Справа № 11  «а» - 331-2007 р.

Головуючий у першій інстанції Курко О.П.

Доповідач Ляліна Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Ляліної Л.М.

Суддів: Слободяна К.Б. Ващук В.П.

За участю прокурора: Заброцької Л.О.

та адвокат ОСОБА_1

розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 24 травня 2007 р. кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача з внесеними змінами і засудженої ОСОБА_2.. на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2005 p., яким ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судима, засуджена за ст. 190  ч. 4 КК України до 5 років 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_3. 1063 грн.; ОСОБА_4. -8106 грн., ОСОБА_5. - 3243,5 грн., ОСОБА_6. - 63 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Як встановлено судом, ОСОБА_2., працюючи на посаді голови правління місцевої громадської організації Вінницька обласна асоціація «Землевласник Поділля», основним завданням якої згідно Статуту є захист прав та інтересів громадян, підприємців, фермерів. В зв'язку з цим вона систематично підтримувала стосунки з працівниками агроформувань Вінницької області, використовуючи своє службове становище для особистого незаконного збагачення шляхом вчинення шахрайських дій стосовно окремих громадян.

Так, на початку червня 2003 року ОСОБА_2. познайомилась з мешканцями смт. Копайгород Барського району Вінницької області ОСОБА_3. та ОСОБА_6. та скориставшись тим, що вони бажали влаштувати своїх дітей на навчання у ВУЗи, запевнила останніх, що допоможе їх дітям вступити до ВУЗу.

В червні 2003 р. ОСОБА_6. прибула у м. Вінницю, де в службовому кабінеті ОСОБА_2. по вул. Гагаріна, 2 кім. 5 на вимогу останньої передала їй 200 доларів США для того, щоб її син вступив до ВУЗу. Дану суму грошей ОСОБА_2 привласнила.

В червні 2003 р. ОСОБА_2. у своєму службовому кабінеті зустрілась з ОСОБА_3. і запропонувала останній передати їй 400 доларів США для сприяння у вступі її доньки ОСОБА_7. у Вінницький державний аграрний університет. 26 червня 2003 р. ОСОБА_3. у службовому кабінеті ОСОБА_2. передала останній 400 доларів США, які вона привласнила.

2

Продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на особисте збагачення, ОСОБА_2., діючи аналогічним способом, повторно, зловживаючи довір'ям, з корисливих мотивів на початку вересня 2003 p., зустрівшись у своєму службовому кабінеті зі своєю знайомою ОСОБА_5., мешканкою с. Вороновиця Вінницького району, яка при розмові повідомила останній, що має бажання поїхати на роботу за кордон, запевнила її, що зможе їй допомогти виїхати на роботу за кордон, але для цього необхідно передати їй гроші в сумі 800 доларів США, на що ОСОБА_5. погодилась. Однак на цей час в неї не було вказаної суми грошей, про що вона повідомила ОСОБА_2. та пояснила, що має намір продати сертифікати на земельну частку ( пай). ОСОБА_2 запропонувала продати сертифікати своєму знайомому ОСОБА_8

В жовтні 2003 р. в службовому кабінеті ОСОБА_2. ОСОБА_5. продала свій і чоловіка сертифікати на земельну частку ( пай) ОСОБА_8 за 800 доларів США. Цю суму ОСОБА_8. передав ОСОБА_2.

Отримавши дані кошти, ОСОБА_2 привласнила їх, та, зустрівши ОСОБА_5. через декілька днів з метою ще більшої наживи запропонувала свої послуги знайомим останньої, які мали бажання виїхати на роботу за кордон.

Через кілька тижнів ОСОБА_5 привела в службовий кабінет ОСОБА_2 ОСОБА_4., яка мала бажання виїхати на роботу за кордон. Ввівши ОСОБА_4. в оману щодо того, що в неї є знайомі в посольстві Німеччини, ОСОБА_2. запропонувала ОСОБА_4 передати їй 1000 доларів США, а ОСОБА_5ще 200 доларів США для оформлення документів для поїздки за кордон.

