справа №2-811 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
\заочне\ 8 травня 2007 року, Сихівський районний суд м. Львова в складі: головуючого - судді - Волоско І.Р., при секретарі - Давиденко О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування не дійсним, -
ВСТАНОВИВ Позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір дарування, укладений 25.08.2005р. між нею та відповідачкою ОСОБА_2 , згідно якого вона подарувала останній належну на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 свої вимоги мотивує тим, що відповідачка, яка є її сестрою по материній лінії , скориставшись її складними життєвими обставинами \ смерть чоловіка, пережиування у зв"язку з цим, віком, хворобами\ , в серпні 2005р. запропонувала їй догляд , забезпечення харчуванням, утримання та ін., а взамін просила оформити їй квартиру. Позивачку такі умови влаштовували і вона погодилась підписати відповідний договір утримання . Проте , після підписання такого ОСОБА_3 виїхала за межі України на постійне проживання в Канаду, і припинила надавати їй будь-яку допомогу ; позивачка постійно проживає в спірній квартирі, утримує її, оплачує ком унальні послуги; іншого житла нема, тому квартиру не могла продавати є; вважає, що її договір дарування укладений з нею з метою обману, відповідачка не мала наміру її утримувати та забезпечуватися, виїхала за кордон.
В судовому засіданні позивачка та її представник вимоги повністю підтримали та просять такі задоволити.
Відповідачка в судове засідання не з"явилась без поважних причин, про час розгляду справи була повідомлена в порядку ст. 74 ЦПК України через оголошення в газеті „Високий Замок" від 12.04.2007р., т.я. місце її проживання невідоме; відповідно до ст. 169 ЦПК України , по справі суд постановляє заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.
Суд, з"ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши докази , вважає, що позов слід задоволити, з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона \дарувальник\ передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні \обдарованому\ безоплатно майно \ дарунок у власність.
Відповідно до ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення \ ч.1 ст. 229 ЦК України \ , такий правочин визнається судом недійсним; обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
25.08.2005р. було укладено договір дарування, згідно якого позивачка подарувала відповідачці АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивачка ствердила, що її волевиявлення не
було спрямоване на вчинення правочину дарування ; між нею та ОСОБА_2 було досягнута домовленість щодо договору, який би покладав на
останню обов'язки по утриманню та матеріальному забезпеченню
ОСОБА_1., яка є людиною похилого віку, малозабезпеченою, та за
станом здоров"я потребувала стороннього догляду. Не будучи обізнаною в
юридичних тонкощах, вважала, що саме підписаний нею договір
забезпечить їй турботу з боку відповідачки, яка переконливо обіцяла постійно надавати допомогу взамін на квартиру .Однак, ОСОБА_2 умисно скрила від неї обставину, яка має істотне значення , зокрема, те що вона виїжджає на постійне проживання за кордон і не буде утримувати сестру.
Суд надає віри доводам ОСОБА_1, т.я. такі також
стверджуються наступним. Зокрема, позивачка іншого житла , крім спірної квартири немає, доходів , крім пенсії в сумі 372 грн. також немає, проживала одна , тому не могла подарувати ОСОБА_2 квартиру. Остання в квартиру не вселялась, в такій не проживає, що стверджується актом ЛКП „Під Зуброю" від 08.05.2007р.; свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7ствердили , що позивачку відповідачка ОСОБА_1 І. ввела в оману, обіцяла її утримувати, повністю забезпечити їй старість, за що та згідна була в подальшому віддати їй своє житло;однак, ОСОБА_1 І. цього робити наміру не мала, т.я. через два місця виїхала на постійне місце проживання кудись за кордоном цього часу не цікавиться сестрою \ протокол с\ з від І8.12.2006р., справа „ 2-5997\06\.
Таким чином, суд вважає, що договір даоування слід визнати недійсним, як такий що вчинений внаслідок обману.
Керуючись ст. ст. 212 -215, 224-226 ЦПК України , на підставі ст. ст. 229, 230, 717 ЦК України , суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити. Визнати недійсним договір дарування АДРЕСА_1, укладений 25.08.2005р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений Шостою Львівською державною нотаріальною конторою \ реєстр за №2-1721\.
Заочне рішення може бути переглянуте судом в порядку і строки, визначені ст. 228 ЦПК України.
Позивачем рішення може 6ypf оскаржене в порядку і в строки, визначені ст. 294-296 ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧА:
Рішення є оригіналом, виготовлено в одному примірнику, в нарадчій кімнаті, зберігається у цив.справі №2- 811 \ 2007р.