Справа № 2-а-1584/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 червня 2011 року                                                                                                    м. Кузнецовськ

          Суддя Кузнецовського міського суду Рівненської області Незнамова І.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

в с т а н о в и в:

В суд звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську (далі - УПФ) про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі ст.ст. 39, 51, 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач проживає на території посиленого радіоекологічного контролю, однак йому не виплачується підвищення до пенсії в розмірі, що встановлений ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Також позивачу не виплачується передбачена ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи 2 категорії, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Позивач зазначає також, що має трудовий стаж більше 20 років, і відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідач повинен був підвищити розмір його пенсії на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад встановлений 20-річний стаж, але не більше як на 75 % заробітку, однак таке підвищення йому проведене не було.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, які обґрунтовуються тим, що згідно ст. 70 Закону України „Про Державний бюджет на 2010 рік”, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Відповідач вважає, що розмір підвищення до пенсії, призначений позивачу, відповідає розмірам, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. Крім того, згідно ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри всіх доплат, пенсій та компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України. Законодавством не передбачено мінімального розміру пенсії, який слід застосовувати при нарахуванні пенсії на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідач вважає, що розмір додаткової пенсії, призначений позивачу, відповідає розмірам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р. У запереченнях вказується на неможливість застосувати для визначення нижчої межі пенсії, передбаченої Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", той мінімальний розмір пенсії за віком, що визначений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як цей розмір застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Суддя, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про часткове задоволення позову. Підставами для такого висновку стало наступне.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 14 червня 2011 року позовні вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно ст.ст. 39, 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 21 жовтня 2010 року по 09 грудня 2010 року та згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 2007 року по 09 грудня 2011 року залишено без розгляду у зв’язку з пропущенням строку звернення з адміністративним позовом.

З копії посвідчення серії А № 075107, виданого Рівненською облдержадміністрацією, вбачається, що позивач є постраждалою особою внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 2.

Оглядом пенсійної справи позивача встановлено, що позивач отримує пенсію за віком та є непрацюючим пенсіонером і отримує підвищення до пенсії як для непрацюючого пенсіонера в розмірі 5,20 грн. (аркуш пенсійної справи 78).

Під час розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, який віднесено до категорії зони посиленого радіоекологічного контролю відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р., як на підставу визначення іншого розміру пенсії позивача є безпідставними, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів підвищення до пенсії особам, що проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю суперечать вимогам ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Довідкою УПФ від 28.04.2011 року № 594 підтверджується, що додаткова пенсія згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу виплачується в розмірі 114, 60 грн.

Відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.08 р., як на підставу визначення іншого розміру додаткової пенсії позивача є безпідставними, оскільки вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, і її норми щодо регулювання розмірів додаткової пенсії особам, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи, суперечать вимогам ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому на підставі ст. 9 КАС України застосуванню не підлягають.

Також базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат, є прожитковий мінімум. Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути фактично вирахувано додаткову пенсію, є встановлений ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», прожитковий мінімум.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на пенсію в повному розмірі  мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4, за умови стажу роботи для чоловіків не менше 20 років, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку.

Судом встановлено, що позивач з моменту призначення і по даний час отримує основну пенсію на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з  втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З наведеного слідує, що позивач отримує пенсію згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а тому до призначеної йому основної пенсії не можуть застосовуватися норми ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині механізму підвищення пенсії.

Отже, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають відхиленню.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167, 183-2, 256 КАС України, ст.ст. 39, 51, 56 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.08 р. № 530, від 26.07.96 р. № 836, суддя –

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, починаючи з 10 грудня 2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії - у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 10 грудня 2010 року і до настання передбачених законодавством підстав для припинення виплати пенсії особисто позивачу, або до зміни законодавства, що регулює вказані виплати.

У решті позовних вимог відмовити у зв’язку з безпідставністю.

На підставі ч.1 ст.256 КАС України, допустити негайне виконання судового рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Кузнецовський міський суд протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Суддя