Справа № 2-605/11

У Х В А Л А

про забезпечення доказів

25 січня 2011 року

25 січня 2011р. Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючої судді                                         Іванцової Н.К.

при секретарі                                            Гінкул Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні позовну заяву за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання частково недійсним договору про іпотечний кредит, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи, що 04.03.2008 року між ним та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № HEHLGI0000003478, відповідно до якого, ПАТ «ПриватБанк»надає ОСОБА_1 кредит в сумі 176 750,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % річних. Також, між ним та Відповідачем, з метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 04.03.2008 р. було укладено іпотечний договір, за умовами якого, останній передає банку в іпотеку двокімнатну квартиру № 84, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, буд. 201-а, загальною площею 55,9 кв.м., житлова площа 30,2 кв.м., заставна вартість якої складає –235667,00 грн., та належить останньому на підставі договору купівлі-продажу зареєстрованого за № 440 від 02.11.2000 року. В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не оплатив наданий позивачем кредит, за графіком погашення відсотків та основного боргу, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 22.10.2010 року становить 243226,50 грн., а саме 174580,69 грн. –заборгованість за кредитом, 56926,40 грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 11719,41 грн. –пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором. У зв’язку з наведеним, позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, наданий відповідачем позивачу на підставі договору іпотеки від 04.03.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 463, а саме: 2-кімнатна квартира № 84, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 201-а, загальною площею 55,9 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м. та належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 02.11.2000 року за № 440, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідача, яка проживає у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Комсомольського району м.Херсона; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 1700 грн. –судовий збір, 120 грн. –витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом про визнання частково недійсним договору про іпотечний кредит, посилаючись на те, що 04.03.2008 р. між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк»був укладений договір про іпотечний кредит № HEHLGI0000003478, згідно умов якого, відповідач зобов’язався надати позивачу грошові кошти в сумі 176 750 грн., а позивач зобов’язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15 % річних, а також інші платежі в порядку та на умовах та в строки, визначені договором. З моменту укладення договору, вона належним чином виконувала свої зобов’язання за даним договором, сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом в розмірі 2700 грн., тобто сплачувала платежі більше передбаченої умовами договору та ануїтентної схеми. В травні 2009 року вона поцікавилась залишком заборгованості, на що відповідач видав їй чек, де повна сума заборгованості становила 180 559,06 грн., тобто набагато більше тієї суми, яку відповідач їй видав. Звернувшись з усним запитом про стан заборгованості та причини виникнення такої заборгованості, отримала пояснення про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом. Дана ставка підвищувалась двічі, а також нараховувались штрафні санкції. В своєму поясненні відповідач посилався на п.8.9 договору про іпотечний кредит. Жодного повідомлення про підвищення відсоткової ставки вона не отримувала. На підставі викладеного, вважає, що п. 8.9 договору про іпотечний кредит повинен бути визнаний недійсним, так як він не відповідає нормам матеріального права. У зв’язку з наведеним, просить суд постановити рішення яким визнати недійсним п.8.9 договору про іпотечний кредит № HEHLGI0000003478 від 04.03.2008 р.; зобов’язати відповідача –Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»зробити перерахунок сплати платежів за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами відповідно до п.1.1 та 2.4 умов договору про іпотечний кредит № HEHLGI0000003478 від 04.03.2008 р.; визнати недійсним нарахування пені за несвоєчасне виконання зобов’язань в розмірі 11 719,41 грн.

В судовому засіданні представник позивача, за зустрічним позовом, за угодою ОСОБА_3 заявила клопотання про забезпечення доказів, за яким просила витребувати у Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»кредитну справу ОСОБА_1, роздруківку про рух сплачених грошових коштів за кредитним договором ОСОБА_1 із зазначенням дати оплати, номеру рахунку та розбивкою суми платежу: погашення кредиту, погашення відсотків, інші платежі, витребувати у відповідача оригінал договору про іпотечний кредит з повним текстом умов договору, витребувати докази укладення додаткової угоди з ОСОБА_1 про зміну умов договору стосовно підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами або докази повідомлення ОСОБА_1 про зміну умов договору.  

Представник Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», за довіреністю ОСОБА_4, в судовому засіданні щодо клопотання про витребування кредитної справи та оригіналу договору про іпотечний кредит заперечувала, проти витребування інших доказів не заперечувала.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України особи які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Вивчивши обставини справи, враховуючи намір заявника за зустрічним позовом в судовому порядку визнати пункт договору про іпотечний кредит недійсним, відповідно –невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Стосовно вимоги про витребування оригіналу договору про іпотечний кредит та доказів укладення додаткової угоди про зміну умов договору, суд вважає недоцільними, оскільки повний текст вказаного договору вже міститься в матеріалах справи, а додаткова угода про зміну умов договору між сторонами взагалі не укладалась,   а тому, суд вважає, що є підстави для часткового задоволення клопотання.

Керуючись ст.133-135 ЦПК України, суд –

у х в а л и л а :

Клопотання представника позивача ОСОБА_3 за зустрічним позовом про забезпечення доказів –задовольнити частково.

Витребувати у Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»кредитну справу ОСОБА_1, роздруківку про рух сплачених грошових коштів за кредитним договором ОСОБА_1 із зазначенням дати оплати, номеру рахунку та розбивкою суми платежу, як-то: погашення кредиту, погашення відсотків, інші платежі та докази повідомлення ОСОБА_1 про зміну умов договору.

В іншій частині клопотання –відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк пред’явлення ухвали до виконання –три місяці з моменту винесення.

Копію ухвали направити для виконання Державній виконавчій службі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду  подається протягом п’яти днів з дня її проголошення.

СуддяОСОБА_5