На початку листопада 2003 р. у службовому кабінеті ОСОБА_2 ОСОБА_4. передала останній 990 доларів США, які ОСОБА_2 привласнила.

ОСОБА_5 передала ОСОБА_2 1000 гривень, які остання привласнила.

В кінці листопада 2003 р. ОСОБА_2. шляхом обману, з метою наживи зателефонувала до ОСОБА_5. і повідомила, що піднялись ціни на оформлення віз, тому вона і ОСОБА_4 повинні привезти їй по 200 євро кожна.

На початку грудня 2003 р. ОСОБА_2. перебувала у с. Вороновиця, де ОСОБА_5 передала їй 100 євро, а ОСОБА_4 - 200 євро.

В березні 2004 р. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до ОСОБА_2. за роз'ясненням причин їхнього невиїзду за кордон, на що остання їх запевнила що документи на виїзд майже готові, але треба дочекатись знайомого чоловіка, який привезе запрошення в Німеччину, однак для цього потрібно заплатити ще по 200 євро. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 передали ОСОБА_2 по 200 євро кожна.

В кінці березня 2004 р. до ОСОБА_5 зателефонувала ОСОБА_2 та запропонувала, щоб вони з ОСОБА_4 передали їй по 35 євро кожна для здачі документів в посольство.

Наступного дня в службовому кабінеті ОСОБА_2. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 передали їй по 35 євро кожна, які ОСОБА_2 привласнила.

Таким чином ОСОБА_2., зловживаючи довірою громадян, заволоділа грошима ОСОБА_6. в сумі 200 доларів США (1066грн.), ОСОБА_3. в сумі 400 доларів США (2132 грн.), ОСОБА_5. - 1000 доларів США та 335 євро; ОСОБА_4. - 990 доларів США 435 євро, а всього 15552 грн.

3

В апеляції державного обвинувача - старшого помічника прокурора із змінами ставиться питання про перекваліфікацію дій засудженої ОСОБА_2. з ч. 4 на ч. З ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене повторно та у великих розмірах, оскільки злочинні дії ОСОБА_2. не охоплювались єдиним умислом, та зниженні міри покарання до 4 років позбавлення волі.

Засуджена ОСОБА_2., посилаючись на однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за недоведеністю її участі у скоєному злочині.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора Заброцьку Л.О., яка підтримала апеляцію із змінами державного обвинувача, засуджену ОСОБА_2. та її захисника ОСОБА_1.; які просили задовольнити апеляцію засудженої, обговоривши доводи апеляції та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора із змінами підлягає задоволенню, апеляція засудженої задоволенню не підлягає.

Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2. у вчиненні нею шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_6,ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 грунтується на сукупності доказів, перевірених в судовому засіданні, а саме: показаннях потерпілих ОСОБА_5., ОСОБА_4., які мали бажання поїхати за кордон на роботу та звернулись до ОСОБА_2, яка повідомила, що має можливість відкрити візу до Німеччини і запропонувала передати їй гроші, після чого ОСОБА_5, не маючи суми у 800 доларів США, запропонувала продати свої сертифікати ( земельний пай) і продала їх знайому ОСОБА_2. - ОСОБА_8, а ОСОБА_4 передала останній 990 доларів США. Оскільки пізніше ОСОБА_2 вимагала ще доплату, що ОСОБА_5 передала їй спочатку 1000 грн., потім 100 євро, пізніше 200 євро і ще 35 євро ОСОБА_4. повторно передала ОСОБА_2 200 євро, після цього ще 200 євро і останній раз 35 євро.

Потерпілі ОСОБА_6. і ОСОБА_3. в судовому засіданні підтвердили факт передачі грошей ОСОБА_2, яка обіцяла допомогти влаштувати їх дітей на навчання у ВУЗ, ОСОБА_6 передала 200 доларів США, а ОСОБА_3 - 400 доларів США.

