Справа № 2-а-3893/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2011 pоку                                        м.Рiвне

Рiвненський мiський суд в особi суддi ОСОБА_1,

      з участю: секретаря судового засідання Юхимчук О.Л.,                 

pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi в мiстi Рiвне

спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -                          

                              В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії АМ1 № 089868 по справі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2011 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомира ОСОБА_3 (далі - інспектор), про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Позивач подав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Повідомлення про причини неявки від відповідача не надійшло. Заперечення проти позову відповідач не подав.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Судом встановлено, що 19 квітня 2011 року інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 196208 та була винесена постанова серії АМ1 № 089868 в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_2

Як зазначено у згаданих протоколі та постанові, 19 квітня 2011 року о 13 годині 13 хвилині в селі Глубочиця Житомирського району Житомирської області в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год»та дорожнього знаку 1.37 «Дорожні роботи», ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Фольксваген»номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 71 км/год, чим порушив вимоги п.12.9.б Правил дорожнього руху. Крім того, в протоколі та постанові зазначено, що швидкість вимірювалася приладом «Беркут»№ 0501034.

          Згідно постанови, інспектор, враховуючи, що водій автомобіля скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Вказану постанову суд визнає протиправною, а тому вона підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст.122 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, позивач ОСОБА_2, як водій автомобіля «Фольксваген»державний номер НОМЕР_1, при обмеженні максимальної швидкості 40 км/год, рухався зі швидкістю 71 км/год, чим допустив порушення вимог п.12.9.б Правил дорожнього руху.

Висновок про порушення позивачем вимог п.12.9.б Правил дорожнього руху суд визнає недоведеним та безпідставним і з таким висновком погодитися не може.

Згідно вимог п.12.9.б Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

На місці складання протоколу про адміністративне правопорушення позивач заперечував факт порушення ним вимог Правил дорожнього руху, про що свідчать пояснення позивача, власноручно викладені у протоколі.

Відповідач же належних та достатніх доказів, які б підтверджували правомірність його дій по притягненню позивача до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.12.9. Правил дорожнього руху, суду не надав.

Відповідно до вимог ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами. Протоколом про адміністративне правопорушення встановлюються дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особі) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, згідно ст.251 КУпАП, фактичні дані, що встановлені протоколом про адміністративне правопорушення, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 196208 від 19 квітня 2011 року слідує, що він не містить достатніх фактичних даних, які свідчать про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.

Так, в протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення чи посилання на будь-які інші, крім даних приладу «Беркут», докази.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Показання приладу «Беркут», який не ідентифікує транспортного засобу, швидкість руху якого вимірюється, і не має функції фото- і кінозйомки та відеозапису, не можуть бути прийняті судом як належний та достатній доказ руху саме автомобіля позивача зі швидкістю 71 км/год. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів щодо сертифікації згаданого приладу, реєстрації його в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, проведення метрологічної повірки приладу та наявності свідоцтва, що видається державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів»(ДП «Укрметртестстандарт») Держаного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики. Не надано доказів і щодо технічної справності вказаного приладу.

За таких обставин, показання приладу «Беркут», які не підтверджуються жодними іншими об’єктивними доказами, суд не може прийняти як належний та достатній доказ порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху, а саме, перевищення встановленої швидкості руху.

В позовній заяві ОСОБА_2 вказує, що на час події на дорозі рухалося багато автомобілів, один з яких здійснив обгін його автомобіля. Вважає, що приладом «Беркут»була зафіксована швидкість руху іншого автомобіля, а не його. Викладені позивачем сумніви щодо об’єктивності фіксації швидкості руху саме його автомобіля дослідженими по справі доказами не спростовуються.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що в діях позивача ОСОБА_2, як водія автомобіля «Фольксваген»номерний знак НОМЕР_1, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відсутній, оскільки факт порушення водієм п.12.9.б Правил дорожнього руху не доведений і не встановлений.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у притягненні позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення позивачем п.12.9.б Правил дорожнього руху, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

На підставі ч.1 ст.122, п.1 ч.1 ст.247, ст.258, ст.283, ст.284, ст.288 ст.289, ст.293 КУпАП, керуючись ст.ст.11,17,18,71,94,160,161,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

                                В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії АМ1 № 089868 по справі про адміністративне правопорушення від 19 квітня 2011 року, винесену інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомира ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                          Куцоконь Ю.П.