Справа № 2-142/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2007 року Володарський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Ткаченко О.В.
при секретарі Бондаренко Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володарка
справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 19.03.2007 року звернулась з названою позовною заявою до суду в якій посилалась на те, що 18.10.2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (відповідач) було укладено договір купівлі - продажу житлового будинку, який належав їй на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок, від 15.02.1990 року і знаходиться в АДРЕСА_1, в той же день ОСОБА_4 сплатив вартість будинку - 1700 гривень . Розписку про отримання грошей писала від імені відповідача ОСОБА_5, грошові кошти за будинок передавались в присутності ОСОБА_6 . З жовтня 2004 року і по день смерті ОСОБА_4 проживав в придбаному ним у ОСОБА_3 будинку, протягом 2005 - 2007 року ОСОБА_4 неодноразово звертавсь до відповідача з вимогою посвідчити нотаріально договір купівлі - продажу будинку . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, не оформивши в БТІ права власності на будинок, в якому він проживав . Єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є син ОСОБА_2, в зв'язку з тим , що у позивача виникла необхідність оформити на ім'я малолітнього сина право власності на житловий будинок, який був придбаний ОСОБА_4 і в зв'язку з тим , що договір купівлі - продажу житлового будинку не було посвідчено нотаріально , позивач просив суд, визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку , що знаходиться в АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок з при будинковими господарськими спорудами (будівлями), який знаходиться в АДРЕСА_1 , та належав ОСОБА_3, згідно Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15.02.1990 року .
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибула, подала до суду свої заперечення, щодо позовних вимог позивачки, та просила суд розглядати справу у її відсутність відповідно до ст. 158 ч.2 ЦПК України .
Заслухавши пояснення позивачки , представника позивачки , свідків , дослідивши письмові докази , суд вважає , що позов не підлягає до задоволення .
По справі встановлено , що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали єдиною сім'єю в с. Завадівка, Володарського району , Київської області , шлюб не зареєстрований , від спільного проживання народивсь син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер . Померлий ОСОБА_4 залишив заповіт посвідчений секретарем
сільської ради с. Завадівка, Володарського району, Київської області 23.06.2005 року, в якому зазначив , що все своє майно , де б воно не було і з чого б воно не складалось і взагалі все те , що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право на день його смерті заповів ОСОБА_2.
Позивач в судовому засіданні ствердила суду, що 18.10.2004 року між покійним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі - продажу житлового будинку, який належав їй на праві власності, згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 15.02.1990 року, який знаходиться в АДРЕСА_1, і відповідно до договору ОСОБА_4 сплатив вартість будинку - 1700 гривень , як зазначає позивач, що розписку про отримання грошей від імені відповідача писала ОСОБА_5, в присутності ОСОБА_6 , яка і отримала грошові кошти в сумі 1700 гривень. З жовтня місяця 2004 року і по день своєї смерті ОСОБА_4 проживав в придбаному у відповідача ОСОБА_3 будинку. Договір купівлі - продажу будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 нотаріально не укладали , письмово без нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу також не укладали .
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні ствердила суду, що вона отримала від ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 1700 гривень, як вона написала в розписці, що за продаж будинку який належить її бабі ОСОБА_3, але не продавала даний будинок, так як в покійного ОСОБА_4 не вистачало грошей , щоб купити даний будинок, а гроші в сумі 1700 гривень отримала, так як ОСОБА_4 три роки проживав в даному будинку тому, це кошти за проживання в будинку, доручень на укладання договорів купівлі - продажу будинку їй ОСОБА_3 не надавалось , а також не укладала договорів купівлі - продажу даного будинку.
Відповідно до ст. 655 ЦК України , за договором купівлі - продажу одна сторона ( продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму .
Ст. 657 ЦК України, договір купівлі - продажу земельної ділянки , єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації .
В судовому засіданні позивачем не надано доказів, що між покійним ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами відповідно до вимог законодавства , а також те, що таким правом могла скористатись ОСОБА_5 відповідно до доручень, що передбачали б укладення договорів купівлі продажу будинку власника ОСОБА_3 від її імені . В своїх запереченнях відповідач ОСОБА_3 заперечила проти позовних вимог не визнавши їх, посилаючись на те, що не мала наміру продавати свого будинку і письмових договорів в тому числі нотаріально посвідчених не укладала і не надавала таких повноважень своїй внучці ОСОБА_5 на продаж свого будинку, про отримання ОСОБА_5 від громадянина ОСОБА_4 грошових коштів за продаж хати відповідач дізналась з позовної заяви .
Відповідно до ст. 321 ЦК України , право власності є непорушним . Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідач ОСОБА_3 є власником будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 , відповідно до свідоцтва про право власності від 15.02.1990 року , яка зареєстрована у власному будинку, що підтверджується довідкою сільської ради с. Завадівка, Володарського району за № 241 від 06.04.2007 року . Довідка Завадівської сільської ради Володарського району за № 254 від 13.04.2007 року вказує на те , що житловий будинок ОСОБА_3, який знаходиться в АДРЕСА_1 , змінено номер на № 55 . Відповідно до довідки за № 240 від
06.04.2007 року Завадівською сільською радою зазначено , що ОСОБА_4 за час проживання в житловому будинку ОСОБА_3 земельний податок за присадибну ділянку розміром 0.27 га, яка знаходиться в с.Завадівка, по вулиці Комсомольська, 55 , не сплачував , так як ця земельна ділянка приватизована ОСОБА_3, про що вона отримала державний акт НОМЕР_1.
В судовому засіданні встановлено, що власником будинку відносно якого ставить питання позивач про визнання права власності належить ОСОБА_3, позивачем не надано доказів які стверджують укладення договорів купівлі - продажу будинку з господарськими будівлями та спорудами з відповідачем, відсутні докази, що такі повноваження по відчуженню будинку надавались ОСОБА_5, відсутні докази про отримання грошових коштів відповідачем за продаж будинку , тому суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими не ґрунтуються на вимогах цивільного законодавства, а також те, що ніхто не може бути позбавлений права власності так, як це право є непорушним і відсутні підстави про його примусове відчуження поза волею та бажанням власника а саме ОСОБА_3, а також ст. 316 ЦК України, вказує, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб .
КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 220, 215, 316, 321, 655, 657, ЦК УКРАЇНИ, СТ.СТ. 2,4,48 ЗАКОНУ УКРАЇНИ „ ПРО ВЛАСНІСТЬ „ , СТ.СТ. 3, 5, 208,209, 212 - 215 ЦПК УКРАЇНИ, СУД, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про визнання договору купівлі - продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на житловий будинок - відмовити повністю .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги .