Справа № 11- 444 2007 рік Головуючий в 1-й інстанції
Категорія ст. 121 ч. 1 КК України Рябченко В.В.
Доповідач Кожевніков О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року травня 4 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Хрипченко Л.Г.
Судді Голубенко Н.В., Кожевникова О.В.
з участю прокурора Адамець A.M.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Шишацького районного суду від 22 лютого 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Ірпінь Київської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, не працює, раніше судимий 4 квітня 2006 року Дарницьким районним судом м. Київ за ст. 190 ч. 1КК України до штрафу в сумі 680 грн., засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України на 5 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної клінічної лікарні 2710 грн.11 коп. та на користь Шишацької райдержадміністрації - 446 грн. 29 коп. за стаціонарне лікування потерпшого.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 5244 грн. 62 коп. На відшкодування матеріальної шкоди, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 500 грн. витрат на оплату юридичної допомоги, а також 2694 грн. на відшкодування різниці між
2
середньомісячного заробітку та пенсією в період з квітня 2006 по квітень 2007 року.
За вироком засуджений визнаний винуватими у тому, що 16 грудня 2005 року приблизно о 22 год. 30 хв. біля кафе „Затишок" в с. Михайлики Шишацького району під час сварки з потерпілим ОСОБА_3 умисно наніс останньому декілька ударів рукою та ногою, в тому числі в голову заподіявши тяжкі тілесні ушкодження в вигляді тяжкої черепно-мозкової травми - забою головного мозку тяжкого ступеню базально-стволових структур, тотального масивного субараноїдального крововиливу та крововиливів в шлуночки мозку, саднен на губах.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок скасувати, закривши справу, посилаючись на те, що завдаючи потерпілому удару в обличчя засуджений знаходився в стані необхідної оборони, межі якої не перевищив, а докази нанесення ним інших ударів потерпілому є суперечливими та необ'єктивними.
Вислухавши доповідача, захисника та засудженого які підтримали апеляцію, заперечення проти її задоволення потерпілого ОСОБА_3, думку прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції не знайшла підстав до її задоволення.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочину за наведених у вироку обставин підтверджується показаннями самого засудженого який підтвердив факт нанесення удару кулаком в обличчя потерпілому від чого той впав.
Показаннями потерпілого ОСОБА_3 який підтвердив, що під час знаходження в кафе йому був нанесений удар кулаком в але ким та за яких обставин він не пам'ятає.
Показаннями свідка ОСОБА_4 який підтвердив, що засуджений наніс удар ногою потерпілому від чого той впав, а ОСОБА_1 знаходячись зверху на потерпілому став наносити йому удари кулаком в голову.
Показаннями свідка ОСОБА_5 який стверджував, що бачив, як ОСОБА_1 наніс удар кулаком в обличчя потерпілому, від чого той впав на стіл, а потім на підлогу.
Показаннями свідка ОСОБА_6 який підтвердив, що біля кафе Затишок" побачив потерпілого, який був побитий, на його запитання хто це зробив, потерпілий показав на засудженого та сказав, що не зрозумів за що його побили.
Висновком судово медичної експертизи згідно з яким потерпілому були завдані тяжкі тілесні ушкодження в вигляді тяжкої черепно-мозкової травми - забою головного мозку тяжкого ступеню базально-стволових структур, тотального масивного субараноїдального крововиливу та крововиливів в шлуночки мозку, саднен на губах. ( а.с. 94-102 т. 1).
3
Наведені докази обґрунтовано визнані судом об'єктивними оскільки показання потерпілого та свідків є сталими та послідовними як на досудовому слідстві так і в судому засіданні.
Твердження в апеляції, що ОСОБА_1 знаходився в стані необхідної оборони, захищаючи свого батька від нападу ОСОБА_3 не відповідають матеріалам справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 (батько засудженого) пояснив, що йому дійсно нанесли удар в обличчя але хто саме він сказати не може.
Свідки ОСОБА_8. та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили, що потерпілий не наносив ударів батьку засудженого, при цьому ОСОБА_5 стверджував, що сварка була між батьком засудженого та свідком ОСОБА_8.
Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що раніше він як засудженого так і його батька бачив але будь яких конфліктів між ними не було, а отже у нього не було підстав для нанесення ударів останнім.
Оцінивши зібрані по страві докази суд прийшов до правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 в заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та правильно кваліфікував його дії за ст. 121 ч. 1 КК України. Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає суспільній небезпечності вчиненого злочину та даним про особу засудженого і є мінімальним, яке передбачено санкцією ст.. 121 ч. 1 КК України.
Твердження в апеляції щодо порушення судом вимог кримінально-процесуального закону є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи висновки суду ґрунтуються на доказах досліджених та перевірених у судовому засіданні, заявлені відводи прокурору та судді розглянуті відповідно до ст.ст. 54, 56, 58 КПК України, а отже вирок суду постановлений з дотриманням вимог ст.ст. 323, 324 КПК України.
Судом шляхом судового доручення перевірялись окремі неточності в виписках з історії хвороби потерпілого, щодо номерів та періоду перебування на лікуванні, які як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_9, обумовлені помилками при їх складанні, (а.с. 98 т. 2).
Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до скасування вироку.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого залишити без задоволення, а вирок Шишацького районного суду від 22 лютого оку щодо ОСОБА_1 без змін.