РІШЕННЯ

 справа № 2-ц-898 /2009

Іменем України

13 серпня 2009 року. Болградський районний суд Одеської області в складі: головуючого - судді Шевера В.Д. при секретарі - Жуковій Т.І. адвоката - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болграді справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 «про визначення порядку користування земельною ділянкою і про знесення самочинно побудованого навісу», суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить ухвалити рішення, яким зобов’язати відповідача знести самовільно збудований навіс літер «Г», встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій розташовані їх жилі будинки з господарсько-побутовими будівлями при них і зобов’язати відповідача прибрати сміття із земельної ділянки, посилаючись на те, що відповідач не дозволяє йому, позивачу, користуватися часткою земельної ділянки, що він, відповідач, самочинно збудував навіс літер «Г», що відповідач добровільно не бажає встановити порядок користування земельною ділянкою.

Відповідач позов не визнав.

Позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачу згідно з договором дарування від 14.04.2005 року, на праві власності належить 44/108 частки будинку № 4 по вулиці Лиманній міста Болграда, а відповідачу належить житловий будинок № 2 А, по цій же вулиці. Названі будівлі розташовані на земельній ділянці площею 1211 кв. метрів і 548 кв. метрів, яка належить Болградській міській раді і яка сторонами до цих пір не приватизована і на яку сторони державного акту на право власності на земельну ділянку не оформили і не одержали. Наведене підтверджується ксерокопією технічних паспортів, договором дарування, а також дослідженими судом в судовому засіданні архівними документами КП «Болградське БТІ» на домоволодіння, розташовані в місті Болграді по вулиці Лиманній № 4 і № 2 А, які на праві власності належать позивачу і відповідачу.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Таким чином для вирішення питання про визначення порядку користування земельною ділянкою між позивачем і відповідачем із визначенням часток земельної ділянки, які суд повинен виділити в конкретне володіння і користування позивачу і відповідачу, сторони зобов’язані надати суду правовстановлюючий документ на всю земельну ділянку, тобто або державний акт про право власності на земельну ділянку зі встановленням її меж у натурі (на місцевості), або ж державний акт про надання сторонам земельної ділянки в постійне користування зі встановленням її меж у натурі (на місцевості), та їх державної реєстрації.

Судом встановлено, що ні позивач, ні відповідач ні державного акту про право власності, ні державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою біля належним їм кожному на праві власності вищеназваних жилих будинків не одержували і названих державних актів у них не має. Крім цього позивач договору оренди земельної ділянки, на якій розташована його 44/108 часток будинку з Болградського міською радою не укладав.

Наведене підтверджується поясненнями сторін, а також копіями договорів купівлі-продажі і дарування з яких видно, що земельна ділянка на якій розташовані будівлі сторін належить Болградській міській раді.

На підставі наведеного, а також враховуючи те, що сторони у встановленім діючим законодавством порядку державного акту про право власності чи про надання їм в постійне користування земельної ділянки на якій розташовані належні їм будівлі не одержали, суд вважає, що вимога позивача про встановлення порядку користування частиною земельної ділянки між ними і відповідачем задоволенню не підлягає.

Твердження позивача про те, що відповідач самочинно збудував навіс літер «Г» суд вважає безпідставним, оскільки названий навіс не є самочинним будівництвом, що підтверджується дослідженими судом архівними документами КП «Болградське БТІ».

Таким чином вимога позивача про покладення на відповідача зобов’язання знести навіс літер «Г» задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про покладення на відповідача прибрати сміття із спільної земельної ділянки задоволенню також не підлягає оскільки такого сміття біля навісу літер «Г» при огляді судом на місці виявлено не було, а навпаки, проти частки жилого будинку, яка належить позивачу, при огляді судом на місці встановлено, що сам позивач на частці земельної ділянки, яка безпосередньо розташована біля його частки житлового будинку, склав будівельні матеріали, биту цеглу, пісок, битий бетон, поржавілі металеві діжки, та іншу непотріб і сміття, до яких відповідач ніякого відношення не мав і не має.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 131, 209, 212-215, 294 ЦПК, ст. ст. 125, 126, 158 ЗК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, покладення зобов’язання знести навіс літер «Г» і прибрати сміття - відмовити.

На рішення протягом 10 днів з дня його проголошення може бути подана заява про його апеляційне оскарження, а апеляційна скарга - протягом 20 днів з дня подання названої заяви.