Головуючий по 1-ій інст. Данко В.Й.                                                                               Справа № 22а-845/08

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської обл. (№ 2а-630/07)                        Рядок статзвіту № 38

Доповідач: Шавель Р.М.

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

 

21 січня 2008 року                                                                                                    м.Львів

 

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді     Шавеля Р.М.,

суддів                          Олендера І.Я. та Кушнерика М.П.,

при секретарі - Соколовській А.С.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2007р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1, діючого в інтересах ОСОБА_2, до прокуратури м.Ужгорода і прокурора м.Ужгорода про визнання дій неправомірними, -

 

в с т а н о в и л а:

 

30.11.2006р. ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії прокуратури м.Ужгорода і прокурора м.Ужгорода Тацюна Ю.І. по виконанню доручення Ужгородського міськрайонного суду № 26809 від 27.12.2005р., скерованого в порядку ст.97 КПК України для прийняття рішення про порушення кримінальної справи; зобов'язати відповідачів виконати вимоги законодавства і вказаного доручення суду.

Свої вимоги мотивує тим, що на даний момент його заява, скерована судом в порядку ст.97 КПК України до прокуратури, залишається нерозглянутою, при цьому не проведена належна перевірка, жодних заходів прокурорського реагування не вжито, багаточисельні звернення в прокуратуру про вжиття заходів залишені без уваги.

При цьому прокуратурою допущена тяганина, неналежне виконання доручень судів, неналежний розгляд скарг і заяв громадян, не дотримані вимоги ст.ст.95, 97, 99 КПК України (а.с.5-6).

 

В клопотанні по справі від 20.12.2006р. уповноважений представник ОСОБА_2 конкретизував заявлені позовні вимоги (а.с.15-16).

 

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2007р. в задоволенні заявленого позову відмовлено за безпідставністю (а.с.50-51).

 

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив ОСОБА_1, діючий за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, який покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та справу направити на новий розгляд.

Апелянт вказує, що прокуратурою не проводилися перевірка матеріалів, які надійшли від суду, а останні були скеровані до органів внутрішніх справ з порушенням строків прийняття рішення.

Судом залишено поза увагою те, що прокуратурою м.Ужгорода неправомірно і всупереч вимогам ст.112 КПК України, заяви про злочини, що підслідні органам прокуратурі, були скеровані до органів внутрішніх справ.

Також судом залишені поза увагою клопотання представника позивачки; допущено до справи неналежного представника прокуратури (а.с.55-57).

 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, оглянувши відмовний матеріал № 798с.05, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

 

            Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується відмовним матеріалом № 798с.05, Ужгородський міськрайонний суд 27.12.2005р. направив заяву ОСОБА_1, подану до суду в інтересах ОСОБА_2, про протиправність дій посадових осіб УДППЗ “Укрпошта” (а.с.77-80), яка поступила в прокуратуру м.Ужгорода 03.01.2006р.

            В подальшому 13.01.2006р. вказана заява була скерована прокурором м.Ужгорода в Ужгородський МВ УМВС України в Закарпатській обл. для вирішення питання в порядку ст.97 КПК України.

 

            Керуючись повноваженнями прокурора, передбаченими ст.97 КПК України, враховуючи прийняте ним рішення про скерування заяви ОСОБА_1 за належністю, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дії прокурора відповідають вимогам закону.

 

            Окрім наведеного, колегія суддів враховує й те, що дорученню Ужгородського міськрайонного суду № 26809 від 27.12.2005р. передувала заява ОСОБА_2 від 25.11.2005р. до прокурора м.Ужгорода; обидві вказані заяви по суті є аналогічними.

            Як слідує з відмовного матеріалу № 798с.5, по заяві від 25.11.2005р. працівниками прокуратури м.Ужгорода були вжиті заходи по її перевірці: відібрані пояснення, долучені копії документів тощо.

            Листом від 27.12.2005р. прокуратура м.Ужгорода повідомила заявницю про відсутність підстав для прокурорського реагування.

            В подальшому звернення ОСОБА_2 щодо перешкоджання її діяльності як приватного підприємця посадовими особами РВ ФДМ України в Закарпатській обл. та УДППЗ “Укрпошта” для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України було скеровано до Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській обл.

            Згідно постанови від 16.08.2007р. в порушенні кримінальної справи по фактам, вказаних в заяві ОСОБА_1, відмовлено за відсутністю складу злочину, рекомендовано заявниці звертатися до суду в порядку приватного обвинувачення (а.с.81-82).

 

            З урахуванням наведених обставин, враховуючи однорідний характер заяв ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, наявність прийнятого по ним рішення, колегія суддів вважає заявлені вимоги безпідставними і необґрунтованими.

            Покликання апелянта про безпідставне направлення судового доручення Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській обл. є невірним, оскільки із змісту заяви від 23.12.2005р. слідує про вчинення злочину, передбаченого ст.356 КК України, що не належить до підслідності органів прокуратури (а.с.77-80).

 

            Щодо недотримання відповідачами трьохденного строку для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України, то колегія суддів вважає, що з огляду на вищевикладені обставини, наявність на розгляді Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській обл. попередньої аналогічної заяви, дії прокурора відповідали вимогам ч.4 ст.97 КПК України.

 

            В розглядуваній ситуація колегія суддів також підкреслює, що позивачка у разі незгоди з остаточним рішенням по її скаргам вправі оскаржити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

 

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

 

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

 

у х в а л и л а:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого за дорученням від імені та в інтересах ОСОБА_2, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову суду - без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

 

 

 

Головуючий:                                                                                                   Р.М.Шавель

 

 

 

Судді:                                                                                                            І.Я.Олендер

 

 

 

            М.П.Кушнерик