБА_2 виданої Барською ЦРЛ №035280, яка надавалась для огляду та була досліджена судом, повідомлення КУ «Барська центральна районна лікарня»Вінницької області від 07.06.2011 року , ОСОБА_2 дійсно зверталась за медичною допомогою в період з 2006 року по 2011 рік , що підтверджується випискою даної лікарської установи з зазначенням діагнозу з яким остання перебувала на лікуванні (а.с.55,56).

    Згідно повідомлення КУ «Барська центральна районна лікарня»Вінницької області від 15.06.2011 року ОСОБА_2 потягом  2006-2010 років не знаходилась на стаціонарному лікуванні в неврологічному та кардіологічному відділеннях ЦРЛ. Лише з 05.05.2011 року по 20.05.2011 року знаходилась на лікуванні в кардіологічному відділенні ЦРЛ на денному стаціонарі з 01.06.2010 року по 10.06.2010 року.

    Під час провадження справи відповідачка наполягала на тому, що до грудня місяця 2006 року вона виконувала всі умови оспорюваного договору , в тому числі забезпечувала щоденно позивачку триразовим харчуванням , надавала їй щомісячно кошти у розмірі 200 гривень на утримання та двічі на день провідувала позивачку, коли та перебувала на лікуванні в неврологічному та кардіологічному відділеннях ЦРЛ. Враховуючи те, що відповідачка за фахом є медичним працівником, тому вказуючи відділення , де позивачка перебувала на лікуванні , остання  не могла припуститись помилки щодо назви відділення. Як вбачається з повідомлення ЦРЛ позивачка потягом  2006-2010 років взагалі не перебувала на лікуванні в неврологічному відділенні. Дана обставина є прямим доказом того, що відповідачка не виконувала належним чином зобов’язання передбачені оспорюваним договором.

    Суд ураховує пояснення дані під час провадження справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Барського районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_4, який суду пояснив, що перед укладенням оспорюваного договору , який було ним посвідчено, він роз’яснив сторонам його умови , а також  обов’язки , які покладаються на набувача щодо утримання відчужувача , що сторони підтвердили в судовому засіданні. Крім того, підтвердив той факт, що дійсно в грудні 2006 року сторони звертались до нього добровільно розірвати даний договір. Ним було роз’яснено порядок його розірвання. Причини неявки відповідачки в нотаріальну контору для розірвання оспорюваного договору йому невідомо. Як вбачається , нотаріусом було повністю дотримано вимог розділу 6 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при укладенні оспорюваного договору.

    В судовому засіданні відповідачка пояснила причину неявки в нотаріальну контору через зайнятість на роботі.

    Суд ураховує пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, дані ними під час провадження справи і вважає їх пояснення логічними , послідовними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. Останні пояснили, що вони перебувають в дружніх відносинах із позивачкою , тобто не перебувають з останньою в родинних відносинах, а тому не є зацікавленими особами. Так, вказані свідки повідомили суду про те, що півроку тому їм стало відомо від позивачки про укладений між сторонами договір довічного утримання (догляду). Позивачка скаржилась їм на те, що за умовами договору відповідачка ОСОБА_3 повинна доглядати за нею, однак жодним чином цього не робить, тому вона має намір розірвати з нею даний договір. Вони жодного разу не бачили в квартирі позивачки відповідачку ОСОБА_3 За будь-якою допомогою позивачка зверталась безпосередньо до них та сусідів.

    Під час провадження справи свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона перебуває в добрих відносинах із сторонами по справі. Протягом останніх двох років вона проживає в м.Барі, а до цього працювала та проживала в м.Києві. Із ОСОБА_3 вона товаришує багато років. Зі слів відповідачки їй відомо, що вона доглядала ОСОБА_2 Про те чи виконувала відповідачка усі пункти договору їй не відомо, оскільки з цього приводу вони не спілкувались. Раніше , вона часто зустрічала ОСОБА_3 біля будинку, в якому проживає ОСОБА_2, відповідачка при цьому повідомляла , що була в позивачки. Потягом останнього часу , приблизно півроку , вона з відповідачкою не зустрічались.  

    Суд вважає пояснення свідка ОСОБА_8 не переконливими, а тому не враховує їх.

    Судом встановлено, що відповідачка належним чином не виконувала покладені на нею зобов’язання згідно договору довічного утримання (догляду) від 16.05.2006 року. До такого висновку суд прийшов із урахуванням пояснення позивачки, її представника, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які жодним чином не були спростовані відповідачкою , її представником та свідком ОСОБА_8

     За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне розірвати договір довічного утримання (догляду) укладений 16 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

     Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати, а тому стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, а саме за оплату інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 120 гривень та витрати за надання правової допомоги у розмірі 600 гривень, які документально підтверджені (а.с.1,57).

    На підставі ст.ст.744, 748, п.1 ч.1 ст.755, ч.1 ст.756 ЦК України, розділу 6 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, керуючись ст.ст.5,10,60,212-215 ЦПК України, суд,-  

                                                 ВИРІШИВ:

   Позов задовольнити повністю.

    Договір довічного утримання (догляду) укладений 16 травня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 –розірвати.

   Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

   Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати, а саме за оплату інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 120 гривень та витрати за надання правової допомоги у розмірі 600 гривень.

   Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Суддя: