Дата документу 23.06.2011

                                                                                                                                                                                         Копія:

справа № 2 "а"-1655/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 червня 2011 року                                                                                          Козельщинський районний суд Полтавської області

                                                                                                                            в складі  головуючого судді  - Мурашко А.О.

розглянувши в порядку скороченого провадження в смт. Козельщина справу за позовом ОСОБА_1 до  управління Пенсійного фонду України у Козельщинському  районі Полтавської області про нарахування та стягнення недоплаченої державної соціальної підтримки дітям війни ,-

встановив:

     У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Козельщинського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Козельщинському районі  Полтавської області і прохав визнати дії відповідача неправомірними, стягнути на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну підтримку дітям війни  у виді підвищення до пенсії за періоди з 30.12.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 08.06.2011 р.  

     Свої вимоги мотивував тим, що він належить до соціальної категорії "Дитина війни" та  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2010-2011 роки має право на отримання підтримки в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Разом з тим, відповідач не дотримуючись Конституції України, рішень Конституційного Суду України і зазначеного закону не здійснив нарахування та виплату державної соціальної підтримки.

        Управління Пенсійного фонду України у Козельщинському  районі Полтавської області надало заперечення на позов, в яких о просить суд в задоволенні позову відмовити.

      Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірними через  невизначеність на законодавчому рівні порядку нарахування доплати і відповідно діючого законодавства позивач з 2008 року отримував надбавку в розмірі встановленої для учасників війни і відповідачем у справі повинно бути Держказначейство. Також наполягали на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до суду.

      Суд,  дослідивши наявні докази, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

     Позивач має правовий статус дитини війни відповідно до ст.1 Закону України  "Про соціальний  захист дітей війни". Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.           

      Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

     Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати йому в 2010-2011 рр. щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги  частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

     Як вбачається із довідки, яка була надана відповідачем з 01 січня 2009 року позивачу було нараховане та виплачується зазначене підвищення відповідно до встановленого розміру, а саме  49,80 грн., яке виплачується і по даний час.

     Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

      Згідно ч.ч. 3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

      Таким чином, доводи відповідачів, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення   або відмови в задоволенні позову.

      Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

      Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

      За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

      З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

      Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001  і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

      Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Козельщинському районі, за місцем проживання позивача.

     Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

     Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

    Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

     Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 08.06.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 30.12.2010 р. по 31.12.2010 р. та з 01.01.2011 р. по 08.06.2011р.

   Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

    Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду  було скорочено до шести місяців.

     Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, суд приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 30.12.2010 року.

      Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку позивачу повинна нараховуватися та бути виплачена доплата до пенсії за періоди з 30.12.2010 року по 31.12.2010 року та  з 01.01.2011 року по 08.06.2011  року, оскільки нарахування та виплата у зазначений період дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".      

    Разом з тим, суд виходить з того, що перерахунок пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі документів, наявних у пенсійній справі, з урахуванням вимог ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов'язати управління нарахувати позивачу підвищення до пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.  

    З урахуванням вищенаведеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги позивача за періоди з 30 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 08 червня 2011 року   у межах строку позовної давності.  

          На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни",   ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  -

постановив:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Козельщинському районі Полтавської області  про  нарахування та стягнення недоплаченої державної соціальної підтримки дітям війни - задовольнити повністю.

    Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 30 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 р. по 08 червня 2011 р.  

    Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Козельщинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2010 рік з 30 грудня 2010 р. по 31 грудня 2010 р., за 2011 рік з 01 січня 2011 р. по 08 червня 2011 р. з урахуванням проведених виплат.

    Постанова виконується негайно.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Козельщинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

   Постанова надрукована суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.

                      Суддя                                                                      /підпис/

З оригіналом вірно:

                      Суддя

Козельщинського районного суду                                                                                                              ОСОБА_2