В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_9, який в грудні 2003 р. позичав ОСОБА_5. 200 доларів США, які вона мала передати ОСОБА_2., яка організовувала її виїзд за кордон; ОСОБА_3., яка повідомила, що познайомилась з сином ОСОБА_2 і від нього дізналась, що його мати має можливість допомогти влаштуватись на навчання у Вінницький аграрний університет. При розмові з ОСОБА_2. на цю тему, остання назвала суму 400 доларів США; яку їй передала мати свідка. Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_8. пояснив суду, що ОСОБА_2. запропонувала йому купити земельну ділянку. Він передав ОСОБА_2 800 доларів США в присутності ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_2. - син засудженої ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що його мати являється головою асоціації « Землевласник,Поділля». Асоціація мала можливість допомогти із вступом до ВУЗу, але виїздом за кордон не займалась.

Свідок ОСОБА_10. повідомив суд, що за проханням ОСОБА_5. він приніс їй у офіс ОСОБА_2, де ОСОБА_5 знаходилась 800 грн.

4

З показань свідка ОСОБА_9. вбачається, що ОСОБА_5. восени 2003 р. позичала в неї 200 доларів США, пояснивши, що гроші необхідні для передачі ОСОБА_2, яка допомагає їй виїхати за кордон.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що восени 2003 р. вона позичала ОСОБА_4. 250 доларів США і 250 євро для передачі особі, яка допомагає їй з виїздом за кордон. Через деякий час вона знов позичала в неї 250 доларів США на ці ж цілі.

Свідок ОСОБА_12. показала, що її мама ОСОБА_4 в грудні 2003 р. повідомила їй, що поїде на роботу за кордон. Мати в неї позичила 50 євро та 120 доларів США для передачі ОСОБА_2.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини кримінальної справи, у вироку дана їм належна оцінка, але, кваліфікуючи дії ОСОБА_2. за ч. 4 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, допустив помилку.

Вірно встановивши, що злочини ОСОБА_2 вчиняла повторно, суд безпідставно кваліфікував її дії, як шахрайство в особливо великих розмірах, оскільки такий висновок не відповідає матеріалам справи. її дії не охоплювались єдиним умислом, намір заволодіти грошима потерпілих виникав у ОСОБА_2 кожен раз окремо за наявності відповідної нагоди.

Таким чином злочинні дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 190 КК України, як шахрайство, вчинене повторно і у великих розмірах, оскільки заволоділа майном потерпілих ОСОБА_5 і ОСОБА_4 на суму, яка у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів щодо кожного з потерпілих окремо.

Відповідно до ст. 116 КПК України досудове слідство проводиться в тому районі, де вчинено злочин. З метою найбільш швидкого і повного розслідування слідство може проводитись за місцем перебування підозрюваного, обвинуваченого, або за місцем перебування більшості свідків.

Тому доводи засудженої в апеляції про порушення норм ст. 116 КПК України безпідставні.

Посилання у апеляції засудженої ОСОБА_2. на порушення норм КПК судом частково відповідають дійсності, але не можуть вважатися такими, які б могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Та обставина, що ОСОБА_2 повернула 800 доларів свідку ОСОБА_8 і він не має ні до кого претензій, про що зазначається в апеляції засудженої, не може братися до уваги, оскільки свідок ОСОБА_8. в судовому засіданні пояснив, що продажа землі ОСОБА_5 була запланована, щоб виїхати за кордон, 800 доларів він передав ОСОБА_2 ( а.с. 348). Аналогічні показання він давав на досудовому слідстві ( а.с. 152-153).

Твердження засудженої щодо відсутності доказів її вини у шахрайстві спростовуються сукупністю наведених вище доказів.

Призначаючи покарання ОСОБА_2., колегія суддів враховує, що вона раніше не судима, має на утриманні престарілу матір, злочин, який вона скоїла являється тяжким, а тому вважає можливим обрати їй міру покарання у виді позбавленая волі на строк, який не являється максимальним за даною статтею.

5

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію державного обвинувача із змінами задовольнити, апеляцію засудженої ОСОБА_2. задовольнити частково.

Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 травня 2005 р. щодо ОСОБА_2 змінити. Вважати її засудженою за ч. 3 ст. 190 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

В решті вирок залишити без змін.