Справа№2-а-5813/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 червня 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Маслюк  Н.В.,

               при секретарі           Дасюк  Н.В.,

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,

В с т а н о в и в :

11.05.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання за ним права на отримання додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з подальшим її збільшенням, визнання дій відповідача при призначенні і виплаті нарахованої додаткової пенсії – протиправними,  зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії з 23.11.2010 року і призначити та виплачувати такі виплати в подальшому постійно.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є інвалідом 2 групи по захворюванню, пов’язаного з впливом аварії на ЧАЕС, і відноситься до 1 категорії. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, причинену здоров’ю  в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Однак, всупереч діючому закону йому нараховується пенсія згідно з Постановами КМУ, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначає, що невиплата пенсії, передбаченої ст.ст. 50 Закону є протиправною, оскільки згідно ст.ст. 19 ч. 2, 22 ч. 3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У судове засідання позивач не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду повідомлений належним чином, на адресу суду надійшли письмові заперечення проти позову,  відповідно до яких просить в задоволенні позову відмовити повністю, справу розглянути без участі представника відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАСУ, суд розглядає справу без участі сторін.

У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с.7), є інвалідом 2-ї групи  за захворюванням, пов’язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС (а.с.8), перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію в цьому управлінні.  

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796 передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 2 групи – 75 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Вищезгадана додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю виплачується в розмірах, встановлених Постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530. Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» не вносились зміни до ст.ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно частини 2 статті 8 Конституції України,  ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.11.2010 року.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

          Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової пенсії з 23.11.2010 року по 06.06.2011 року відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права на отримання додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, визнання дій відповідача при призначенні і виплаті додаткової пенсії – протиправними,  зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за період з 23.11.2010 року по 06.06.2011 року (день винесення судом рішення), підлягають задоволенню.

В межах  Кодексу адміністративного судочинства  України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому щомісячно постійно нараховувати додаткову пенсію за шкоду, причинену здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки встановлюють обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце, та без наявності спірних правовідносин.     

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.7), відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 69-72, 99, 100, 104-106, 158-163 КАС України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796, Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008, Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати дії  Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при призначенні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії, за шкоду причинену здоров’ю за період з 23.11.2010 року по 06.06.2011 року  - протиправними.

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання додаткової пенсії, за шкоду причинену здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.11.2010 року по 06.06.2011 року.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 %  мінімальної пенсії за віком  відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 23.11.2010 року по 06.06.2011 року, за виключенням сум фактично проведеної виплати за вказаний період.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський  районний суд міста Чернігова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її отримання копії постанови.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      Н.В.  Маслюк