Справа № 2-305/2007 p
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2007 р. смт.Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Круль І.В.
секретаря Макарової О.С.
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Богородчани справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, територіальної громади с.Глибівка Богородчанського р-ну в особі Глибівської сільської ради про визнання права власності на успадкуване будинковолодіння,-
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом в суд до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, територіальної громади с.Глибівка Богородчанського району в особі Глибівської сільської ради про визнання права власності на успадковане будинковолодіння. Свої вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_7, яка була власницею будинковолодіння АДРЕСА_1 і зробила заповіт 25.09.1996 року. Вони є спадкоємцями по заповіту. Однак свідоцтва про право на спадщину житловий будинок не можуть, отримати, оскільки будинок не зданий в експлуатацію у встановленому законом порядку. Мати не оформила свідоцтва про право власності на будинковолодіння. Через відсутність правовстановлюючих документів виникли перешкоди в здійсненні права власності.
Позивачі позовні вимоги в судовому засіданні підтримали, просять постановити рішення яким визнати за ними право власності в рівних частках на будинковолодіння, оскільки вони є спадкоємцями по заповіту, вступили в управління спадковим майном, відповідачі не заперечують, щоб вони на себе оформили право власності на спадкове майно, згідно розпорядження матері.
Відповідачі позов визнали, не заперечують проти визнання за позивачами права власності на спадкове майно після смерті матері, просять справу слухати в їх відсутності.
Вислухавши позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вступили в управління спадковим майном, будинковолодінням АДРЕСА_1, на яке їм зроблене 25.09.1996 р. заповідальне розпорядження спадкодавцем, посвідчене секретарем Глибівської сільської ради за № 30. На день смерті ОСОБА_7, яка має право на спірне будинковолодіння, але не має свідоцтва про право власності входить житловий будинок житловою площею 16,8 м кв., позначений в плані під літерою "А", сарай позначений літерою "Б" на загальну суму 34658 гр.
Згідно заповіту позивачі є спадкоємцями і бажають оформити спадщину. Видати свідоцтво про право на спадщину нотаріальна контора не в змозі в зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Відповідно ст.392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання за ним права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
При таких обставинах зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовної заяви позивачів до відповідачів про визнання права власності.
Право власності на нерухомість у відповідності до ст.182 ЦК України підлягає державній реєстрації.
На підставі наведеного, ст.1233-1236, 392, 328, 182 ЦК України, керуючись ст.ст.209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 власниками домоволодіння АДРЕСА_1 в рівних частках, яке складається: з житлового будинку загальною площею 58,3 м кв., в тому числі житловою площею 16,8 м кв., сараю загальною вартістю 18965 гр.
Право власності на будинковолодіння підлягає реєстрації в Івано-Франківському бюро технічної інвентаризації.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.