Справа № 2-а-2779/11

ПОСТАНОВА

іменем України

                    22 червня 2011 року                                                                                    м. Носівка

          Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Дикий В.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Носівському районі Чернігівської області про перерахунок та виплату соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав  до Носівського районного суду адміністративний позов, у якому  оскаржив діяльність УПФУ в Носівському районі щодо виплати йому соціальної допомоги та  просив  зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити йому, як особі, яка має статус дитини війни, соціальну допомогу за період з  14 грудня 2010 року по  14 червня 2011 року. Позивач  обгрунтовував свої вимоги тим, що  він  має право отримувати соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, адже має статус «дитина війни».

          Начальник УПФУ в Носівському районі направила до суду заперечення проти позову позивача, у якому позовні вимоги не визнала, пояснила, що відповідач нараховує пенсію в розмірах, установлених чинним законодаством України, і тому просила суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

          Вивчивши та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», позивач є особою, яка має статус дитини війни.

          Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управління Пенсійного фонду у районі призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до норм чинного законодавства.

          Отже, позивач  подав  позов до належного відповідача.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          При розгляді даної справи встановлено, що ненарахування та невиплата відповідачем позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як особі, що має статус дитини війни, суперечить вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».

          За таких обставин суд робить висновок, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії, підвищеної на 30% мінімальної пенсії за віком, є протиправною.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 162, 163, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

          Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Носівському районі, які виразилися у невірному нарахуванні та виплаті  ОСОБА_1, як особі, яка має статус дитини війни, пенсії за період з 14 грудня 2010 року по  14 червня 2011 року.

          Зобов’язати УПФУ в Носівському районі перерахувати з урахуванням раніше виплачених сум  ОСОБА_1, як особі, яка має статус дитини війни, пенсію за період з  14 грудня 2010 року по  14 червня 2011 року та забезпечити її виплату, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний статус дітей війни», підвищивши на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

          Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1 3 (три) гривні 40 копійок, понесених витрат по справі судового збору.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.  

                                                  Суддя                                                    В.М. Дикий